Діяльність товариства «Сокіл» у селі Дуб’є напередодні Першої світової війни

У 1904 р. пожежний осередок «Сокіл» засновано у селі Дуб’є. Про обставини його створення, роль місцевого пароха Юліана Дуткевича, переписку з «централею» – гімнастичним товариством «Сокіл» (з 1909 р. – «Сокіл-Батько») у Львові подано у попередній статті автора [13]. У пропонованій публікації висвітлено діяльність сокільського осередку у с. Дуб’є упродовж 1906–1914 рр.

У Центральному державному історичному архіві України у Львові виявлено документи про діяльність товариства «Сокіл» у с. Дуб’є, які охоплюють 1906–1913 рр. Зокрема у справі № 293 «Звіти, протоколи, листування та інші матеріали про заснування і діяльність товариства у місцевості с. Дуб’є» міститься вісім документів:

1) лист Андрія Дідуника до керівництва гімнастичного товариства «Сокіл-Батько» у Львові; 13 березня 1906 р.;

2) нотатки Сеня Горука; 27 квітня 1906 р.;

3) статистичний звіт товариства «Сокіл» у с. Дуб’є за 1908/1909 роки; 13 червня 1909 р.

4) лист голови Якима Климчука та справника Володимира Дуткевича сокільського осередку у с. Дуб’є до керівництва гімнастичного товариства «Сокіл-Батько» у Львові; 21 червня 1909 р.;

5) лист Володимира Дуткевича до керівництва гімнастичного товариства «Сокіл-Батько» у Львові; 30 травня 1910 р.

6) інформація невстановленої особи, підготовлена для товариства «Сокіл» у с. Дуб’є; без датування, по змісту – не пізніше 31 травня 1910 р.;

7) лист Миколи Долинюка до керівництва гімнастичного товариства «Сокіл-Батько» у Львові; 12 липня 1910 р.;

8) лист Якима Климчука до керівництва гімнастичного товариства «Сокіл-Батько» у Львові; без датування, по змісту – 1913 р.

Документи висвітлюють діяльність сокільського осередку у с. Дуб’є за 1906–1913 рр. Документи № 1–2 засвідчують, що у 1906 р. Андрій Дідуник та о. Юліан Дуткевич замовили через львівський «Сокіл» сокільські ленти, які були обов’язковим елементом організаційного однострою [20, арк. 38–39]. Полагодив справу керівник організаційної секції гімнастичного товариства «Сокіл» у Львові Сень Горук. Його примітки та нотатки відклалися в архіві.

За 1907–1908 рр. документів не виявлено. Певну інформацію можна почерпнути з друкованого звіту гімнастичного товариства «Сокіл» у Львові за 1908 р. У ньому зазначалося:

«VІ. Повіт: Броди:

37. Дубє (1904). Гол[ова] Роман Ольховий; нач[альник] Гр[игорій] Каваж, м[істо]нач[альник] Ф[едько] Стецик; спр[авник] Вол[одимир] Дуткевич. Чл[енів] 46. Ісп[итованих] 1. Майно: інв[ентар] 89 К[орон], гот[івка] 29.80 К[орон]. Сик[авка] 2-кол[існа] гром[адська]. Кн[ижок] 87. Час[описи]: «Народне Слово», «Свобода» і «Госп. і Пром.». Вправ 9. Рат[ували] в Поникві вел. Відчит 1, концерт 1, театр[альних] предст[авлень] 5. Курс неграм[отних] 13 осіб.
38. Піски (1906). Незорґанїзований. Основатель Микита Мельничук» [9].

Документ № 3 містить важливу інформацію про с. Дуб’є та про діяльність сокільського осередку в цьому населеному пункті (кожен сокільський осередок звітувався за рік, який розпочинався з червня) [20, арк. 42–42 зв.]. Станом на червень 1909 р. у селі було 260 будівель, в яких проживало 1 600 осіб. Пошта знаходилася у Поникві, залізнична станція – у Заболотцях. Сокільська організація налічувала 30 осіб. До старшини осередку входили: голова – Роман Ольховий, начальник – Тимко Чорнобай, містоначальник (заступник) – Федько Стець, справник (писар) – Андрей Чарнецький, скарбник – Андрій Придиба, господар – Михайло Контний, члени ревізійної комісії – Луцько Бабяк, Панько Беднарський та о. Юліан Дуткевич; іспитований інструктор (учитель) – Тимко Чорнобай. «Сокіл» у с. Дуб’є використовував деякий інвентар для гасіння пожеж, зокрема двохколесну сикавку (вогнегасник), п’ятнадцять відер, дві звичайні драбини, два гаки, вужі (шланги). Повних одностроїв члени не мали. В наявності було двадцять п’ять відзнак місцевості (лент) та тридцять відзнак старшинства – опоясок, які носилися на руці. У власності осередку була одна трубка (сурма), яка була куплена ще у серпні 1904 р. [20, арк. 13–14].

