“До ляльки в Гуцульськім одязі заговорив американець, а Полтавку викрав хтось нічю з павільону”, або Український Павільйон на Всесвітній виставці в Чикаго 1933 року

680
Український павільйон на виставці “Століття прогресу” в Чикаго у 1933 році. Фото з архіву УНМ в Чикаго
Український павільйон на виставці “Століття прогресу” в Чикаго у 1933 році. Фото з архіву УНМ в Чикаго

90 років тому, у травні 1933 року, в Чикаго відкрилася Всесвітня виставка-ярмарок під назвою “Століття поступу”. Розмістили виставку вздовж озера Мічіган, на 427 акрах землі розташували свої павільйони різні країни, а серед них і Україна… хоча як самостійної держави її тоді не існувало. Саме тому Український павільйон був єдиним, який не спонсорував уряд.

Більше того проти його зведення протестувало посольство СССР, щоправда мерія Чикаго дала дозвіл на побудову, але за умови, що українська громада зможе її оплатити. І українці з усієї планети, на прохання організаційного комітету з побудови українського павільйону, об’єднавшись, зуміли зібрати необхідну суму для зведення павільйону.

Сьогодні, хочемо запропонувати читачам Фотографій Старого Львова, публікацію в газеті “Діло”, у якій висвітлювала цю подію. Текст подаємо оригінальним

Організаційний комітет українського павільйону на виставці “Століття прогресу” 1933 року в Чикаго. Фото з архіву УНМ в Чикаго.
Організаційний комітет українського павільйону на виставці “Століття прогресу” 1933 року в Чикаго. Фото з архіву УНМ в Чикаго.

Український Павільон на виставі в Шікаґо.

СВЯТОЧНЕ ВІДКРИТТЯ.

Як ми вже інформували наших читачів за американськими часописами виставу в Шікаґо відкрили замісць 1 червня вже 25 травня, не зважаючи на те, що експонати у значній частині павільонів не були ще зібрані та впорядковані.

Свято відкриття робило вражіння військо ревії. Цей характер надав тому похід військових частин усякого роду зброї. Виглядало, начебто «тріюмфом століття поступу» була «воєнна індустрія». За військом їхав віз з американськими й чужими «королевими краси» та їх придворними дамами. Далі йшов «похід народів», де українці звертали на себе увагу мальовничими народніми одягами. Український національний прапор маяв підчас свята на плятформі разом з прапорами інших народів, що беруть участь у виставі.

Початок побудови українського павільйону. Фото з архіву УНМ в Чикаго
Початок побудови українського павільйону. Фото з архіву УНМ в Чикаго

ЯК ВИГЛЯДАЄ ПАВІЛЬОН.

Український павільон у день відкриття вистави був готовий, але всередині, як більшість інших національних павільонів – порожній.

Павільон зладжений з дерева, на зразок хат, будованих з клеців, в углах. По середині павільону, головними воротами вхід до більшої салі т. зв. ротунди, над якою вибудована вежа. На вежі надпис «Ukraine»; всі чотири боки, в ночі освітлені рефлєкторами. Від головної салі в обі сторони, йдуть кімнати для експонатів, у подвірі е ресторан і літня сценка під голим небом, які вже в день відкриття вистави були доступні для гостей.

Український павільйон на виставці “Століття прогресу” в Чикаго у 1933 році. Фото з архіву УНМ в Чикаго
Український павільйон на виставці “Століття прогресу” в Чикаго у 1933 році. Фото з архіву УНМ в Чикаго

ЗА БАГАТО ЕКСПОНАТІВ.

Коло 1червня почали приходити перші експонати з Европи (більшість переслана через львівський комітет). Вони мусіли перейти періпетії ріжних митних і контрольних установ, заки опинилися в руках Комітету. Експонатів прийшло стільки, що Комітет рішив на протязі пятьох місяців вистави зміняти їх то черзі, бо нараз павільон не зміг би всіх помістити.

Їх поділено в павільоні на три головні відділи: експонати 1) народнього мистецтва, 2) модерного мистецтва і 3) матеріали для пізнання побуту і культури України.

Павільйон української вишивки на виставці “Століття прогресу” 1933 року. Фото з архіву УНМ в Чикаго
Павільйон української вишивки на виставці “Століття прогресу” 1933 року. Фото з архіву УНМ в Чикаго

НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО.

Перший відділ: народнього мистецтва найбільший розмірами, і найбогатший. На нього складаються в першій мірі вироби львівської кооперативи «Українське Народнє Мистецтво»  килими п. Кульчицької, кооп. «Гуцульщина» і «Гуцульське Мистецтво» в Косові, експонати, зібрані Студ. Комітетом, Жіночі Громади з Праги, деякі предмети прислані окремими громадянами, врешті експонати зібрані і закуплені в краю львівським Комітетом.

