Ректор, “годувальник вошей” і дослідник спадщини Боїма, або ботанік з Львівського університету

22. 04. 2025

У 1931-1932 роках ректором Львівського університету був знаний вчений, ботанік Северин Кшеменевський (1871-1945). Це був його не другий і навіть не третій прихід до Львова. Кшеменевський у Львові не народився, але з містом життя цього дослідника перетиналося неодноразово й раніше. Зокрема, він працював у Дублянах. Хоча запам’ятався не лише цим.

Про становлення особистості

Северин Кшеменевський народився у селі Ковєси, що на території сучасної Польщі. Гімназію він закінчив у Сєдльцях, вищу медичну освіту здобув у Варшаві. Навчався також у Ягеллонському університеті в Кракові. Саме тоді почав схилятися до того, щоб присвятити себе природознавчим наукам. У 1900-1902 роках він працював асистентом кафедри Ботаніки у Сільськогосподарській академії у Дублянах. Відтак повернувся на терени сучасної Польщі, був якийсь час у Кракові. До Дублян Северин Кшеменевський знову приїхав у 1909 році. Наступні десять років він працював професором кафедри Ботаніки у згаданому вище ВНЗ. Врешті, у 1919 році став професором Львівського університету, чим започаткував нову сторінку у своїй біографії.

Академія у Дублянах. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Впродовж наступних років активна творча та наукова діяльність Северина Кшеменевського були пов’язані саме зі Львовом та Львівським університетом. У 1919 році він став професором і завідувачем кафедри анатомії та фізіології рослин Львівського університету. У 1923-1924 роках працював деканом Математично-природничого факультету, у 1931-1932 роках взагалі став ректором Львівського університету. Кшеменевський був дотичний до багатьох значимих винаходів, досліджень. Між іншим, він також був ініціатором створення заповідника степової флори у Кривчицях.

Міхал (Михайло) Боїм. Фото з whatnext.pl

Саме у Львові вчений перебував і в часі окупації міста головними винуватцями Другої світової війни: в час окупації Львова радянськими військами у 1939-1941 роках і за нацистської окупації у 1941-1943 роках. У той час він продовжував свою наукову діяльність. Щодо останнього, то варто звернути увагу на те, що одна з розвідок Кшеменевського присвячена уродженцю Львова, члену Товариства Ісуса Михайлу Боїму. Кшеменевський намагався подивитись на Боїма, який був з місією у Китаї і описав тамтешню флору і фауну, як на ботаніка.

У Львові і не тільки

Цікава та незвичайна сторінка в житті Северина Кшеменевського припала на роки Другої світової війни, час окупації Львова військами тоталітарних режимів. Зокрема, у 1941-1944 роках він співпрацював із знаним місцевим лікарем Рудольфом Вайглем. Кшеменевський, як і його дружина, був задіяний у якості добровольця у Інституті досліджень висипного тифу Рудольфа Вайгля. Наслідком тривалих досліджень та ретельної роботи медиків та вчених стало те, що врешті винайшли сироватку, яка допомогла лікувати хворих на тиф. Сімейству Кшеменевських, як і багатьом іншим, це дозволило уникнути можливих репресій зі сторони нацистської адміністрації.

Северин Кшеменевський з дружиною. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Більшу частину свого життя у Львові та поза межами міста Северин Кшеменевський присвятив науці. Він був членом багатьох товариств, значну кількість організацій взагалі очолював. Зокрема, був також президентом Польського ботанічного товариства. Кшеменевський автор декількох десятків наукових праць з фізіології, мікробіології, сільського господарства, ботаніки та охорони природи.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

Северин Кшеменевський // Львівський університет [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lnu.edu.ua/severyn-kshemenevskyy/
Sylwetki Polskich dydaktykόw I nauczycieli biologii, – Kielce, 2014. – S. 18.

Співачка і композиторка Люсьєна Винокурова надихає піснею ВПО, ветеранів та сім’ї воїнів (відео)

22. 04. 2025

Люсьєна Винокурова родом із Донеччини, з міста Мирнограда. І хоча останні 15 років співачка й композиторка живе у Львові, вона продовжує створювати усе нові й нові музичні проєкти, які об’єднують культуру сходу та заходу України. Цими днями, у період Великодніх Свят, виконавиця вирушила у тур містами України – із серією творчих зустрічей для ВПО, ветеранів та сімей військовослужбовців.