Активність товариства «Сокіл» у с. Дуб’є упродовж 1908–1909 рр. пішла на спад. Причини такого стану справ пояснює розлогий лист голови Якима Климчука та справника Володимира Дуткевича до керівництва гімнастичного товариства «Сокіл-Батько» у Львові, який датується 21 червня 1909 р. (документ № 4) [20, арк. 43–43 зв.]. З нього довідуємося, що двадцять наймолодших найенергійніших членів-соколів було призвано до війська. Місцева читальня «Просвіта» проводила культурно-просвітню діяльність, а «Сокіл» натомість почав займався лише пожежною справою.

У 1910 р. керівництво «Сокола» у с. Дуб’є замислило змінити назву товариства на «Січ» (документ № 5) [20, арк. 46–46 зв.]. Зазначимо, що організаційні осередки, що підпорядковувалися товариству «Сокіл-Батько» могли мати дві назви «Сокіл» або «Січ», що не заборонялося статутами. Перша «Січ» «Сокола-Батька» заснована 6 жовтня 1909 р. у Хмелевій (тепер Заліщинський р-н Тернопільської обл.) [1, с. 202]. Тому вивчаючи історію початку ХХ ст. неприпустимо ототожнювати товариства «Січ» «Сокола-Батька» з аналогічними структурами під керівництвом Кирила Трильовського, що існували впродовж 1900–1930 рр. Прагнення до об’єднання в одну організацію були присутні, однак цей процес затягнувся і бажаних результатів не приніс. Про об’єднання січових та сокільських товариств часто писала тогочасна преса, вважаючи це найкращим кроком для зміцнення та розбудови єдиної молодіжної структури.

Важливою подією у житті Львова та українського суспільства стала організація та проведення Першого українського просвітньо-економічного конгресу, організованого з нагоди 40-ліття товариства «Просвіта». «[…] Треба було провірити нашу роботу на поли просвітно-економічнім, – як зазначав Кость Левицький, – щоб найти доцільні шляхи продуктивнійшої праці народу» [10, с. 495]. Саме святкування спочатку планувалося на 8 грудня 1908 р. Однак через різні причини урочистості відбулися лише 1 і 2 лютого 1909 р. [12]. У конгресі взяло участь 768 учасників [17]. Перше загальне засідання конгресу планувалося провести в рухівні товариства «Сокіл-Батько» за адресою: Львів, вул. Руська, 20. Однак на участь зголосилося так багато людей, що урочистості довелося перенести до салі товариства «Яд Харузім» на вул. Бернштайна, 9 (тепер вул. Ш. Шолом-Алейхема). Друге засідання конгресу відбулося у рухівні «Сокола-Батька». У конгресі працювали просвітньо-організаційна, гігієнічно-гуманітарна, рільничо-економічна, пасічнича та кооперативно-економічна секції. У першій комісії просвітньо-організаційної секції виголосив дві доповіді перед майже 200 учасниками Іван Боберський [8, с. 19], тези яких були опубліковані в пропам’ятній книзі конгресу 1910 р. під заголовками «Значіння рухових товариств» [4] та «Як ми збирали складки на народні цілі досі, а як ми їх збирати повинні» [2]. Учасники «Першого українського просьвітно-економічного конґресу» підтримали також рішення сокільської організації на чолі з Іваном Боберським про вибір для осередків назви «Сокіл» або «Січ» [6, с. 11] «за вподобою членів за корисний для розвитку цілого уладу» [3, с. 9].

Документ № 6 [20, арк. 45] містить інформацію про те, що керівництву «Сокола» у с. Дуб’є мали надіслати статут «Січі» відразу після його друку у Львові. Зміна назви осередку обговорювалася на загальних зборах «Сокола» у с. Дуб’є, які відбулися 5 червня 1910 р. (документ № 7) [20, арк. 47–47 зв.], однак до реалізації цих намірів так і не дійшло.

