Чортові Скелі – маловідомі факти з історії

8296
Чортова Скеля. Фото Ч. Павловського з подорожі Академічного Клубу Туристичного.
Чортова Скеля. Фото Ч. Павловського з подорожі Академічного Клубу Туристичного. "Путівник по Ґаліції" 1914 р.

Чортові Скелі вже півтора століття є улюбленим місцем відпочинку для містян Львова і Винників, а також зручним “тренажером” для занять альпіністів і скелелазів.

Навчальний похід Асоціації гірських провідників "Ровінь" у 2015 році
Навчальний похід Асоціації гірських провідників “Ровінь” у 2015 році

Про ці скелі написано багато, а найкращим краєзнавчим дослідженням є чудова стаття Андрія Байцара “Винники. Унікальна Чортова (Чатова) скеля”.

Але навіть в цій публікації не розказано про дві інші ролі скельного комплексу у ХІХ-ХХ століттях.

Якщо заглянути в старі карти, то побачимо, що там була велика каменоломня. На першій карті 1897 року є напис Kalksteinbruch, що по-німецьки означає «вапняковий кар’єр» (додам, що це помилка картографів – згідно даних ЛНУ ім. І. Франка скелі складаються з пісковиків, пісків, глини та мергелів). На другій карті 1931 року вже немає напису, але добре видно характеристичні «гребінці», якими в топографії позначають обриви – це і є колишня каменоломня. Очевидно, що в кінці 1930-х років вона вже не діяла.

Мапа Чортових скель 1897 року
Мапа Чортових скель 1897 року
Мапа Чортових скель 1931 року
Мапа Чортових скель 1931 року

У 2018 році польський професор Кшиштоф Дуда оцифрував фотографічний спадок завзятого львівського фотографа Юзефа Трешки (коротка довідка про нього в кінці статті). Увесь візуальний матеріал був відсканований у вигляді негативів. Кількість негативів у колекції – 4 308 штук! Подивитись світлини можна тут.

Найцікавіше, що на декількох світлинах Ю. Трешка увічнив каменоломню на Чортових Скелях. На фото видно акуратно укладені і приготовлені для вивозу кам’яні блоки.

Види каменоломні, 1937 рік. Copyright © Krzysztof Duda 2018
Види каменоломні, 1937 рік. Copyright © Krzysztof Duda 2018
Види каменоломні, 1937 рік. Copyright © Krzysztof Duda 2018
Види каменоломні, 1937 рік. Copyright © Krzysztof Duda 2018

Ще на одній світлині видно, наскільки глибоко було зрізано поверхню землі біля скель. Це привело до такої зміни рельєфу, що розглядаючи старі світлини, деколи важко впізнати скелі або здогадатись, з якої сторони було зроблено фото. Ще у 1911 році львівський історик Ф. Яворський писав, що “якщо так піде далі з тамтешніми каменоломнями, то вже за декілька років Чортові Скелі залишаться тільки у спогадах. А шкода!”

Вид каменоломні, 1937 рік. Copyright ©  Krzysztof Duda 2018
Вид каменоломні, 1937 рік. Copyright ©  Krzysztof Duda 2018

Тільки після цих світлин я зрозумів, що в статті А. Байцара теж є фото каменоломні. Просто я ніколи не придивлявся, а тепер побачив, що попід скелями не білий сніг, а ті самі стоси колотого каміння. Крім того, на світлині навіть помітно автомобіль і людей біля нього!

Каміння з Чортових скель йшло на будівництво доріг і будинків у Львові, Винниках і околиці. Однак один раз це каміння послужило іншій меті. З нього у 1911 році в селі Лисиничі була збудована піраміда з хрестом, присвячена Тарасові Шевченку, яка стала одним з перших пам’ятників поету в цілій Україні. Погруддя на піраміді було встановлено значно пізніше – у 1961 році.

Другою метою, з якою були використані Чортові скелі, стало будівництво геодезичної мережі міста Львова і околиць у 1935 році. Праці проводились Львівською Політехнікою і Військовим Географічним інститутом. У місті вимірювання здійснювались по шпилях високих костелів і церков, але в терені геодезистам приходилось будувати тріангуляційні вежі. І якщо між невисокими будинками Рясної Руської обійшлось невисокою 4-метровою вежею для напрямку вимірювання на Клепарів, то на Чортових скелях конструкція мала висоту 47,6 метрів. На наступному фото видно, що Високий Замок і вежу костелу Матері Божої Остробрамської (тепер церква Покрови) можна було побачити зі Скель. Але спробуйте роздивитись Чортові Скелі з Високого Замку – це неможливо, оскільки вони губляться серед високих буків Винниківського лісу. Ось для чого було збудовано таку високу вежу.

Вид з Чортових Скель в сторону Львова. 1936 рік. Copyright ©  Krzysztof Duda 2018
Вид з Чортових Скель в сторону Львова. 1936 рік. Copyright ©  Krzysztof Duda 2018

Ця вежа часто попадала в об’єктив фотографів, але тільки серед світлин Юзефа Трешки ми бачимо водночас і каменоломню, і тріангуляційну вежу.

Звичайно, до нашого часу дерев’яна вежа не дожила, та вона й непотрібна при сучасних технологіях, але у 2012 році Науково-дослідним інститутом геодезії і картографії було встановлено пам’ятний знак геодезичному пункту. На таблиці написано “Геодезичний пункт Винники” – це його сучасна назва, а от з читанням польської мови у геодезистів не вийшло – замість Zaptowska Skala має бути Czartowska Skała. Може, з часом їм стане соромно і вони поміняють напис…

Коротка довідка: Юзеф Трешка (1906-1945) – львівський природознавець, фотограф та скаутський активіст. Співпрацював з проф. Шимоном Вердаком, відомим львівським, а потім краківським ботаніком і був близько пов’язаний з доктором Тадеушем Вільчинським (1888-1981). Фотографії Ю. Трешки з міжвоєнного періоду використовувались для ілюстрації наукових робіт, а також виходили як репродукції на поштівках. 

Загинув як солдат дивізії генерала С. Мачека під час визволення Нідерландів.

Автор: Zommersteinhof

Використані джерела:
  1. Культура і щоденне життя мешканців Кресів в об’єктиві Юзефа Трешки
  2. Чортові скелі біля Львова
  3. Geodeta, Nr. 3, lipiec 1939
  4. F. Jaworski. Lwów stary i wczorajszy. Czartowska skała
  5. Проект створення об’єктів ПЗФ на приміських землях ЛМР

Залиште відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.