Перша така зустріч відбулася у переддень Воскресіння Господнього у Львові – у Центрі “Ямаріуполь”. У вівторок, 22 квітня, Люсьєна завітає в Івано-Франківськ, де виступить у ветеранському обласному просторі “Ветеран Про”, а також для громади Сіверськодонецька. 25 квітня тур продовжиться у Кам’янець-Подільському, де виконавиця спершу виступить в рамках Всеукраїнського туристичного форуму, а 26 квітня – для громад Луганщини та Донеччини. І фінальною зупинкою буде Миколаїв – там за підтримки Чорноморського національного університету ім. Петра Могили Люсьєна Винокурова виступить для різних громад ВПО, ветеранів та сімей військових.

На цих зустрічах співачка та композиторка багато спілкується із присутніми, ділиться власними досвідом і переживаннями, а головне – надихає своїми авторськими піснями. Зокрема, презентує й новинку – романтичну пісню “Лети” з альбому “Кохаю”, прем’єра кліпу на яку відбулася в унісон із початком благодійного туру.

“Війна емоційно дуже виснажила всіх нас: як військових, які боронять мій рідний Донбас, так і мирне населення, яке тримає тил, – каже Люсьєна Винокурова. – І мені як митцю хочеться своєю творчістю підтримати українців: подарувати надію, легкість, додати надхнення та віри у щось прекрасне. Моя сім’я та рідні були вимушені залишити свої домівки. Я на собі відчула, як це боляче та нестерпно бачити рідне місто понівеченим рашистами. І я добре розумію, як нелегко моїм землякам, яким доводиться починати своє життя наново, шукати опору і підтримку. А Великодні свята – сімейне свято. Тому саме зараз мені щиро та від душі захотілось своєю творчістю надихнути земляків, сказати їм, що у цій війні вони – не самі. Що українці підтримують один одного і що тільки в єдності переможемо!”.

Галина ГУЗЬО

Що церква планує зробити у Митрополичих садах у Львові

22. 04. 2025

Верхні митрополичі сади на схилі Святоюрської гори

Митрополичі сади у Львові отримають нове життя: Церква планує відкрити територію, яку їй повернули, та створити там літній театр.

Про це повідомив Архієпископ і Митрополит Львівський УГКЦ Ігор Возьняк, пишуть Фотографії старого Львова.

«Там би було дуже добре збудувати літній театр, де був би якийсь джаз чи хори співали, щоб сюди можна було прийти. Щоб насичувати народ чи музикою, чи співом, чи чимось подібним. Роки воно занедбане було і, слава Богу, що це сталося. Ви бачите, як внизу ми зробили. Там є ще багато роботи, скажім відновити арку, доріжки, насадити клумби, деревця, декоративні квіти – все це буде сплановано і зроблено, щоби люди мали де відпочити», – сказав Ігор Возьняк, Архієпископ і Митрополит Львівський УГКЦ.

Йдеться про ділянку площею 2,3 га між Собором Святого Юра, вул. Листопадового Чину, Городоцькою, Шептицьких та парком Франка.

Повернення садів та бібліотеки Шептицького Церкві стало можливим після підписання меморандуму між УГКЦ, Львівською міськрадою, ОВА, Держспецзв’язком і Концерном радіомовлення.

Після передачі частини території містом, решта ділянок і бібліотека також були передані, сформувавши єдиний комплекс у власності Церкви.

Наталка РАДИКОВА

Світлини Львова часів ХІХ – початку ХХ століття

21. 04. 2025

Сьогодні пропонуємо до перегляду столітні фото Львова кінця ХІХ – початку ХХ століття. Ці світлини з архіву Polona і дозволяють поринути в атмосферу старого міста, яке поступово змінювалося під впливом нових архітектурних тенденцій та соціальних змін.

Храм святого Андрея у Львові, фото до 1865 року

Бернардинська площа (тепер Соборна), 1910-ті

Кут площі Марійської та вулиці Гетьманські вали у Львові, 1912 рік

На фотографіях можна побачити величні храми, панорами Львова, затишні площі та визначні будівлі, які стали невід’ємною частиною історії міста. Від храму святого Андрея до палацу Сапєгів — кожна світлина розповідає свою історію і відкриває неповторну красу Львова того часу.

