Держава-фантом. Галицько-Волинське князівство, якого ніколи не існувало

9645
Держава-фантом. Галицького-Волинське князівство, якого ніколи не існувало

Уявіть ситуацію: володимирський князь Роман Мстиславович об’єднує Володимирське та Галицьке князівства у одну державу. Правителі цієї держави якийсь час володіють Києвом і навіть претендують на продовження політичної та культурної спадщини Русі. Пізніше правителів цієї держави взагалі коронують і вони стають якщо не турою, то слоном геополітичної шахівниці тогочасної Центрально-Східної Європи (якщо так можна сказати). Ця держава не мала сталої столиці і далеко не завжди існувала у такому вигляді, як ми її собі уявляємо (тобто цілісною, тобто державою у нашому розумінні). Разом з тим, вона і не називалась так, як ми її звикли найменувати, а в її очільників назва “Галицько-Волинське князівство могла би викликати мабуть лиш нерозуміння. Не вірите у існування морського міфологічного чудовиська Левіафана, про якого колись писав Гоббс? Але чому ж тоді вірите у Галицько-Волинську державу – міфічне чудовисько історіографії?

Князь Роман Мстиславович. Фото з http://photo-lviv.in.ua
Князь Роман Мстиславович. Фото з http://photo-lviv.in.ua

У 1199 році володимирський князь Роман Мстиславович об’єднав Володимирське та Галицьке князівства під своєю владою. Це знакова та символічна подія якщо не для історії України загалом, то для її давнього періоду точно. Так утворилась держава, яка за версією укладачів Іпатіївського літопису мала стати спадкоємцем традиції Київської Русі (за версією укладачів Лаврентіївського літопису цю нішу готували для Володимиро-Суздальського князівства). Але що ж то насправді була за держава і як її слід називати, орієнтуючись на джерела й реконструкції?

Держава Романа. Фото з http://photo-lviv.in.ua/vony-hovoryly-vid-imeni-knyazya-i-znaly-pro-noho-vse/
Держава Романа. Фото з http://photo-lviv.in.ua/vony-hovoryly-vid-imeni-knyazya-i-znaly-pro-noho-vse/

Роман Мстиславович. Засновник держави, до того правитель Володимирського князівства. Робив кілька спроб поєднання цих територій, але успішною була лиш та, що мала місце у 1199 році. За його титулатуру до кінця говорити складно, але у нього були претензії на “всі землі Руські”. Принаймні “покою і тишини” своїми діями цей правитель добивався саме для “руської землі”. Для Романа Мстиславовича Київ був “старшим престолом у всій Русі” і саме на “матір городів руських” була спрямована його увага. Хоча не виключено, що плани були і глобальнішими. Отакий “се азь Роман галицький, київський, володимирський, луцький і інших земель руських володар”.

Король Данило. Фото з http://photo-lviv.in.ua
Король Данило. Фото з http://photo-lviv.in.ua

Данило Галицький. Коронований правитель та одна з найважливіших фігур геополітики свого регіону у той час. Так виглядає, що коронували його як правителя Regnum Russiae, тобто Руського королівства (Королівства Русі). Принаймні папа Інокентій IV спілкувався з “королем Русі” Данилом (Danieli Regi Russiae). Бували у зв’язку з цим і досить цікаві звернення, коли папа спілкувався з “Danieli Russiae et Wasilkoni Laudemeriae”, де виділялась Русь і Лодомерія (Володимирщина). Відтак, мабуть держава Данила, скоріш за все, мала би мати назву Королівство Русі. Й у цій тенденції немає нічого дивно, особливо якщо поглянути на деталі появи таких імператорів як Карл Великий, або ж Оттон І та роль і символічне значення образу давнього Риму в згаданих процесах.

Лев Данилович. Фото з https://uk.wikipedia.org
Лев Данилович. Фото з https://uk.wikipedia.org

Лев Данилович. В документі за 1299 рік староста Григорій, один з управителів Лева Даниловича, говорить про своє підпорядкування “Leu ducis Ruthenorum”. Тобто цей правитель мав би бути князем Левом і ще й керувати Руссю. Той самий властитель також підписувався як “князь Лев, син короля Данила”, або ж “князь Руської землі Лев, син короля Данила”. Тобто ця тяглість в титулатурі до Русі зберігалась.

Андрій Юрійович. Фото з https://uk.wikipedia.org
Андрій Юрійович. Фото з https://uk.wikipedia.org

Трішки іншу картину можна спостерігати в правителів Андрія та Лева. У них Галіція та Лодомерія фігурують разом, але також у специфічних контекстах. Скажімо, у 1316 році з міста Володимира князі “усієї землі Русі, Галичини і Володимирщини” Андрій і Лев пишуть до магістра Тевтонського ордену про дружбу і добросусідські відносини. Десь так це мало би виглядати: “Andreas et Leo, Dei gratia duces totius Terrae Russiae, Galiciae et Lademiriae”. Разом з тим, у 1320 році з того ж Володимира “князь Володимирщини і володар Русі” Андрій Юрійович звертається до купців з м. Торунь і дозволяє їм в’їзд на руські землі з товарами. Останній факт може бути аргументом на користь тези про правління одного брата в Володимирі, а іншого в Галичі, тобто співправління.