І останній, документ № 8 [20, арк. 48 а.–48 а зв.], подає дані про те, що 18 грудня 1911 р. сокільський осередок у с. Дуб’є був розвязаний (забаронений). У подальших звітах «Сокола-Батька» до Першої світової війни містяться невеликі згадки про діяльність «Сокола» у с. Дуб’є. Так, «Перепись “Соколів” і “Сїчий” “Сокола-Батька” з 1912–13» подає наступну інформацію: «Дуб’є (Сок[іл] 1904 [р.], Пониква): (г) Яким Климчук!» [11, с. 127]. Розшифрувати її можна таким чином. У с. Дуб’є існував сокільський осередок з 1904 р. під назвою «Сокіл» (назву на «Січ» не змінено). Пошта знаходилася у Поникві. Головою був Яким Климчук. Знак «!» означав, що товариство не прислало звіту за попередній рік діяльності – 1912/1913.

У «Калєндарі “Вістий з Запорожа” на 1914 рік» опубліковано перелік осередків «Сокола-Батька» в Галичині, які пожертвували кошти на закупівлю земельних ділянок для облаштування площі «Сокола-Батька» у Львові.Серед них є «Сокіл» у с. Дуб’є. Він пожертвував на цю справу 5 корон [16, с. 204].

Зауважу, що візитівкою національних гімнастичних рухів того часу, зокрема сокільських злетів, були масові, інколи багатотисячні, показові фізичні вправи. Оскільки у Львові, культурному і політичному центрі українців Галичини, знаходилася сокільська «централя» – «Сокіл-Батько», то саме тут відбувалися наймасштабніші гімнастичні заходи українського сокільства. Але гімнастичні споруди і площі у місті належали здебільшого, представникам польської спільноти, то ж окрім фінансових проблем, пов’язаних з потребою їх оренди, невдовзі стали виникати і політичні. Українське товариство «Сокіл» у Львові відчувало гостру потребу у власному великому руханковому майдані на терені міста. Для вирішення цієї проблеми Іван Боберський 1911 р. виступив з ініціативою викупівлі великої земельної ділянки у місті для облаштування руханково-спортового майдану [5]. З цією метою було створено спеціальну спілку, до якої ввійшли відомі українські діячі того часу Микола Шухевич, Тадей Соловій, Кость Паньківський, Степан Федак, Дмитро Левицький, Микола Заячківський, Лесь Кульчицький, Олекса Сероїчковський, Кость Левицький, Іван Сполітакевич та Іван Боберський. Відповідна земельна ділянка була знайдена у Стрийському парку, між сучасними вулицями Стрийською, Козельницькою та Івана Франка, однак на неї претендували і поляки. Стараннями Івана Боберського українці швидко зібрали необхідні кошти і викупили її. Частину суми становили пожертви меценатів, а більшу частину – позика у заможних українців. «Сокіл-Батько» зобов’язався сплатити якнайшвидше позику. На заклик Івана Боберського до збору коштів долучилися українці Галичини, Наддніпрянської України, Кубані, США та Канади [18; 19]. Руханково-спортовий майдан товариства «Сокіл-Батько» – «Український город» (національний форт у Львові [7], за словами Романа Купчинського – Українська Мекка [15, с. 133–135]) став традиційним місцем, де відбувалися усі найбільш значущі спортивні і громадські заходи української спільноти Львова та Галичини в 1911–1930-ті роки.

Отже, віднайдені архівні документи друкуються за сучасними правилами археографії із збереженням лексичних і орфографічних особливостей. Розшифровані скорочення у тексті, ініціали, пропущені букви і слова, підписи позначені дужками. Опубліковані документи є цінним історичним джерелом, що дозволяють доповнити історію тіловиховання на Брідщині, зокрема діяльності сокільського осередку у с. Дуб’є напередодні Першої світової війни.

Документи

№ 1
Лист Андрія Дідуника до керівництва гімнастичного товариства «Сокіл-Батько» у Львові

13 березня 1906 р.

Замовляю ленту для
Дубя (Броди)
Дїдуник Андрій
13.III.1906. [р.].