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Джерело: Polona

Бійці бригади “Чорний ліс” відтворили фото воїнів УПА зі святкування Великодня

21. 04. 2025

Військові бригади "Чорний ліс" відтворили фото упівців з Великодня. Facebook/Бригада "Чорний ліс"

Бійці бригади “Чорний ліс” відтворили фото воїнів УПА 1944 року зі святкування Великодня. Так вирішили нагадати, що захист України під час повномасштабного вторгнення — це продовження боротьби УПА за незалежність.

Як повідомили на Facebook-сторінці бригади “Чорний ліс”, Великдень завжди відігравав значну роль для воїнів УПА, адже окрім релігійного свято мало й важливе символічне значення.

“Вітання “Христос Воскрес – Воскресне Україна!” дійшло до нас від упівців. Навіть до підпільного святкування Великодня в лісах повстанці намагалися запрошувати священника. Але через небезпеку облав НКВС проповідь отця нерідко заміняв своєю промовою польовий командир. Великдень для упівців був символом початку нового року боротьби та особливо важливим періодом після часто важкої та голодної зимівлі у криївках”, — йдеться у повідомленні.

Воїни УПА на Великдень 1944 року. Facebook/Бригада "Чорний ліс" — Воїни УПА на Великдень 1944 року. Facebook/Бригада “Чорний ліс”

Військові бригади "Чорний ліс" на Великдень 2025 року. Facebook/Бригада "Чорний ліс" — Військові бригади “Чорний ліс” на Великдень 2025 року. Facebook/Бригада “Чорний ліс”

15 окрема бригада артилерійської розвідки “Чорний ліс” має безпосередній зв’язок з упівцями, адже її назва натхненна пам’яттю про однойменний тактичний відтинок УПА. Тож військові вирішили відтворити фото упівців за 1944 рік.

“Ми давно виношували ідею комунікаційно доторкнутися до минулого та поєднати сучасну боротьбу з боротьбою УПА. Ми – ті, хто сьогодні продовжує їхню боротьбу. І як би не змінювались часи чи військова форма, суть одна – боротися за незалежну Україну. Їхній вклад у нашу боротьбу за Незалежність – неоціненний. Це наш орієнтир сьогодні. Крім того, нині ворог не змінився”, — повідомляють у бригаді.

За даними Дрогобицької міської ради, 15 березня 2025 року була третя річниця створення 15 окремої бригади артилерійської розвідки “Чорний ліс”. Бригада сформувалася на теренах Львівщини і там служить чимало воїнів з Дрогобицької громади. З перших днів повномасштабного вторгнення бригада звільняла Київ, брала участь у Харківській та Херсонській операціях. А її військових неодноразово відзначали за високий професіоналізм, бойові заслуги, мужність та відвагу особового складу.

Наталка СТУДНЯ

Львів’янка виборола третє місце на престижному конкурсі «Miss Eco International»

21. 04. 2025

Львів’янка Єлизавета Адамська виборола третє місце на престижному конкурсі «Miss Eco International».

Про це поінформував начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

У конкурсі, який відбувся у Єгипті, крім основної нагороди, Єлизавета здобула перемогу у двох спеціальних номінаціях: «Приз глядацьких симпатій» та «Найкращий екокостюм».

«Єлизавето, Львівщина вами пишається! Щиро дякуємо за гідне представлення України на міжнародній арені. Попереду – нові перемоги!»,- зазначив очільник області.

Наталка РАДИКОВА

ТОП-10 найкрутіших кав’ярень Львова для незабутньої подорожі

20. 04. 2025

Львів – це не лише місто левів і старовинних площ, а й столиця кавової магії, де кожна кав’ярня – це маленька пригода. Тут кава не просто напій, а ритуал, оповитий легендами про монахів, алхіміків і львівських романтиків. Разом з нашим хорошим партнером Торговою Маркою Кава Старого Львова, ми зібрали 10 найкрутіших кав’ярень Львова, які змусять вас закохатися в місто ще більше. Кожна має свою душу, унікальну атмосферу та історії, які шепочуть із кожним горнятком. Готові до кавової подорожі?

Ось наш ТОП, із адресами, фото та порадами, щоб ви відчули Львів на смак!

