Чому першого короля Русі назвали Данилом?

4052
Чому першого короля Русі назвали Данилом?

До Данила не було Данила. Таким тавтологічним зворотом можна охарактеризувати ситуацію довкола імені правителя Галицького і Володимирського князівств Данила Романовича. Адже до нього ніхто з Рюриковичів такого імені не носив. Після нього: траплялося, але він був першим, хто “ввів моду” на це ім’я. Звідки в Рюриковичів виникає традиція найменування синів саме таким іменем і куди спроба відповісти на це питання може завести, зараз побачимо.

Король Русі Данило Романович. Фото з www.uamodna.com
Король Русі Данило Романович. Фото з www.uamodna.com

Чи існує зв’язок між Північною Сирією часів ІV – V століть та Галицько-Волинським князівством? З точки зору логіки, цей контакт уявити собі досить важко. Вони знаходять в різних площинах як в хронологічному, так і територіальному плані. Але історія інколи дозволяє собі бути алогічною, або такою нам видаватись. Й зважаючи на цей нюанс, спробуємо поглянути, чому ж ці території таки пов’язані. Розглянемо це на основі зв’язку, який утворився між сирійським монахом-аскетом та правителем Галицького і Володимирського князівств. Тепер про кожного по черзі.

Данило Галицький та Даниїл Стовпник
Данило Галицький та Даниїл Стовпник

У V столітті на території сучасної Сирії виникає вкрай специфічний вид аскетизму, який сьогодні відомий під назвою стовпництво. Суть цієї аскетичної практики полягала в тому, що монах-аскет більшу частину свого життя проводив на високому (або не дуже) стовпі. Зі стовпа він повчав учнів, звідти спілкувався з тими, хто до нього приходив. Це був особливий вид усамітнення і зосередження на молитві.

Симеон Стовпник та Аліпій Стовпник
Симеон Стовпник та Аліпій Стовпник

Першим до цієї практики вдався, як вважається, Симеон Стовпник, який у 423 році зійшов на стовп. Він користувався великим авторитетом серед віруючих. Багато людей прибувало аби послухати його, а інколи до нього звертались за порадою навіть впливові правителі. Пізніше у нього з’явились учні: преп. Іоанна, преп. Симеона Стовпника Молодшого, преп. Аліпія і преподобного Даниїла. Останній нас цікавить найбільше, адже саме він і є одним з головних винуватців появи цієї статті.

Вежа у Столп'є (Холмщина). Зверху знаходилась капличка. Фото з https://uk.wikipedia.org
Вежа у Столп’є (Холмщина). Зверху знаходилась капличка. Фото з https://uk.wikipedia.org

Є всі підстави вважати, що першого коронованого монарха на Русі, тобто Данила Романовича, назвали саме на честь цього монаха-аскета. В період правління Данила про Даниїла Стовпника вже знали і навіть, як виглядає, вшановували культ цього святого. Можливо, на його честь навіть називали міста: йдеться про літописні Cтолп’є та Данилів.

Вежі-стовпи у Кам'янці (Берестейська область) і в Белавіно (Люблінське воєводство)
Вежі-стовпи у Кам’янці (Берестейська область) і в Белавіно (Люблінське воєводство)

Так виглядає, що на честь цього святого Данило Галицький збудував монастир. Це був перший на Русі монастир в його честь. В Галицько-Волинському літописі під 1268 повідомляється, що місцем розташування цієї сакральної споруди був Угровськ, що на Західній Волині. Місто, на жаль, по-сьогодні не ідентифіковане й існує лише на папері та у здогадках науковців.

Кам'янецька вежа на малюнку Наполеона Орди. Фото з https://uk.wikipedia.org
Кам’янецька вежа на малюнку Наполеона Орди. Фото з https://uk.wikipedia.org

Якщо ж йти далі за літописом, натрапляємо на факт про “абата з Гори Святого Даниїла” Григорія, який брав участь у посольстві Данила до Риму у 1264 році. Якщо тут йдеться про той самий монастир, то він міг мати досить вагомий статус і вагу у зовнішній і внутрішній політиці Данила. На підкріплення цієї думки, наступний фрагмент з літопису: під 1259 роком є запис, що Данило “созда град Угореськ і поставі в немь піскупа”. Таким чином, не виключено, що для нас сьогодні нічого не означає місто, яке для короля Данила могло значити дуже багато.

Варіанти реконструкції комплексу у Столп'є. Фото з http://forum.zamki-kreposti.com.ua
Варіанти реконструкції комплексу у Столп’є. Фото з http://forum.zamki-kreposti.com.ua

На імовірну популярність стовпництва як аскетичної практики на Русі, вказують і наступні аргументи. У Холмі, який був столицею держави Данила Галицького, вчені вже віднайшли і досліджують достатньо велику кількість башт-стовпів. Якісь з них стоять на самоті, інші поруч з монастирями. Тут одразу напрошується паралель з баштами-донжонами, військово-оборонними спорудами, характерними для тих часів. Але в світлі останніх знахідок, від цієї думки мабуть можна відмовитись. Скажімо, на верхньому ярусі однієї з таких башт, що знаходиться у Столп’є, що під Холмом, було знайдено залишки келії. З іншого боку, є відомості, що в XV столітті у цій вежі жив “піп Вавіла”. Ці аргументи вказують радше на сакральне, а не військове значення об’єктів.

Польський хроніст Ян Длугош (1415 - 1480). Фото з https://uk.wikipedia.org
Польський хроніст Ян Длугош (1415 – 1480). Фото з https://uk.wikipedia.org

Раз-по-раз зустрічаємо і ряд інших цікавих згадок в літописах. Так, в оповіді про побудову Холму, знаходимо дані про високу вежу, яку зводили в центрі міста. Хроніст Ян Длугош, описуючи прихід Данила в Люблін, подає наступну характеристику: “Він, прийшовши в Люблін, захоплює як замок, так і місто…і забирає всю землю Люблінську і будує у Середньому замку круглу вежу…”.  А як вам такий уривок з Галицько-Волинського літопису, коли під час  військових дій в Любліні, князь Конрад Земовитович, відчуваючи небезпеку, “..вибіг на стовп до монахів з боярами своїми і слугами…”. Очевидно, всі наведені фрагменти підтверджують не просто наявність на Русі уявлень про стовпників, але й їх немалу популярність. Так виглядає, що шанував стовпників і Данило, який у 1223 році, перед однією з битв, “…поклонився Богу і святому Симеону…”. Відтак, це наштовхує на думку, що Даниїл Стовпник дійсно міг бути патроном князя, який, швидше за все і був названий на його честь.

Печатки з зображенням Даниїла Столпника. Фото з dspace.nbuv.gov.ua
Печатки з зображенням Даниїла Столпника. Фото з dspace.nbuv.gov.ua

Імена тоді давали, опираючись на кілька традицій. Перша з них: називати на честь святого, день якого припадав на час хрещення немовляти. Другий: іменем святих, яких вшановували або в день народження дитини, або на протязі одного-двох тижнів від дня народження. Найімовірніше, друге і мало місце в випадку з Данилом Галицьким. Отака незвичайна історія короля, який “зійшов зі стовпа” на престол.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Майоров А. О происхождении имени и уточнении даты рождения Даниила Галицкого. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/58415/30-Mayorov.pdf?sequence=1
  2. Стовпництво // Українська релігієзнавча енциклопедія. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ure-online.info/encyclopedia/stovpnytstvo
  3. Стовпництво як вид християнського аскетизму // Кіріос. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://kyrios.org.ua/literature/articles/2863-stovpnitstvo-jak-vid-hristijanskogo-asketizmu.html

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.