а conto зложив 60 сот[иків] ч[исло] кв[итанції] 139/[1]906. [р.].
решту заплачено 50 сот[иків] ч[исло] кв[итанції] 143/[1]906. [р.].

/Сень Горук/

Ч. 314 пк. Війшло 13/[0]3.[1]906. [р.].

Одержавєм
ленту дня 16.ІІІ.1906 [р.].
/Дїдуник Андрій/

[На документі є примітка: «72/20/24/ 116. 15/3 зам[овлено] у Зіґман»].
ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 293. – Арк. 38. Оригінал. Рукопис.

№ 2
Нотатки Сеня Горука

27 квітня 1906 р.

Ч. 473
Сокіл в Дубю
о. Дуткевич Юл[іан]
замовляє 8 лент
по 1.20 К[орон]
27/[0]4.[1]906. [р.] вислано за послїплатою
9.60 К[орон]
порто 0.15 [Корон]
Разом 9.75 К[орон].
/Сень Горук/.

[На документі є примітка червоним олівцем: «запл[ачено] ч[исло] кв[итанції] 217/[1]906. [р.]. /Сень Горук/»].

ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 293. – Арк. 39. Оригінал. Рукопис.

№ 3
Статистичний звіт товариства «Сокіл» у с. Дуб’є за 1908/1909 роки

13 червня 1909 р.

Назва Товариства

Статистичний виказ за рік 190

1. Місцевість: Дубє.
2. Повіт: Броди.
3. Послїдна почта: Пониква.
4. Зелїзничий двірець: Заболотцї.
5. Число домів: 260.
6. Число мешканцїв: 1600.
7. Чи Товариство приняло на себе обовязок громадскої сторожи: так.
8. Рік заснованя Товариства: 1904.
9. Число членів дїйсних мужчин: 30.
   [Число членів] спомагаючих мужчин: 1
   [Число членів спомагаючих] женщин:
   [Число членів] основателїв: 10
   [Число членів] почетних:

Всїх членів є:

10. Число іспитованих членів (зі сьвідоцтвом) 1
11. Дїйсні члени платять річну вкладку К. 1 с. 20
    Спомагаючі [члени платять річну вкладку] К.   с.

12. Чи Тов[ариств]о має власний дім (якої вартости)?
    Єсли Тов[ариств]о не має власного, де сходять ся члени? В Читальні Просьвіти
    В котрі дни? в

13. Чи є власна пожарня:
    [Чи є власна] пожарна вартівня:
    [Чи є власна] вилазниця: [невідчитане слово] на конї

14. Майно Товариства: а) інвентаря К. 60 с.
    б) готівкою  К.       с. 27

15. Старшина:

17. Чиєю власностию є сикавка? Товариства, громади, двора, чи кого иншого?
18. Єсли чужа сикавка, чи властитель позичає єї, чи нї? [невідчитане слово] яко сторожі місцевій
19. Чиєю власностию є прочі приряди? Сокола
20. Які нагороди і запомоги, від кого і за що дістало Товариство? –
21. Кілько книжок в біблїотецї? [невідчитане слово] з читальнї Просьвіти 345
22. Кілько і які часописи передплачує ся? Народне Слово, Промисловець, Місіонар, Свобода
23. Кілько було вправ? –
24. Кілько лєкций теоретичної науки?
25. Кілько пожарного поготівля?
26. Кілько вогнїв в місци?
27. В котрих сусїдних селах і коли помагано при вогни?
28. Кілько членів скалїчило ся при вогни
    а) легко
    б) тяжко

29. Кілько членів померло з причини ушкоджень при вогни?
30. Кілько було виступів публичних і коли?
31. Кілько було відчитів?
32. [Кілько було] концертів? 1
33. [Кілько було] фестинів?
34. [Кілько було] аматорських представлень?
35. Чи був курс для неграмотних? 13 [у] 1908 році
    Кілько учащало на него?

36. Як відносять ся до Товариства
    а) староство і пов[ітова] рада?
    б) громадска зверхність?
    в) двір?
    г) жандармерия?

Дубя  дня  13 червня 1909 [р.].
Голова:                                    (печатка)                              Справник:

[Дописані слова на друкованому бланку виділені курсивом. На документі міститься відбитки печаток пожежної секції гімнастичного товариства «Сокіл» у Львові та примітка: «Ч.: 607. Вв. 16/6.[1]909. [р.]»].

ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 293. – Арк. 42–42 зв. Оригінал. Рукопис.