1. Під Клепсидрою – де час зупиняється

У самому серці Львова, біля Вірменського собору, ховається кав’ярня, де час пливе повільніше. “Під Клепсидрою” – це місце, де стіни обвішані старими годинниками, а кава подається з театральним шармом. Легенда каже, що власник зібрав годинники, щоб зупинити мить щастя.

Кав'ярня "Під клепсидрою" — Кав’ярня “Під клепсидрою”

На що звернути увагу:

Кавовий коктейль із коньяком – фірмовий напій, що зігріває душу.
Стіна з годинниками – ідеальна фотозона для Instagram.
Корисна інформація:
Адреса: вул. Вірменська, 35.
Час роботи: 10:00–22:00.
Порада: Замовте десерт “Львівський сирник” – він тут легендарний.

2. “Кентавр” – кав’ярня з літературним шармом

“Кентавр” – це місце, де кава оживає в оточенні книг і львівських легенд. Розташована в історичній кам’яниці, ця кав’ярня поєднує затишний інтер’єр із відкритими цегляними стінами та дерев’яними полицями, заповненими літературою. Кажуть, що тут бариста можуть розповісти історію кожної кавової зернини, а відвідувачі нерідко стають героями імпровізованих поетичних вечорів. Ідеальне місце для тих, хто шукає натхнення.

На що звернути увагу:

Кава по-турецьки – готується в турці за старовинним рецептом.
Книжковий куточок – можна почитати або обміняти книгу.

Корисна інформація:

Адреса: пл. Ринок, 24.
Час роботи: 09:00–22:00.
Порада: Сідайте біля вікна з видом на Ринок – це ідеальна фотозона для твоїх знімків.

3. Львівська копальня кави – підземна алхімія

Ця кав’ярня на площі Ринок – справжній театр кави. За легендою, каву тут “видобувають” у підземеллі, а бариста – це алхіміки, які знають секрет ідеального смаку. Спустіться в “копальню” і відчуйте себе шукачем скарбів!

На що звернути увагу:

Підземний тур – екскурсія копальнею з каскою та ліхтарем.
Кава-фламбе – напій, який підпалюють прямо перед вами.
Корисна інформація:
Адреса: пл. Ринок, 10.
Час роботи: 08:00–23:00.
Порада: Купіть сувенірну пачку кави – її тут обсмажують за старовинними рецептами.

4. Світ кави – храм для поціновувачів

“Світ кави” – це місце, де каву п’ють із благоговінням. Розташована в затишному куточку, ця кав’ярня славиться власною обсмажкою і бариста, які розкажуть про кожен сорт, ніби про вино. Кажуть, тут готують найкращий еспресо в місті.

Кав'ярня "Світ кави" — Кав’ярня “Світ кави”

На що звернути увагу:

Кавова дегустація – спробуйте три сорти з різних країн.
Вітрина з зернами – можна купити каву додому.
Корисна інформація:
Адреса: вул. Катедральна, 6.
Час роботи: 08:00–22:00.
Порада: Замовте фільтр-каву – її готують із особливою турботою.

5. Вірменка – душа старого Львова

“Вірменка” на Вірменській – це кав’ярня з історією, адже вона працює з 1979 року. Інтер’єр із дерев’яними балками та ретро-фото переносить у Львів минулого століття. Місцеві кажуть, що тут кава має смак ностальгії.

Культова кав'ярня Львова "Вірменка" у Львові на вулиці Вірменській, 19 — Культова кав’ярня Львова “Вірменка” у Львові на вулиці Вірменській, 19

На що звернути увагу:

Кава по-вірменськи – готується на піску, як у стародавні часи.
Стіна з автографами – залишилися від відомих гостей.
Корисна інформація:
Адреса: вул. Вірменська, 19.
Час роботи: 09:00–21:00.
Порада: Спробуйте медовий торт – він тут як із бабусиної кухні.

6. Атляс – ретро-шик на Ринку

“Атляс” – це кав’ярня, де оживає Львів початку XX століття. Старовинні люстри, оксамитові крісла та офіціанти в жилетках створюють атмосферу богемного балу. Легенда розповідає, що тут колись пив каву сам Стефан Цвейг.

