У вівторок, 4 червня 2019 року, в залах Художньо-меморіального музеї Олекси Новаківського у Львові (вулиця Листопадового Чину, 11) відбувся сольний концерт двох сестер Алісії та Катаріни Мудрик.
Слухачі почули твори, які виконувалися на скрипці, флейті, роялі, а також мали унікальну можливість насолодитися звучанням старовинної французької арфи «Ерар», якій вже більше ніж 100 років. Саме з інструменту фірми «Ерар» і почалася історія становлення і розвитку сучасної концертної арфи.
Арфу створив майстер музичних інструментів Себастьян Ерар (1752 – 1831). Його майстерня «Ерар» розташовувалась у Парижі. С. Ерар відомий тим, що не лише удосконалив фортепіано, а й суттєво розширив можливості арфи. 1811 року він представив новий інструмент з подвійною педаллю. Активно цю арфу почали використовувати з 1815 року, коли Ерар презентував її у Паризькій академії мистецтв.
Під час сольного концерту двох сестер Алісії та Катаріни Мудрик (концертмейстер – Ірина Кірчанова) прозвучали твори П.Чайковського, А.Хачатуряна, А.Хасельмана, М.Скорика, Б. Марчелло, І.Фролова, В.Квасневського та А.Мудрик. Юні музикантки виконували композиції на флейті, скрипці, арфі, як соло так і в дуеті. Під час заходу, ініціатор концерту мама юних музиканток розповіла, що арфа з’явилась в родині випадково. А може то була доля? На одному з конкурсів 6-річна донечка Аліса, яка приймала участь у ньому як скрипалька, побачила таку ж саму дівчинку, яка грала на арфі. Так близько ми всі арфу бачили вперше і це вразило.
Через деякий час вона почала просити купити їй цей інструмент, так як хотіла навчитися на ньому грати. У нашому місті класу арфи не було, але дитина постійно нагадувала нам про своє бажання, і ми вирішили щось придумати. Нам вдалось придбати по інтернету маленьку кельтську арфу та знайти викладача в Ялті, куди ми часто їздили відпочивати. Першою нашою вчителькою стала кримська арфістка Наталя Федорівна Баюн, яка ще більше зацікавила доньку цим інструментом: почала вчити техніці гри на арфі та підбирала цікавий різноманітний репертуар.
Згодом ми переїхали до Львова, і наші доньки (ще і молодша Катаріна почала вчитися в музичній школі) почали постійно займатися з викладачами та приймати участь у різних конкурсах та концертах. Ми придбали велику кельтську арфу, але питання мати велику педальну концертну арфу залишалося відкритим. Справа в тому, що півтони в кельтський арфі перемикаються за допомогою леверсів руками, і тому музикант може грати репертуар, який обмежується цими технічними особливостями інструменту, а в педальній арфі арфіст робить це ногами, тому на ній можна заграти будь-який репертуар. Така арфа коштує дуже дорого, та і взагалі у нас в країні в магазинах не продається.
Згодом ми змогли взяти в аренду педальну фольк-арфу, на якій старша Алісія разом з флейтистом заграла відомий концерт Моцарта для флейти та арфи з оркестром.
Дівчата продовжували вдосконалювати свою гру на арфі, але паралельно ще вчились – Алісія на скрипці, а Катаріна на флейті, що сприяло тому, що дівчата почали грати в різноманітних дуетах з арфою та в тріо з іншими інструментами. Дівчата виступали в багатьох музичних школах Львова, в соборі Святого Лазаря, в Гарнізонному Храмі, в музеї І.Франка, С.Крушельницької, О. Новаківського, в палаці Потоцьких. Фантастичне враження справила гра на арфі в Кам’янець-Подільському, в Рівному. Алісія та Катаріна є лауреатами багатьох міжнародних та всеукраїнських конкурсах. Минулого року наша арфа звучала в Італії, а цього року дівчата є володарями гран-прі Всеукраїнського музичного конкурсу “Франкове підгір’я” м. Дрогобич, як солістки, так і дует.
Дивлячись на таке захоплення арфовим мистецтво, мій чоловік почав вивчати конструкцію арфи, та сам зробив педальну фольк-арфу. Це було на межі неможливого, інформація по цьому питанню дуже обмежена. Але коли в тебе є мета — можливо все! І ось після виготовлення першої маленької, у нас вдома зазвучала наша власна педальна фольк-арфа, зроблена татом для своїх донечок. Її дебют відбувся на виставці художниці та писанкарки Марії Янко в музеї Грушевського. Аліса написала свій власний твір “Біле Анданте” для арфи та вперше заграла його на цьому концерті
Зараз дівчата вчаться в двох музичних школах і по класу арфи займаються у молодого енергійного викладача Оксани Кулик, яка підтримує. З її допомогою ми змогли нарешті стати володарями великої педальної арфи, та ще і старовинної – великого французького майстра Ерара, з якого і почалась історія сучасної педальної арфи.
Син столяра Себастьян Ерар був відомим майстром фортепіано та арф. У 25 років він створив перше у Франції фортепіано, а у 1810 року винайшов арфу з педалями подвійного перемикання. Цей тип арфи дозволив грати у всіх тональностях та вплинув на розвиток техніці гри на арфі. Зараз всі арфісти грають саме на таких арфах.
На жаль не у всіх містах України можна почути арфу, а найголовніше мати можливість навчатися. Ми дуже раді тому, що наші діти мають таку можливість. Але все рівно і Львівське арфове мистецтво так само потребує більшої уваги та популяризації. Давайте частіше чути арфу у Львові!
Міла ЦУРПАЛ
