Дослідник Пліснеського мегаполісу, або український археолог світового рівня

1784

31 липня 2016 року раптово пішов з життя видатний український археолог Михайло Андрійович Филипчук, який велику частину свого життя присвятив археологічним дослідженням Львова та околиці.

Народився 19.12. 1955 р. у с. Потічок Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. Закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету (1982). Був учнем двох відомих археологів – Ірини Русанової та Бориса Тимощука. З 1999 р. – доцент кафедри археології, античності та середньовіччя(з 2010 р. – кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки), з 2000 р. – директор Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка. У 1996 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Слов’янські поселення VІІІ–Х ст. українського Прикарпаття» (науковий керівник – доц. О. М. Приходнюк). Автор та співавтор близько 60 наукових праць, в т.ч. співавтор трьох колективних монографій та автор власної –«Слов’янські поселення VIIІ–Х ст. в Українському Прикарпатті».Член Вченої ради історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка (2000—2010). Стажувався в інституті «Перед- і ранньої історії» Віденського університету (1991).

Михайло Филипчук. Фото: Софія Змерзла
Михайло Филипчук. Фото: Софія Змерзла

Працював викладачем Виноградівського політехнікуму та СПТУ № 34 (1984–1986), науковим співробітником відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (1987–2000), заступником директора з наукової роботи НДІЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України (1996–1997). У 2000 році заснував Інститут археології Львівського національного університету імені Івана Франка і працював на посаді директора. З 2012 р.  отримав посаду доцента на кафедрі археології та спеціальних галузей історичної науки Львівського національного університету імені Івана Франка.

В 90 –х рр. за його участі були проведені археологічні дослідження на місці ринку «Добробут» та в Замарстинові.

Останніх 25 років свого життя Михайло Андрійович присвятив дослідженню Пліснеського археологічного комплексу, зокрема Пліснеського мегаполісу – одного з найбільших європейських міст у ІХ-Х століттях, що займало територію близько 450 га. Ці дослідження дали можливість пролити світло не тільки на історію нашого народу, але й також на процес християнізації Галичини.

Михайло Филипчук з і студентами на розкопі. Фото: Софія Змерзла
Михайло Филипчук з і студентами на розкопі. Фото: Софія Змерзла

Його стараннями  було досліджено Чернечу гору біля Унівської Успенської Лаври, віднайдено фундаменти церков і монастирських приміщень Підгорецького монастиря, а також фундаменти церков на Пліснеському городищі.Він провів розвідувальні роботи поблизу с. Княже, які дають підстави говорити про тяглість поселення на цьому місці з часів ранньозалізної доби.

Михайло Андрійович  був дуже хорошим викладачем і мудрою людиною. Він став науковим і духовним наставником для не одного покоління дослідників, надихнув їх своїми ідеями і підтримував у всіх починаннях. Вшанувати пам’ять прийшло чимало людей, зокрема студентів і випускників, які самі несли труну свого наставника, щоб провести в останню путь…

Вшанування пам’яті Михайла Андрійовича.Фото: Богдан Гринюка
Вшанування пам’яті Михайла Андрійовича.Фото: Богдан Гринюка

Непоправна втрата і ще довго ми не зможемо в це повірити. Проте пам’ять про Михайла Андрійовича житиме вічно, бо Він залишив після себе багато молодих науковців, які продовжать Його справу.

Проводи в останню путь Михайла Андрійовича.Фото: Богдан Гринюка
Проводи в останню путь Михайла Андрійовича.Фото: Богдан Гринюка

Колись про цю видатну людину писатимуть монографії, адже тепер Він сам і є історія…

Софія ЗМЕРЗЛА

    Джерела:

  1. https://uk.wikipedia.org/
  2. http://clio.lnu.edu.ua/employee/fylypchuk-a-m
  3. http://www.ugcc.lviv.ua/about/archbishop/
  4. http://catholicnews.org.ua/vidiyshov-u-vichnist-vidatniy-arheolog-mihaylo-filipchuk
  5. http://zolochiv.net/svitloyi-pam-yati-filipchuka-mihayla-andriyovicha/

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.