Продовжуючи тему замків Львівщини не можна обійти стороною один з найдавніших замків України, а саме Олеський замок. Ця унікальна споруда сьогодні поєднала в собі як багату історію, так і таку ж колекцію старовини, що можна оглянути в її залах. Тому, якщо ви вирішуєте який замок відвідати цього літа, то радимо неодмінно завітати в Олесько.
Будівля Олеського замку вважається однією із найстаріших фортець України часів Кивської Русі. Нічого дивного, перші історичні згадки про замок сягають ще 1327 року. Так, чимало істориків припускають, що замок побудував один із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича – Лев або ж Андрій. Однак, після згасання династії Романовичів за замок впродовж довгих століть точилася запекла боротьба. Спершу – між Литвою та Польщею. У 1340 році будівля перейшла до великого князя литовського Любарта, а вже через чверть століття його відвоював король Казимир Великий і замок на довгі століття залишався в руках польських володарів.
У 1605 році внаслідок кількох шлюбних союзів між заможними родинами замок отримує ще одного славнозвісного власника – руського магната Івана Даниловича. Цей період подарував фортеці відразу дві визначні історичні події: за часів Даниловича у будівлі прислуговував батька самого гетьмана Богдана Хмельницького – Михайло Хмель. А у 1629 році внаслідок шлюбу доньки Даниловича та шляхтича Якуба Собешина в Олеському замку народжується майбутній польський король – Ян III Собеський.
Війна з шведами і союз Петра І з поляками привели в Олеський замок російські війська, які стояли тут від 1707 року протягом 5 літ. У 1716 році замок переходить до сина короля — Якуба, який через 3 роки продав його Станіславу Матеушу Жевуському. Син Жевуського — волинський воєвода Северин — щедро прикрашає інтер’єри, перетворюючи споруду в розкішний палац у стилі XVIII ст.
Після смерті Северина Юзефа фортецею якийсь час володів його брат Вацлав Пйотр, у 1755 році всі цінності звідси перевезено до Підгорецького замку. 1796 року Олеський замок купує Олександр Зелінський, дещо пізніше — Літинські. Це був час повільного, але постійного руйнування будівлі. Якщо ще в самому кінці XVIII — на початку XIX ст. були проведені значні реконструктивні роботи, то з середини XIX ст. замком ніхто не займається.
Нищівним для могутньої споруди був землетрус 23 січня 1838 року. Не менше пошкодили її і самі власники. Якось випадково в одній з кімнат було знайдено замурований скарб. І відтоді почалися гарячкові пошуки інших коштовностей: розбивалися стіни з розписами, руйнувалися каміни, знімалися підлоги. Студня завалилася. На кінець XIX ст. Олеський замок перетворився на руїну.
За зібрані 1882 року у Львові кошти замок викупили, і він переходить у руки держави. Були різні думки щодо його використання. Пропонувалося відкрити тут інтернат для студентів учительської семінарії. Галицький сейм вважав за найкраще віддати споруду в розпорядження монастиря. Розглядався також такий варіант: в одній частині приміщення обладнати народну школу, а в другій — музей Яна Собеського. На це одна з газет в 1905 р. писала: «Що народові з того, як он буде мати музей пам’яток по королях польських, а не буде мати хліба, щоби голод заспокоїти?»
До 1939 року замок використовується під сільськогосподарську жіночу школу. З 1939 року — радянська влада. Тут стояла дивізія А. Власова. У роки Німецько-радянської війни в ній розміщалися військові склади. До 1969-го року тут практично були самі руїни.
1970 року Борис Возницький запланував відновити Олеський замок. Реставрації підлягало все. 1975 року музей було відкрито і відтоді розпочалося його нове життя: в замку і на прилеглій території створено музей-заповідник — відділ Львівської галереї мистецтв, який успішно функціонує і до сьогодні.
Володимир ПРОКОПІВ
Джерела:
- polona.pl
- Олеський замок на Львівщині — легендарний відгомін віків! // http://olesko-castle.virtual.ua/ua/
- Олесько. Олеський замок // http://www.castles.com.ua/ol.html
- Олеський замок // http://www.grydnycia.lviv.ua/oleskyj-zamok/