№ 4
Лист голови Якима Климчука та справника Володимира Дуткевича сокільського осередку у с. Дуб’є до керівництва гімнастичного товариства «Сокіл-Батько» у Львові

21 червня 1909 р.

Дубє, 21. червня 1909. [р.]
ч. 3
До Сьвітлого Видїлу тов[ариства] «Сокіл»
у Львові

Філїя тов[ариства] «Сокіл» в Дубю подає до відомства Сьвітлому Видїлови, що дня 20. червня 1909. р. відбули ся загальні збори. За послїдний рік то є 1908 [р.] не проявило наше товариство визначнїйшої дїяльности, на що зложило ся головно дві причини: 1) брак енерґічних людий, 2) брак нагоди, де могли би члени пописатись а через і до інтензивнїйшої працї заохотитись. Товариство потерпіло втрату великого числа членів, понеже минувшого року покликано 20 членїв товариства до війскової служби, якраз найенерґічнїйших – наймолодших. Що правда могло товариство ввести нових членів з поміж старших, се однак в нашім селї тяжша річ, бо вся праця в читалнї і «Соколі» спочиває виключно лиш на молодшім поколїню. Важною причиною занепаду товариства було передовсїм се, що члени не мали нагоди нї в своїм селї, нї в околицї розвинути пожарної дїяльности, бо лиш виключно о тій згадую понеже просьвітну дїяльність як концерти, проставленя аматорскі, сходини товаристкі, забави, випожичанню книжок, часописий веде дуже гарно місцева читалня «Просьвіти». Так отже є полишаєсь «Соколови» лише діяльність пожарна, бо вести «Сокіл» окремо від читальнї булоби нерозумно, понеже се викликалоби межи членами товариств певного рода роздор. Для того отже читалнї помагаємо в діяльности просьвітній а обмежуємось на виключно пожарну. І так тов[ариство] «Сокіл» віддало свою біблїотеку під заряд читалнї застерігаючи своїм членам уживанє єї, а за се читальня відступає свою салю для «Сокола». Одна недосідність є: іменно нема належатого приміщеня на приряди пожарні, через що приряди дуже нищаться. Тож прецїнь вішанє коновок і драбин під церквою цїлком не відповідне зі взгляду на дощ, а також не все є на місци, бо сусїди пожичають для своїх потреб. Се були би причини, котрі спиняють успішний розвій товариства.

Вносячи з послідних зборів можна мати надію, що товариство проявить живійше житє, бо до старшини увійшли люди молоді – енерґічні, що дають запоруку, що добре товариство поведуть.

Як висше вже згадано 20. червня відбули ся загальнї збори при участи лиш 46 членів, що дасться виправдати непригожою погодою. Збори отворив бувший голова Роман Ольховий покликуючи на предсїдателя Тимка Чорнобая, а на секретарів Андрія Чернецкого і Волод[имира] Дуткевича. Короткий звіт касовий подав Волод[имир] Дуткевич наводячи при тім хиби і недосідности, через котрі товариство занепадає. По замкненю рахункїв заступив вибір нової старшини. Тепер наступила пора госованєм наглядна борба молодших зї старшими. Запропоновано во виду сего поіменне головованє. Молодїж домагалась старшини молодої – енерґічної, котра піднеслаби товариство, що занепало через пасивність старшини з минувших лїт. Молодше поколінє побідило, бо вибрало людий жвавих, що не будуть чекати аж їм хтось другий додасть енерґії. Вибрано слїдуючих:

1. Яким Климчук, голова,
2. Гриць Кавич, начальник
3. Федь Стецик, містоначальник
4. Гриць Бабяк, скарбник
5. Волод[имир] Дуткевич, справник
6. Ізидор Ковальский, господар
7. Федь Долинюк, заступник
8. Панько Бабяк, [заступник]
9. Роман Ольховий, член контрол[ьної] комісиї
10. Тимко Чорнобай, [член контрольної комісиї]
11. Андрій Чернецкий, [член контрольної комісиї]

По виборі поставив внесенє Волод[имир] Дуткевич, щоби видїл товариства зажадав від ради громадскої вибудованя шопи на приряди пожарні як також закупленя 2 драбин і гаків нових, бо старі знищені. Внесенє мають поперти в радї громадскій члени тов[ариства] «Сокіл», що поднимає іменно 4. Михась Контний зажадав, щоби приряди пожарні були виключно під зарядом тов[ариства] «Сокіл», бо був случай, що позичино сикавку дїдичеви до води однак без зізволеня старшини. Господар має вглядати, щоби всї приряди були на місци і в добрім станї.

