У львівській кав’ярні-музеї кіно- і фотомистецтва “Фіксаж” відбулася презентація книги Йосипа Марухняка «Зцілення Сонцем» і відкриття персональної фотовиставки за її мотивами.
Книга «Зцілення Сонцем» відомого львівського фотомитця Йосипа Марухняка вийшла недавно у видавництвах «Камула» і «Львівська політехніка» й стала вагомою подією у мистецькому житті Львова, адже автор тридцяти двох персональних фотовиставок і багатолітній журналіст явив себе, що називається, в новій іпостасі – як письменник і новеліст. Про це, власне, і йшла мова на цій події у затишному закутку на вулиці Князя Романа, де вже упродовж п’яти років діє музей – кав’ярня кіно- і фотомистецтва. На стінах, поруч зі старими фотоапаратами і кінокамерами, про які вже й поняття не має нинішнє покоління, розмістилися фотороботи Йосипа Марухняка, які увійшли до книги «Зцілення Сонцем». Прийшли небайдужі до фотомистецтва й, особливо – мистецтва Слова, львів’яни: актори, журналісти, фотохудожники, мистці – щоб поговорити про книгу і послухати прочитання новелет Йосипа Марухняка у виконанні акторів Львівського драматичного театру імені М. Заньковецької.
Ініціатором заходу став менеджер цього незвичайного закладу і відомий фотомитець Сергій Смірнов. «Це вже двадцять п’ята виставка у нашій кав’ярні за останні п’ять років, – сказав він.- У нас, львівських фотохудожників, є свій, різний шлях до глядача. Ми знаходимося ніби в якомусь парнику, як рослини, які переплелися між собою, але кожен знайшов своє місце. У Йосипа Марухняка – якесь особливе місце, у нього воно дуже переплелося з літературою, словом. Ця людина однаково володіє і фотографічно-візуальною стороною, і вербальною… На виставці в музеї Михайла Грушевського пан Йосип подарував мені цю книгу. Я глянув: ну, гарна, фотографії гарні, а потім вдома почав читати – повільно, вдумливо, бо зустрів там такі слова, які ми вже не вживаємо, там – така культура мови вже не з нашого часу, зустрічаються дуже цікаві вислови, поєднання думок – справді висока література. І це в поєднанні з таким творчим фотомистецьким підходом створює дуже цікаве ціле, то ж я подумав: варто було б зробити презентацію в нашому закладі. Нам зараз усім під Новий рік бракує Сонця, а книжка називається «Зцілення Сонцем».
… Коли я вивішував цю експозицію, то вдивлявся в кожну роботу і зауважив, наскільки ця людина обмежує себе у виражальних засобах, наскільки він не зловживає кольором, широкими загальними планами. Йосип Марухняк дуже вибірково підходить до створення зображення. Напевно, така сама у нього і літературна лабораторія, з такою ж ретельністю він підходить до слова, тому я дуже радий, що сьогодні ці роботи в нас експонується, що присутній їх автор, і ми зібралися щоби почути прочитання цих творів у виконанні професійних акторів».
Народний артист України, актор театру ім. Марії Заньковецької Григорій Шумейко перед прочитанням творів Йосипа Марухняка поділився своїми враженнями від книги «Зцілення Сонцем». «Журналіст і фотомитець, мабуть, найважча професія, бо вони поєднують в собі стільки, що, здається, ні поет, ні артист, ні живописець, ні ритор, ні лектор, ні вчитель стільки не поєднують, в усьому цьому діапазоні трошки втрачають в оцінці, – каже Григорій Шумейко. – Я знаю Йосипа Марухняка давно і знаю який світ він відкриває: осягнення життя, осягнення свого мистецтва, тих категорій і цінностей, з якими він і я живемо, бо ми – люди одного покоління, яке вбирало з оточення, з глибин пізнання мистецтва, ми відчували самі його джерела, а не лише краплини, які їх родять… У його творчості виражено світогляд покоління, а це – дуже важливо. Не всі зараз знають в якому часі ми жили і як нам важко було займатися творчістю… Оце піднесення, зцілення Сонцем, ця вертикаль – у назві його книги. Від рідної землі йде це вознесіння духовне. Це – колосальний образ. І він втілився у слові Йосипа. Несподівано для мене і для багатьох. Його Слово нічим не поступається, а, може, й передує його мисленню фотомитця, бо його світогляд, його критерії мистецькі вимогливості до себе надзвичайні».
А далі відбулося художнє читання новелет із книги «Зцілення Сонцем» і тепла, приязна розмова у затишній львівській кав’ярні, за чим уже всі так скучили через ті різні локдауни і дефіцит живого спілкування між людьми. В обговоренні фотовиставки взяли участь поетеса Оксана Лозова, публіцист Мирослав Греділь, кандидат фізико-математичних наук Юрій Дубленич, мистецтвознавець й актриса Оксана Бобошко-Вандерховен, письменник Мар’ян Нищук, фотохудожник Андрій Куб’як. Зцілитися «марухняківським» Сонцем у кав’ярні «Фіксаж» ще можна до кінця року.
Галина ФЕСЮК
поетеса, член НСЖУ
