Вчора, 4 серпня 2016 року, у виставкових залах Художньо-меморіального музею Олени Кульчицької (вул.Листопадового Чину, 7) відкрилася виставка монотипій видатного українського художника Леопольда Левицького (1906-1973). Виставка присвячена 110-й річниці від дня народження митця.
“7 серпня виповнюється 110 років від дня народження визначного українського митця Леопольда Левицького. Ім’я Леопольда Левицького широко відоме в Україні і за її межами. Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького має честь мати в своєму складі Художньо-меморіальний музей Леопольда Левицького.
Після Митрополита Шептицького, який свою збірку подарував українському народові, Олена Кульчицька зробила такий же крок, заповідаючи свій творчий доробок Україні в особі Національного музею у Львові. Леопольд Левицький теж зробив такий вибір. Він , його дружина і її брат, який передав своє помешкання для Національного музею, для розвитку Художньо-меморіального музею Леопольда Левицького”, – зазначив генеральний директор Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького Ігор Кожан відкриваючи виставку.
Виставка має на меті не лише показати монотипію Леопольда Левицького, не лише пошанувати 110-ту річницю від дня його народження , але й привернути увагу широкої громадськості до того, який внесок зробив Левицький у розвиток львівської графіки і загалом до творчості художника.
“Виставка є цінна для нас не тільки тим, що цього разу відзначаємо 110-ту річницю великого художника. Не лише тим, що Леопольд Левицький у своїй спадщині має понад 2000 графічних творів – лінорити, офорти, літографії, книжкова ілюстрація. А тим, що сьогодні виставляємо монотипії. Значна частина цих творів раніше не була представлена на таких експозиційних проектах і сама монотипія не виставлялась як окремий блок.
Леопольд Левицький часто поєднував техніку монотипії з іншими графічними техніка, що робить експоновані тут твори цікавими для митців та мистецтвознавців ще більше. Ми знаємо, що Леопольд Левицький одним з перших у Львові почав працювати в цій техніці в кінці 40-х років і вона проходить в його творчості впродовж 50-тих-початку 70-тих років. Але лише незначна чатина творів датована самим автором. Певну частину творів ми датували на основі музейної наукової документації, частину творів – на основі каталогу Григорія Островського, який був написаний за життя дружини Левицького і очевидно автор радився щодо датування творів із нею. Але основна частина творів не датована, тому ми не змогли використати хронологічний принцип побудови цієї виставки тому було обрано жанрово-тематичний принцип при укладенні експозиції”, розповіла завідувач художньо-меморіальним музеєм Леопольда Левицького Оксана Жмурко.
Тут представлені жіночі образи, портрети гротескно-шаржового плану, пейзажні та жанрові композиції. І, звичайно, вартими уваги, надзвичайно цікавими є роботи геометризованого антропоморфного плану твори 60-х років, які, очевидно, були значним кроком вперед в українському мистецтві того часу.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
![Львів, [1914–1919 рр.?]. Світлина з фонду Івана Боберського. Зберігається в Українському культурно-освітньому центрі у Вінніпезі (Канада). Джерело: https://www.legionukrainiansichriflemen.com/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97/Fond-Boberskogo/i-749qb4N/A](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/10_UCEC_IBC_001-02-263.jpg?resize=100%2C70&ssl=1 "Львів на світлинах з колекції Івана Боберського")