Понеже присутним членам видало ся число прибувших на збори малим, для того зажадано, щоби на слїдуючу недїлю то є 27. с[ього] м[ісяця] відбулося продовженє зборів, щоби з’єднати для товариства більше членів і нарадитись над справами біжучими товариства: іменно взглядом наміреного злету соколів в Сасові. Товариство має намір постаратися о прапор, тож просимо о інформациї в тій справі. Малибисьмо намір дати самі прапор в селї зробити, купити материї, дати гарно вишити шовком, френзлї золоті можна рівнож купити, а не знаємо як би зробити з гербом, чи може вишити, єслиби був взірець такий великий, чи вималювати. Просимо отже подати нам інформациї що до розміру, барви і окрас. Єсли можливо, то просимо нам вже до 27. с[ього] м[ісяця] відповісти.

Гаразд!
Від видїлу тов[ариства] «Сокіл» в Дубю:
/Яким Климчук/                                         /Володимир Дуткевич/
голова                                                                  справник

[місце печатки. Відбиток печатки чорнильний, фіолетовий, овальний, без зображення. Легенда: «ПОЖАРНА ФІЛІЯ ТОВ. ҐІМН. “СОКІЛ” в ДУБЮ». Текст розділений двома зірочкми. На документі дописано: «ч. 6/911. Вв. 23/[0]6.[1]909. втягнено»]

ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 293. – Арк. 43–44 зв. Оригінал. Рукопис.

№ 5
Лист Володимира Дуткевича до керівництва гімнастичного товариства «Сокіл-Батько» у Львові

30 травня 1910 р.

[місце печатки. Відбиток печатки чорнильний, фіолетовий, овальний, без зображення. Легенда: «ПОЖАРНА ФІЛІЯ ТОВ. ҐІМН. “СОКІЛ” в ДУБЮ». Текст розділений двома зірочкми]
[пошта] Пониква
[коло] Бродів

Сьвітла Старшино!
Тов[ариства] «Сокіл»
у Львові
ул[иця] Руска ч[исло] 20.

Дубє, дня 30/[0]5.1910 [р.].

Сьвітла Старшино!

Після бажаня всїх членів приступаємо до зміни «Сокола» на «Сїч», проте просимо о відповідний статут і потрібні інформациї. Думаємо належати дальше під Ваш верховний нагляд.

Відповідні друки і інформациї просимо якнайскорше нам подати.

Чи збори відбувати тепер, чи аж по затвердженю «Сїчи»? Збори призначені на 5. червня с[ього] р[оку]

За видїл тов[ариства] «Сокіл» в Дубю   /Володимир Дуткевич/

[На лицевій сторінці поштівки дописано: «ч. 478/П. Вв. 31/[0]5.[1]910. [р.]». Також міститься відбиток штемпеля пошти у Поникві із датою: «30/5.[19]10. [р.]»]

ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 293. – Арк. 46–46 зв. Оригінал. Рукопис.

№ 6
Інформація невстановленої особи, підготовлена для товариства «Сокіл» у с. Дуб’є

[не пізніше 31 травня 1910 р.]

Дружна старшино!

Тепер власне друкуєсь статут «Сїчи» філїї «Сокола» у Львові. Старшина буде називатись на взір козацкої. Здержтесь отже з зміною товариства а як буде статут готовий вишлемо Вам єго.

Гаразд!

Підписано дня 31/[0]5.[1]910 [р.].

ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 293. – Арк. 45. Оригінал. Рукопис.

№ 7
Лист Миколи Долинюка до керівництва гімнастичного товариства «Сокіл-Батько» у Львові

12 липня 1910 р.

До
Сокола-Батька
у Львові
Долинюк Ніколаї
справник
товариства ґімнастичного
Сокола в Дубю
Доносить в покорі
Гаразд!
всякоє внутрі

Сьвітлоє
товариство ґімнастичне Сокіл у Львові

На підставі § 31 пожарної філїї львівского товариства ґімнастичного Сокіл в Дубю зібралися загальні збори того ж товариства на дню 5 червня 1910 [р.] о годині 5 пополудне і вибрано нових членів вмісто старих.

