«Чехи Волині. Історія одного роду», або нова виставка у Львівському музеї історії релігії

0
181
«Чехи Волині. Історія одного роду»

В п’ятницю, 26 червня 2020 року, о 15 год. у Львівському музеї історії релігії (пл. Музейна, 1) відбудеться презентація виставки «Чехи Волині. Історія одного роду».

Фото Йозефа Айґла із другою дружиною Емілією, приблизно 1925 рік. Фото було зроблене очевидно з нагоди від'їзду Ольги до США, де вона мала пробути два роки. Сидять: Йозеф Айґл і його дружина Емілія. Стоять (з права наліво): діти від першої дружини Йозефа Марії, яка померла у 1908 році, (бабця Ярослава Карп'юка) Ольга 1902 року народження, її молодший брат Вацлав 1904 року народження і донька Йозефа від другої дружини Хелена 1909 року народження. Дружина Айґла Емілія тримає на руках останнього сина Ярослава 1924 року народження (який загине під час війни), нижче сидить донька Емілія 1916 року народження. Сам Йозеф Айґл тримає за плечі останню доньку Мирославу 1922 року народження. Мирослава прихилилася до батька, а він її тримає дуже делікатно. Можливо між ними був особливий зв'язок, бо Мирослава прожила найбільше з усіх його дітей (96 років) і померла у 2018 році.
Фото Йозефа Айґла із другою дружиною Емілією, приблизно 1925 рік. Фото було зроблене очевидно з нагоди від’їзду Ольги до США, де вона мала пробути два роки.
Сидять: Йозеф Айґл і його дружина Емілія. Стоять (з права наліво): діти від першої дружини Йозефа Марії, яка померла у 1908 році, (бабця Ярослава Карп’юка) Ольга 1902 року народження, її молодший брат Вацлав 1904 року народження і донька Йозефа від другої дружини Хелена 1909 року народження. Дружина Айґла Емілія тримає на руках останнього сина Ярослава 1924 року народження (який загине під час війни), нижче сидить донька Емілія 1916 року народження. Сам Йозеф Айґл тримає за плечі останню доньку Мирославу 1922 року народження. Мирослава прихилилася до батька, а він її тримає дуже делікатно. Можливо між ними був особливий зв’язок, бо Мирослава прожила найбільше з усіх його дітей (96 років) і померла у 2018 році.

Представлена виставка – це історія про родину чеського колоніста Йозефа Айґла. Він народився 1866 року у місті Поличка, що на сході Чехії. В результаті складних соціально-економічних й політичних відносин в регіоні багато людей покидає рідну землю, будинки та виїжджає на інші чужі далекі землі.

Ольга Айґлова. Фото 1925 року. Ольга вчилася у баптистській біблійній школі у Варшаві. У 1926 році її відправили до США, скоріш за все для супроводу неповнолітнього хлопця, можливо сина заможних батьків, який мав залишитися у Америці на постійно. Ольга пробула в США 2 роки, навчалася у тамтешніх біблійних школах, після чого повернулася до Варшави.
Ольга Айґлова. Фото 1925 року.
Ольга вчилася у баптистській біблійній школі у Варшаві. У 1926 році її відправили до США, скоріш за все для супроводу неповнолітнього хлопця, можливо сина заможних батьків, який мав залишитися у Америці на постійно. Ольга пробула в США 2 роки, навчалася у тамтешніх біблійних школах, після чого повернулася до Варшави.

1885 року його батьки переселяються на Волинь. Йозеф Айґл живе у селі Семидубах, а з 1902 року і до закінчення Другої світової війни осідає в Уїздцях Чеських (зараз Здолбунівський район, Рівненської області). Працює теслярем, пасічником, будує вітряні млини за американською технологією, проповідує. Йозеф Айґл був взірцевим селянином, дбайливим господарем і зробив чималий внесок у розвиток культури цього краю.

