Постать Євгена Червінського являє собою приклад діяльності одного з найбільш знакових для міста архітекторів. І справа не лише у мистецьких вартостях його проектів, значною мірою він знаковий саме тим, що споруджені ним споруди стали втіленням новітнього, модерного Львова, який вступав у новий етап своєї історії. То ж пропонуємо вам поглянути на життєпис та творіння Євгена Червінського.
Народився майбутній архітектор у Львові у 1887 році, де й пройшло його дитинство та юність. Нам відомо, що у 1909 році він закінчив Львівську політехніку і після цього доля пов’язала його з досить відомою на той час у Львові будівельною фірмою Альфреда Захаревича і Юзефа Сосновського. До 1914 року він працює у майстерні Івана Левинського. Окрім цього, він займається і викладацькою діяльністю, та від 1911 до серпня 1914 працює у Львівській політехніці, на кафедрі будівництва.
У 1920 році він стає компаньйоном у фірмі Альфреда Захаревича. У 1925 році до спілки було прийнято Карла-Ольгерда Юраша. Діяльність їхнього творчого та комерційного союзу виявилась напрочуд успішною. Проте уже у 1926 році Червінський виходить зі спілки. У 1921, він повертається до викладацької діяльності у Львівській політехніці, де з 1930 року працює доцентом фактично до смерті. Червінський будував громадські і житлові будинки у Львові та цілому ряді інших міст. Помер Євген 20 лютого 1930 року. Похований у родинному склепі власного проекту на Личаківському цвинтарі у Львові.
Певну зацікавленість у цьому контексті викликають його нереалізовані проекти. Відзначимо найцікавіші з них. Так, особливо виділяється конкурсний проект ратуші в Дрогобичі , який він розробив у 1913 році у співавторстві з Яном Хойновським. У тому ж році, і знову зі своїм товаришем Яном Хойновським, Червінський здобуває перше місце на конкурсі проектів Купецької палати у Кракові. Особливо виділяється перша премія на конкурсі проектів палацу мистецтв у Львові, який проходив у 1920 році. Будівля мала постати неподалік Домініканського костелу.
Погляньмо на реалізовані задуми Червінського. Це споруди які і досі слугують львів’янам і які вони бачать щодня. Червінським спільно Захаревичем була виконана реконструкція комплексу Головної пошти.
Ним же було протягом 1921-1924 років споруджено ряд павільйонів так званих «Східних торгів» у Львові, зокрема чехословацький павільйон, павільйон «Нафта», центральний павільйон, павільйон-ротонда фірми «Пациків».
У 1924 році постав будинок дирекції Ходорівського цукрового заводу на розі сучасних вулиць Стефаника і Дудаєва у Львові.
Червінським було споруджено будинки № 11 і 13 на вул. Я. Стецька у Львові. Останній, збудований у 1930 році, прикрашено декоративними вставками виконаними Казимежем Пьотровичем у техніці сграфіто. Дім належав особисто Червінському.
У 1926 році споруджено телефонну станція на вул. Дорошенка (тодішній – Сикстуській) 26 у Львові. Будівля у наші дні слугує «Укрателекому».
Того ж року постає житловий будинок, початково призначений для працівників ощадних кас на нинішній вулиці Івана Франка 23.
Трохи раніше, за проектом 1924 року постає будинок видавництва «Wiek Nowy» на нинішній вулиці Ковжуна, 10.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Бірюльов Ю. О. Мистецтво львівської сецесії. — Львів : Центр Європи, 2005
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с.
- Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010.
- Architekt Eugeniusz Czerwiński i ewolucja kierunków artystycznych w architekturze Lwowa lat dwudziestych XX wieku (http://www.lwow.com.pl/brama/czerwinski/czerwinski.html)
