До Різдвяних свят театр “І люди, і ляльки” покаже сучасну інтерпретацію вертепного дійства з колядками та поезією Сергія Жадана

628
Світлина з репетиції. На світлині (зліва на право) Алла Новікова, Надія Крат, Олексій Кравчук, Едем Ібадуллаєв, Володимир Мельников, Тетяна Шелельо, Людмила Зборовська
Світлина з репетиції. На світлині (зліва на право) Алла Новікова, Надія Крат, Олексій Кравчук, Едем Ібадуллаєв, Володимир Мельников, Тетяна Шелельо, Людмила Зборовська

Учасники театру “І люди, і ляльки” цього року не святкують Різдво. Радше вшановують пам’ять по “Кривавій водохрещі” та намагаються осмислити історію тридцятиліття незалежності України через художню форму. “Різдво. Тризна” – медитативна вистава, яка має характер запитання. І над цим питанням через “монохромну” форму вертепу, фольклорний пісенний матеріал та поезію Жадана творці пропонують подумати разом з ними на прем’єрі 23, 24 та 30 грудня.

Вертеп, як сакральна “історія зі скриньки”, де в давнину зберігалися ляльки мандрівних театрів. Але театри вже не мандрують як раніше і в нашій історії ця скринька більше нагадує скриньку Пандори, що творить іншу природу різдвяної дійсності. Дійсність же, своєю чергою, залежить не від того, що ми дістанемо зі скриньки, а від того, що ми будемо робити з цими предметами. І поки світ охоплений конфліктами між країнами та поміж людьми, на дні скриньки лишається й те, що ми називаємо надією.

Світлина з репетиції. На світлині Людмила Зборовська
Світлина з репетиції. На світлині Людмила Зборовська

“Після 14 року, а саме після “кривавого водохреща” є відчуття, що Різдво розстріляли на Майдані і воно все більше й більше зникає. Атрибути лишилися, а саме відчуття Різдва, дива, народження спасителя… то цього відчуття нема. про це виникло бажання поговорити”, – сказала співрежисерка проєкту Надія Крат.

Світлина з репетиції. На світлині Тетяна Шелельо
Світлина з репетиції. На світлині Тетяна Шелельо

Якщо речі не живуть самі по собі, набуваючи значень лише в наших руках, то, можливо, скринька – це умовне місце всередині кожного з нас, а надія – це наші очікування, що людство в решті решт візьме любов за орієнтир, коли черговий раз доведеться обирати яким змістом наповнювати скриньку.

Світлина з репетиції. На світлині (зліва на право)  Алла Новікова, Надія Крат, Олексій Кравчук, Людмила Зборовська, Тетяна Шелельо.
Світлина з репетиції. На світлині (зліва на право) Алла Новікова, Надія Крат, Олексій Кравчук, Людмила Зборовська, Тетяна Шелельо.

“Я був свідком того, як люди виїздили з Донбасу, покидали свої домівки, втікали, рятуючи життя. і тут от з’являється цей образ біженця, життя якого складається з уламків. Хочеться, власне, через мистецтво дати людям відчуття надії і щоб біженець, який тікає від чогось, став подорожнім, який йде по життю”, – зазначив співрежисер проєкту заслужений діяч мистецтв України Олексій Кравчук.

Наталка СТУДНЯ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.