Старший брат Ольги Володимир. Він виїхав до США у 1914 році перед Першою світовою війною. Родинний переказ говорить, - щоб уникнути мобілізації до російської імператорської армії. Але війна його все одно не минула. У 1917 році США вступили у Першу світову війну, і Володимира мобілізували до армії США. Війну Володимир пережив, але не пережив пандемію іспанки. Помер у Чикаго у 1920 році. Йому було 26 років. Виглядає, що пандемії різних вірусів трапляються раз на 100 років. Це фото з його могили, яку знайшла Ольга під час свого перебування у США.
Старший брат Ольги Володимир. Він виїхав до США у 1914 році перед Першою світовою війною. Родинний переказ говорить, – щоб уникнути мобілізації до російської імператорської армії. Але війна його все одно не минула. У 1917 році США вступили у Першу світову війну, і Володимира мобілізували до армії США. Війну Володимир пережив, але не пережив пандемію іспанки. Помер у Чикаго у 1920 році. Йому було 26 років. Виглядає, що пандемії різних вірусів трапляються раз на 100 років. Це фото з його могили, яку знайшла Ольга під час свого перебування у США.

Сьогодні в Україні живе останній нащадок Йозефа Айґла – Ярослав Карп’юк. Він – онук Ольги, п’ятої дитини Йозефа Айґла (усього тринадцять дітей). Інші нащадки великої родини живуть у Чехії, США, Канаді.

Ярослав Карп’юк працює журналістом у Службі моніторингу британської телерадіомовної корпорації BBC. Із 2015 до 2018 року служив спочатку строковиком, а потім за контрактом у Збройних Силах України.

Після повернення до Варшави Ольга одружилася з українцем Онісимом Карп'юком. Він був родом із волинського села, неподалік від місця, де народилася Ольга. Він також навчався у біблійній школі. Онісим виглядав дуже пристойно, наче американець. По закінченні біблійної школи він був пастором у баптиській громаді у Ружанах (тепер Білорусь). Там народилися двоє синів Ольги і Онісима.
Після повернення до Варшави Ольга одружилася з українцем Онісимом Карп’юком. Він був родом із волинського села, неподалік від місця, де народилася Ольга. Він також навчався у біблійній школі. Онісим виглядав дуже пристойно, наче американець. По закінченні біблійної школи він був пастором у баптиській громаді у Ружанах (тепер Білорусь). Там народилися двоє синів Ольги і Онісима.

Виставка у Львівському музеї історії релігії – це «виставка історії мого прадідуся, члена баптистської громади, його родини, яка понад шістдесят років жила на Волині», – ділиться спогадами Ярослав Карп’юк.

У 1939 році Ольга, Онісим і діти вирішили емігрувати до Канади. Документи були зібрані, майно продане, гроші на ферму у Канаді були у валізах. Але 1 вересня 1939 році почалася Друга світова війна, польські злоті перетворилися на папірці. Залишилися хіба що паспортне фото родини Карп'юків: Ольга, Онісим, сини Самуїл (батько Ярослава) і Йосип.
У 1939 році Ольга, Онісим і діти вирішили емігрувати до Канади. Документи були зібрані, майно продане, гроші на ферму у Канаді були у валізах. Але 1 вересня 1939 році почалася Друга світова війна, польські злоті перетворилися на папірці. Залишилися хіба що паспортне фото родини Карп’юків: Ольга, Онісим, сини Самуїл (батько Ярослава) і Йосип.

На основі світлин із сімейного архіву, документів організатори намагалися показати долю талановитих людей, які завдяки своїй працьовитості, підприємливості, інтелігентності залишили по собі вагомий слід на українських землях.

Айґл вмів заробляти гроші. Одним із джерел заробітків було будівництво вітряних млинів. Один із млинів, збудованих Айґлом – на фото
Айґл вмів заробляти гроші. Одним із джерел заробітків було будівництво вітряних млинів. Один із млинів, збудованих Айґлом – на фото

В експозиції представлять Євангеліє чеською мовою, хрест з чеського цвинтаря. Цікавими будуть фотографії Йозефа Айґла з дружиною Емілією, родини Карп’юків: Ольги, Онісіма, синів Самуїла (батька Ярослава Карп’юка), Йосипа, млина рідкісної конструкції з людьми на ньому.

Чеські нащадки Айґла згадують, що в нього самого був подібний млин, але скромніший. Посвідчення про реєстрацію цього "бізнесу" йому видала польська влада у 1924 році
Чеські нащадки Айґла згадують, що в нього самого був подібний млин, але скромніший. Посвідчення про реєстрацію цього “бізнесу” йому видала польська влада у 1924 році

Виставку організовано спільно з Українсько-чеським товариством імені Франтішка Ржегоржа (керівник Ярослав Карп’юк), Рівненським обласним краєзнавчим музеєм, Музеєм Миколи і Корнила Устияновичів.

Оглянути експозицію можна до кінця літа.

Олена МАЛЮГА, науковий співробітник ЛМІР

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.