На що звернути увагу:

Кавовий лікер – фірмовий напій із ноткою шоколаду.
Вінтажне меню – оформлене як газета 1920-х.
Корисна інформація:
Адреса: пл. Ринок, 45.
Час роботи: 09:00–23:00.
Порада: Сідайте біля вікна, щоб спостерігати за площею.

7. Kredens Cafe – затишок із секретом

Kredens Cafe – це місце, де хочеться затриматися надовго. Інтер’єр із дерев’яними шафами та баночками варення нагадує бабусину кухню, але з сучасним шармом. Кажуть, тут ховається таємний рецепт кавового пирога.

Кав'ярня "Kredens Cafe" — Кав’ярня “Kredens Cafe”

На що звернути увагу:

Кавовий пиріг – десерт, який тане в роті.
Книжкова полиця – можна почитати чи залишити свою книгу.
Корисна інформація:
Адреса: вул. Валова, 5.
Час роботи: 08:00–22:00.
Порада: Приходьте на сніданок – їхні круасани неперевершені.

8. Штука – мистецтво в кожній чашці

“Штука” – це кав’ярня, де кава переплітається з мистецтвом. Розташована в історичній будівлі, вона вражає інтер’єром у стилі сецесії, з картинами, старовинними меблями та фортепіано, на якому іноді грають гості. Легенда каже, що тутешня кава надихала львівських художників на шедеври. Ідеальне місце для тих, хто шукає фотогенічні куточки та богемну атмосферу.

Кав’ярня «Штука»/ http://shtyka.virtual.ua/images/343780/ — Кав’ярня-галерея «Штука»

На що звернути увагу:

Кава з апельсиновим сиропом – незвичайний смак із цитрусовою ноткою.
Виставки – стіни часто прикрашають роботи місцевих митців.

Корисна інформація:

Адреса: вул. Котлярська, 8.
Час роботи: 09:00–22:00.
Порада: Приходьте вдень, коли м’яке світло через вікна створює ідеальні умови для фото.

9. Пошта на Друкарській – кав’ярня з листами в минуле

“Пошта на Друкарській” – це унікальна кав’ярня, де кава поєднується з атмосферою старовинного поштового відділення. Інтер’єр із ретро-листівками, печатками та дерев’яними скриньками переносить у Львів початку XX століття. Легенда каже, що тутешня кава “доставляє” натхнення, а відвідувачі можуть написати лист і відправити його в майбутнє.

Кав'ярня "Пошта на Друкарській" — Кав’ярня “Пошта на Друкарській”

На що звернути увагу:

Кава з кардамоном – ароматний напій із східним акцентом.
Поштовий куточок – напишіть листівку та залиште її для наступних гостей.

Корисна інформація:

Адреса: вул. Друкарська, 3.
Час роботи: 09:00–22:00.
Порада: Сфотографуйте старовинну поштову скриньку – це хіт для Instagram.

10. Львівська мануфактура кави – серце кавового Львова

“Львівська мануфактура кави” – це квінтесенція львівської кавової культури. Розташована в історичному центрі, ця кав’ярня пропонує широкий вибір свіжообсмажених зерен і напоїв, приготованих із любов’ю. Інтер’єр із відкритими цегляними стінами та кавовими мішками дихає традиціями. Кажуть, що один ковток їхньої кави повертає в епоху галицьких кав’ярень.

Кав'ярня "Львівська Мануфактура Кави" — Кав’ярня “Львівська Мануфактура Кави”

На що звернути увагу:

Пуровер – альтернативний метод заварювання, що розкриває тонкі смаки кави.
Кавовий сувенір – пачка свіжообсмаженої кави для дому.

Корисна інформація:

Адреса: вул. Валова, 16.
Час роботи: 08:30–21:00.
Порада: Замовте каву біля вікна з видом на вуличку – ідеально для атмосферних фото.

Львівські кав’ярні – це більше, ніж місця для кави. Це портали в історію, мистецтво та галицький дух. Хапайте друзів, беріть гарний настрій і вирушайте в кавову подорож Львовом – кожна чашка тут розкаже свою історію. Плануйте маршрут і відкривайте місто, яке пахне кавою!