По приступленю членів товариства нового видїлу при участи 34 членів голосовано по одиноку явно віддано кождих свій голос на відповідного кандидата і так вибрано Якима Климчука головою, Тимка Чорнобая начальника, Василя Лисуна (? – А. С.) містоначальник, Григорій Кавич скарбник, Николай Доміник справник, Ізидора Ковальскі господар, а Стефан Харчишин і Никита Доміник [нерозбірливе слово] на їх заступників.

До комісії контрольної: 1. Гавришко Гнатюк. 2. Андрей Чернецкій. 3. Стефан Мартинюк.

Роспочалася дискусія зміною назви товариства поставили внесенє, щоби змінити назву товариства на Сїч але на тих самих статутах то є товариства Сокіл у Львові і надальше під єго зверхности і наглядом позіставати. Тогдї члени згодилисї і жадали цего всї члени відбували стало вправи а від часу до часу щоби начальник уряжував аляром і то серед часу щоби пересвічити си о скілько член товариства зорґанізовані та почуваються до обовяску. Означеня часу вправ і алярму поміщено до роспорядимости на сім збори покінчено.

Дубє дня 12 липня 1910 [р.].

Підписаний яко секретар пожарної філїї льві[в]скої ґімнастичного в Дубю звиртає до товариства надію аби сьвітлоє товариство причинилися до Сьвітлої Дирекції Днїстра товариства взаїмних обеспечень за кошт ратунковий при пожарі в в Ка[д]лубісках.

/Долинюк Николай справник/

[На першій стороні документу міститься примітка такого змісту: «ч. 666/0 Вв. 15/[0]7.[1]910. [р.]. До актів. [Підпис]»]

ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 293. – Арк. 47–47 зв. Оригінал. Рукопис.

№ 8
Лист Якима Климчука до керівництва гімнастичного товариства «Сокіл-Батько» у Львові

[1913 р.]

ВІДПОВІДЬ
Товариство
«Сокіл-Батько»
для «Вістий з Запорожа»
Львів
улиця Руська ч. 20

«Сїч» – «Сокіл»

в …
почта …
Тут написати, які ще бажання має Товариство:

 Замовляємо за післяплатою… примірників «Калєндаря Вістий з Запорожа на 1914 рік», за цїну … корон.

Посилку належить вислати на адресу:
…
в …
почта …
(Печатка товариства і підписи:)
…
…

С поважаніям повідомляем же Сокіл в Дубю роз[в]язаний з днем 18 грудня рік 1911 и нима ані Сїчи ані Сокола. Яким Климчук не є жадною головою. Прошу приняти до відомости коли ми Вам доносили зараз того самого року.

Ниможи осмеятися жадни товариство с поводу партийів [? – А. С.] и роздоріві Іаким Кли[м]чук С поваженіям

[Дописані слова на друкованому бланку виділені курсивом. На документі червоним олівцем дописано: «Дубє»]

ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 293. – Арк. 48 а–48 а зв. Оригінал. Машинопис. Рукопис.

Андрій СОВА
історик

Джерела:

1. [Боберський І.]. Двайцять лїт «Сокола-Батька» // Калєндар «Вістий з Запорожа» на 1914. І річник. – Львів, 1913. – С. 197–202.
2. Боберський І. Значінє рухових товариств // Пропамятна книга: Перший український просьвітно-економічний конґрес уладжений Товариством «Просьвіта» в сороклїтє заснованя у Львові в днях 1 і 2 лютого 1909 року: Протоколи і реферати / Зредаґували д-р Іван Брик і д-р Михайло Коцюба. – Львів: Коштом і накладом Товариства «Просьвіта», 1910. – С. 239–245.
3. Боберський І. Українське сокільство (1894–1939). – Львів: Видавець «Сокіл-Батько», 1939. – 16 с. – (Сокільська бібліотека, ч. 7).
4. Боберський І. Як ми збирали складки на народні цїли досї, а як досї їх збирати повинні // Пропамятна книга: Перший український просьвітно-економічний конґрес уладжений Товариством «Просьвіта» в сороклїтє заснованя у Львові в днях 1 і 2 лютого 1909 року: Протоколи і реферати / Зредаґували д-р Іван Брик і д-р Михайло Коцюба. – Львів: Коштом і накладом Товариства «Просьвіта», 1910. – С. 193.
5. Боберський І., Цегельський Л., Волошин М., Гузар О. Город для українського населеня у Львові // Вісти з Запорожа. Часопись руханкових і пожарних товариств. – Львів, 1911. – Серпень. – Чис. 60. Надзвичайне число видане з нагоди посьвяченя прапора «Сокола-Батька». – С. 5–11.
6. Грицай О. У «Сокола-Батька». Інтервю. – Львів: Накладом «Вістий з Запорожа», 1913. – 31 с.
7. ХХІ. Загальні Збори «Сокола-Батька» // Вісти з Запорожа. Руханка, Змаг, Пожарництво, Мандрівництво, Пласт, Стрілецтво. – Львів, 1914. – 15 цьвітня. – Чис. 92. – С. 3.
8. Звіт «Сокола-Батька» у Львові за рік 1909. – Львів: Накладом «Сокола-Батька», [1910]. – 24 с.
9. Звіт ґімнастичного товариства «Сокіл» у Львові за рік 1908 // Народне Слово. Ілюстрована, популярно-просьвітна, полїтична й лїтературна часопись. – Львів, 1909. – 14 серпня.– Чис. 246. – С. 10.
10. Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848–1914. На підставі споминів. – Львів: Накладом власним, 1926. – 738 с.
11. Перепись «Соколів» і «Сїчий» «Сокола-Батька» з 1912–13 // Калєндар «Вістий з Запорожа» на 1914. І річник. – Львів, 1913. – С. 82–135.
12. Редакция. [Вступ] // Пропамятна книга: Перший український просьвітно-економічний конґрес уладжений Товариством «Просьвіта» в сороклїтє заснованя у Львові в днях 1 і 2 лютого 1909 року: Протоколи і реферати / Зредаґували д-р Іван Брик і д-р Михайло Коцюба. – Львів: Коштом і накладом Товариства «Просьвіта», 1910. – С. V–ІХ.
13. Сова А. Заснування товариства «Сокіл» у селі Дуб’є у світлі документів Центрального державного історичного архіву України у Львові // «Брідщина – край на межі Галичини й Волині» / гол. ред. Василь Стрільчук; Комунальна установа «Бродівський історико-краєзнавчий музей» Бродівської міської ради. – Броди, 2022. – Вип. 13. – С. 70–76.
14. Сова А. Іван Боберський – провідний діяч українського сокільського руху // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 30: Український визвольний рух ХХ століття / гол. редкол. Микола Литвин, упоряд. і наук. ред. Михайло Романюк. НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2017. – С. 3–22.
15. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
16. Спис філій «Сокола-Батька» які закупили свою пайку землї під «Український Город» у Львові до дня 6 жовтня 1913 (в коронах) // Калєндар «Вістий з Запорожа» на 1914. І річник. – Львів, 1913. – С. 204–206.
17. Учасники конгресу // Пропамятна книга: Перший український просьвітно-економічний конґрес уладжений Товариством «Просьвіта» в сороклїтє заснованя у Львові в днях 1 і 2 лютого 1909 року: Протоколи і реферати / Зредаґували д-р Іван Брик і д-р Михайло Коцюба. – Львів: Коштом і накладом Товариства «Просьвіта», 1910. – С. 641–655.
18. Центральний державний історичний архів України у Львові. – Ф. 312 (Українське спортивне товариство «Сокіл-Батько», м. Львів). – Оп. 1. – Спр. 134 (Відозви, листування, списки, повідомлення та інші матеріали про викуп українського спортивного майдану у Львові на вул. Стрийській). – 265 арк.
19. ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 135 («Золота книга» запису пожертвувань на викуп спортивного майдану (Українського городу) у Львові на вул. Стрийській). – 93 арк.
20. ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 293 (Звіти, протоколи, листування та інші матеріали про заснування і діяльність товариства у місцевості с. Дуб’є). – 138 арк.

Література: Сова А. Діяльність товариства «Сокіл» у селі Дуб’є напередодні Першої світової війни у світлі документів Центрального державного історичного архіву України у Львові // Брідщина – край на межі Галичини й Волині / гол. ред. Василь Стрільчук; Комунальна установа «Бродівський історико-краєзнавчий музей» Бродівської міської ради. – Броди, 2023. – Вип. 14. – С. 29–38.