Він поділений на дві ґрупи: етноґрафічну, де є ориґінальні вироби народнього одягу, домашньої обстановки, тощо, в такому вигляді, як їх уживає в щоденному житті український нарід. Особливо цінні моделі народньої ноші на ляльках меншої і більшої величини. Крім мініятурних моделів, є зразки ноші в природній величині. Про них вже розійшлась по Америці реклямова анекдота, мовляв, до ляльки в Гуцульськім одязі заговорив американець, чи вміє балакати по анґлійський, а Полтавку викрав хтось нічю з павільону, і лише сторожа нічна задержала втікача. Попросту виглядають як живі.

Друга ґрупа це прикладне народне мистецтво, себто етноґрафічні зразки, пристосовані до модерного вжитку, напр. на жіночі, одяги вишивані взорами народніх сорочок, для предметів домашньої обстановки, як скатерті, доріжки, серветки, подушки, тощо. Велику кількість цих етноґрафічних експонатів закупив нюйорський «Союз Українок» від львівської кооперативи «Українське Народнє Мистецтво» для пропаганди української народньої культури в Америці, а покищо ця організація відступила їх до використання Українському Павільонові.

Твори Олександра Архипенка на світовій виставці в Чикаго.Фото з архіву УНМ в Чикаго
Твори Олександра Архипенка на світовій виставці в Чикаго.Фото з архіву УНМ в Чикаго

АТРАКЦІЯ ПАВІЛЬОНУ – АРХИПЕНКО.

В чотирьох кімнатах правого крила павільону містяться твори найбільшого українського представника модерного мистецтва, Олександра Архипенка. Є там сорок кілька різьб і образів, вміло розміщених під доглядом самого артиста. Приміщення збірки Архипенка, надає йому відразу інший характер, від богатьох інших національних павільонів, і підносить його до значно вищого рівня. Через Архипенка вся преса зараз звернула увагу на український павільон, який по словам шікаґівського щоденника „Шикаґо Дейлі Нюс“ став на пять місяців важним осередком в мистецькому житті Шікаґа.

Український павільйон в Чикаго, 1933 р. (Джерело фото: Курпіта Т. Протокол говорить. Чикаго, 1969 р.)
Український павільйон в Чикаго, 1933 р. (Джерело фото: Курпіта Т. Протокол говорить. Чикаго, 1969 р.)

ІНШІ ЕКСПОНАТИ.

Частина експонатів львівського Комітету, головно образи, вислані нашими мистцями, що прийшли пізніше, через ріжні труднощі при висилці, розміщена окремо.

Третя ґрупа експонатів в українськім павільоні це матеріали до пізнання українського господарства: мапи, статистичні таблиці та діяґрами, опрацьовані дуже дбайливо в Госп. Академії в Подєбрадах.

У цьому відділі є теж збірка українських будівель, краєвидів і фотоґрафій, присланих зі Львова; приміщені на стінах входової салі, виконані здебільше по мистецьки, дають гарний інформативний матеріял з нашого побуту.

Відкриття українського павільйону на виставці “Століття прогресу” в Чикаго у 1933 році. Фото з архіву УНМ в Чикаго
Відкриття українського павільйону на виставці “Століття прогресу” в Чикаго у 1933 році. Фото з архіву УНМ в Чикаго

ПРОПАҐАНДА МІЖ ЧУЖИНЦЯМИ.

Павільон має ще дуже щасливе положення – він находиться при південних головних воротах і кожний, хто входить з цього боку на виставу, починає її оглядати від українського павільону. Тут є теж зупинка для електричної комунікації і гасло «Український Павільон» звучить раз у раз на устах кондукторів.

Глибше зацікавлення Україною серед чужинців появляється аж тоді, коли вони оглянуть експонати, що є для них повною несподіванкою: це зразки якоїсь невідомої нації, невідомої культури… Провідниці по павільоні, діти вже другого покоління українських еміґрантів здають перед чужинцями щоденно іспити з українства, і треба признати, що дуже добре.

З приводу відкриття шікаґівської вистави та українського павільону – «Ілюстр. Курєр Цодзєнни» помістив минулого тижня знимку нашого павільону із докірливою заміткою, що польська державна нація, далеко багатша, культурніша від української не буде репрезентована в Шікаґо.

Софія ЛЕГІН

Джерела:

1. Український Павільон на виставі в Шікаґо // Діло. – 1933. – №197. – С. 2.

2. Марія Климчак. У 1933 році діаспора презентувала Україну на грандіозній виставці в Америці

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.