Збереження декору необхідне деяким львівським кам’яницям, що розташовані на центральних вулицях. Зволікання може призвести не лише до безповоротної втрати національного надбання, а й становить пряму загрозу життю і здоров’ю перехожим у разі обвалу.
Вулиця Братів Рогатинців, 15
![Братів Рогатинців, 15](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/collage138-900x810.jpg?resize=696%2C626)
Будинок на вулиці Братів Рогатинців був споруджений у 1911-1912 рр. Раніше на цьому місці розташовувались дві кам’яниці. У XVIII ст., кам’яниця називалася Ґладишовською (власність римо-католицька). У 1902 р. тут мешкали: різник Симон Люммель та ювелірка Фані Вассер. Через браму будинку відкривався прохід до пасажу Ляуфера і через нього на вул. Боїмів (Староєврейську) № 12.
Вулиця Братів Рогатинців, 21
![Братів Рогатинців, 21](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/collage140-900x819.jpg?resize=696%2C633)
Триповерхова кам’яниця, побудована у ХІХ ст. з сірим фасадом у чотири вікна. У XVIII ст., будинок носив ім’я Дешпотовської (власність римо-католицька).
Вулиця Братів Рогатинців, 29
![Братів Рогатинців, 29](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/collage141-900x810.jpg?resize=696%2C626)
Чотириповерховий будинок, у 1890-х рр. був ґрунтовно перебудований. У XVIII ст., кам’яниця Клопотовська (власність єврейська). У 1902 р. тут мешкали: залізничний інженер Данилович, залізничний службовець Леон Тауб, працівниця намісництва Мєчислава Венцлевська, працювала крамниця колоніальних товарів Д. Карла.
Вулиця Братів Рогатинців, 43
![Братів Рогатинців, 43](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/collage142-900x810.jpg?resize=696%2C626)
Типова триповерхова чиншова кам’яниця періоду історизму. Споруджена була близько 1890 р. У XVIII ст., кам’яниця Мошка Тарногродського (власність єврейська).
Вулиця Староєврейська, 5
![Староєврейська, 5](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/collage143-900x810.jpg?resize=696%2C626)
У XVIII ст. кам’яниця називалась Оґжалковська (власність римо-католицька). У 1791 р. кам’яницю капітально перебудували для нового власника торговця вином Товія Вайґля. Від того часу походить наріжна скульптура лева з двома тулубами, через що будинок називають «Під левами». У 1875 р. кам’яницю перебудували у стилі історизму.
Вулиця Староєврейська, 18
![Староєврейська, 18](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/collage144-900x810.jpg?resize=696%2C626)
У XVIII ст. називалась кам’яниця Щепановичовська (власність римо-католицька). Триповерховий будинок шириною у три вікна. Від барокових часів зберігся білокам’яний портал при вході до кам’яниці, а дата на фасаді (1800) свідчить про ґрунтовну перебудову будинку, якої він зазнав на межі XVIII–ХІХ ст.
Вулиця Староєврейська, 35
![Староєврейська, 35](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/collage147-900x900.jpg?resize=696%2C696)
У XVIII ст. кам’яниця називалась Чоповника (власність єврейська). Кам’яниця XVII ст. дійшла до нашого після перебудови другої половини ХІХ ст. З боку вул. І. Федорова зберігся старовинний маскарон.
Вулиця Театральна, 3
![Театральна, 3](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/collage145-900x810.jpg?resize=696%2C626)
Прибутковий будинок, що був споруджений за проектом Зигмунта Кендзерського у 1900 році.
Вулиця Театральна, 8
![Театральна, 8](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/collage148-900x810.jpg?resize=696%2C626)
Житловий будинок, зведений у XVII ст. У будинку проживав міський райця Самуїл Кушевич та архітектор Андреа дель Аква. Кам’яниця суттєво перебудована у 1770 року майстром-будівничим Йосифом Дубльовським для радельницького старости Франциска Девіча.
Вулиця Театральна, 10
![Театральна, 10](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/collage149-900x810.jpg?resize=696%2C626)
Житловий будинок. У 1908 році тут відкрилась кав’ярня «Штука», котра прославилась вишуканим продуманим до дрібниць інтер’єром, виконаним за проектом Фелікса Вигживальського, із його власними стінними розписами. В цьому будинку, працювала книгарня спілки «Губринович і Шмідт».
Будинок споруджений ймовірно архітектором Петром Полейовським у 1768–1773 роках на замовлення генерала Роха Вінявського. Для будівництва застосовано руїни двох старших кам’яниць, що стояли на цій ділянці. В середині XIX ст. і у 1907 році проводились реконструкції. Класичний портик прикрашений скульптурами Марса і Венери. Усі скульптури виконані ймовірно Матвієм Полейовським. У архітектурі будинку поєднується стиль бароко із рисами раннього класицизму.
Наталія Бойченко
Джерела: www.lvivcenter.org, www.lvivcenter.org, uk.wikipedia.org, centre7.org.ua
а чому не згадали будинок на розі краківської/гонти?він то в першу чергу потребує реставрації…та й інших таких будинків просто безліч