Юрій ІІ Болеслав. Фото з https://uk.wikipedia.org
Юрій ІІ Болеслав. Фото з https://uk.wikipedia.org

Юрій ІІ Болеслав. Вважається останнім князем і тут є певний символізм, адже його столиця була в місті, з якого ця держава розпочиналась – Володимирі. У 1325 році з Володимира “Georgius Dei gratia dux Russiae” обіцяє дружні взаємини магістру Тевтонського ордену. В іншому документі за 1327 рік, який адресувався в тому ж напрямку і вийшов з того ж міста, уже бачимо “Georgius Dei gratia dux Terrae Russiae, Galiciae et Ladimeriae”, тобто тут уже вся Русь і ще й Галіція та Ладімерія. Ще через кілька років, у 1334 зі Львова писав “Georgius ex dono Dei natus dux et dominus Russiae”, тобто “уроджений князь і володар Русі”. У документі за 1339 рік бачимо “князя і володаря королівства Русі” (“Georgius Dei gratia dux et heres Regni Russie”). Що цікаво, часточка “heres Russiae” пізніше “кочувала” і в титулатуру Казимира ІІІ, якому ці землі належали він середини XIV століття.

Дмитро Дедько. Фото з https://uk.wikipedia.org
Дмитро Дедько. Фото з https://uk.wikipedia.org

Не менш цікаво підписувався хоч і не правитель, але важлива фігура в історії Львова та Києва – Дмитро Дедько. Зокрема, у 1341 році з Львова вийшов документ від “управителя або старости землі Руської” (“Demetrius Dedko provisor seu capitaneus Terrae Russiae”), яким повідомляли купцям з м. Торунь про мир з Казимиром, також їх запрошували їхати торгувати як раніше.

Король Казимир ІІІ. Фото з https://uk.wikipedia.org
Король Казимир ІІІ. Фото з https://uk.wikipedia.org

На жаль, мені не вистачило сил, натхнення, часу і об’єму статті аби написати більше. Теоретично, я міг би продовжувати забивати Вам голови подібним “джерельним непотребом”, на який ми чомусь взагалі не звертаємо уваги, коли типу вивчаємо історію. Тому поки кава-брейк! І не забувайте, що є дуже важливо читати підручники, автори яких все знають і пишучи їх, під жодну з ідеологій не підпадають. Тому взагалі не варто звертати увагу на титули правителів і критично ставитись до концепту “Галицько-Волинська держава”, а австрійські історики, аби обґрунтувати претензії монархії Габсбургів на Галіцію і Лодомерію, жодних “скелетів” із минулого не витягували. Про ідеологічні тексти галицьких істориків-русофілів, або ж кровно-священні праці Михайла Грушевського тут взагалі говорити не доводиться.      

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ – першої половини XIV століть. Дослідження. Тексти / упор. Олег Купчинський. – Львів, 2004. – С. 128, С. 145, С. 150, С. 152, С. 156, С. 169, С. 174, С. 178, С. 179, С. 187, С. 194, С. 200, С. 241, С. 427, С. 429, С. 451, С. 469, С. 508, С. 766, С.

8 КОМЕНТАРІ

  1. Правильно називати Волинсько-Галицька держава. Автор не тільки не володіє матеріалом, а і намагається вже не вперше свідомо викривити історичні факти. Що ж, москальські грошики напевно не пахнуть.
    Термінологію 13ст. не перекладає сучасними термінами, а намагається її виокремити в окреме.
    Рутена – податок зерном. Рутенія або ж Русь, – слово “держава” або ж “царство”.
    Волинсько-Галицька держава – Волинсько-Галицька Русь.
    А Danieli Regi Russiae, – Данило, Президент держави. Не підприємства, не фонду благодійного, не спілки – а держави. Держави, в якій платять податок зерном!
    Багато говоримо про зраду у владі, а що відбувається навколо нас. Що робить наша наукова, культурна інтелігенція?

    • Олеже Владиславовичу, а ви закусували, перед тим, як це все писати, чи це просто змагання з автором статті, хто більше поперекручує факти? Якщо друге, то ви перемогли.

  2. Мені видається, що у титульній назві буде доречніше вживати назву “поняття-фантом”, а не “держава-фантом”, оскільки виходить, що тоді самої держави, а не її наведеної назви, не існувало. Так само, як це стосується “Київської Русі”, “Золотої Орди” і так далі…
    А в цілому непогана стаття.

  3. Дякую, Володимире) Приємно, коли люди читають і аналізують, а не просто кидаються на червоне навіть не заглянувши що за ним насправді стоїть))))

  4. Складається враження, що автор тої ” історично-аналітичної статті ” взяв за мету донести до читача саме те, що Галицько-Волинської держави не існувало апріорі. Бо як іще сказати, коли автор в назву того пасквілю вкладає поняття ” Галицько-Волинське князівство, якого ніколи не існувало “. Тобто, такої держави, як такої не існувало ніколи !!! Питання до автора: хто Ви по фаху? Як давно займаєтеся історією України? Яке відношення з наукової точки маєте до історії? Якщо в ті часи, ніхто не вживав словосполучення ” Галицько-Волинське князівство “, то це дає вам право стверджувати що його не було? З головою дружите, чи після того що ви написали таргани у вашій голові зааплодували вам стоячи? P.S. Чомусь немає бажання звертатися до вас так як належиться в письмі, з великої букви.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.