Наталка СТУДНЯ

У Львові скасували обливання на площі Ринок 21 квітня

20. 04. 2025

У Львові не проводитимуть традиційні водяні обливання на Поливаний понеділок, який цьогоріч припадає на 21 квітня. Жодних масових заходів на площі Ринок у цей день міська влада організовувати не планує.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради. За словами керівника департаменту «Адміністрація міського голови» Сергія Кубелка, причиною скасування стало повномасштабне вторгнення росії та реальна загроза ракетних атак. До цього, у 2020–2021 роках обливання також не проводили через пандемію COVID-19.

Вперше масове святкування Поливаного понеділка на площі Ринок відбулося у 2014 році, після чого подія набула популярності серед львів’ян та туристів.

Однак в умовах воєнного стану міська рада ухвалила рішення утриматися від організації заходів, які можуть становити ризик для життя та безпеки мешканців.

Сара ЛЕЇН

У Львові на територію музею “Личаківський цвинтар” пускатимуть лише через центральний вхід

20. 04. 2025

Композиція "Каменяр" на могилі Івана Франка на Личаківському цвинтарі у Львові (скульптор С. Литвиненко)

Від 17 квітня відвідувачі можуть потрапити на територію музею “Личаківський цвинтар” тільки через центральний вхід з вул. Мечникова. Саме там можна придбати вхідний квиток: 100 грн для дорослих та 80 грн для студентів і школярів. Рідні похованих на кладовищі зможуть і надалі користуватися боковими входами.

Раніше на територію Личаківського цвинтаря можна було також зайти через бічні входи з вулиць Марка Черемшини та Анатоля Вахнянина. Проте ці проходи часто використовували сторонні особи, що ускладнювало контроль з боку музею. Тому кодові замки на цих брамах демонтували, тепер доступ здійснюється лише через відеодомофони.

“Водночас для родичів осіб, похованих на Личаківському цвинтарі, залишається можливість проходити через згадані бокові входи, щоб відвідати могили. Для цього слід мати спеціальну перепустку, яку можна отримати звернувшись до дирекції музею (вул. Пекарська, 95). Перепустка коштує лише 20 грн і дійсна протягом 20 років”, — йдеться у повідомленні.

Щоб її оформити, потрібно мати з собою паспорт та документ, що підтверджує наявність поховання родича (наприклад, копію свідоцтва про смерть або поховання). За наявності перепустки вхід для рідних на територію музею є безкоштовним.

“Якщо ж ви не є родичем похованих, але бажаєте відвідати територію цвинтаря як музей — ласкаво просимо через центральний вхід”, — додають у музеї “Личаківський цвинтар”.

Ольга ДОВГАНИК

Великдень на війні. Як святкували Воскресіння Христове Українські січові стрільці під час Першої світової

19. 04. 2025

Капелан освячує їжу для стрільців, 1916 рік

Вже третій рік наші захисники святкуватимуть Великдень на фронті. Понад сто років тому, у розпал Першої світової, українські вояки в окопах також не забували про традиції, християнські канони, а капелани, як і тепер, були пліч-о-пліч з військовими і здійснювати всі святкові обряди. Нещодавно представники української діаспори оцифрували і виклали на сайт фотографії з архіву Українських січових стрільців, де окрім військової справи, зафіксовані й миті їхнього побуту в час мирного затишшя. Публікуємо історичні фотографії, як відзначали Великдень січові стрільці. Одне з таких святкувань описав четар УСС Іван Іванець у своїх спогадах.

***

Це був теж вже третій рік війни, навесні 1916 року на фронті було відносне затишшя. УСС стояли біля села Тудинці на Тернопільщині. Вони саме отримали нового команданта полку – підполковника Антіна Вариводу, який змінив Гриця Коссака.

«Великдень 1916 р. випав у другій половині квітня. УСС обходили його доволі врочисто. Харчевий старшина четар Ілько Цьокан подбав про відповідні припаси, про те, щоб були паски та традиційне яйце, щоб стрільці мали при чому похреститися…

Передвеликодня сповідь на Тернопільщині, 1916 рік (автор фото Іван Іванець)

Перед тим польовий духовник о. Микола Їжак посвятив паску зосібна в кожній сотні. Він провів також великодню сповідь стрільців. Воскресну утреню відправлено на горбі за полковою командою в Тудинці. Там установились парадно виряджені всі стрілецькі сотні з полковим прапором (це був прапор «Січі» з села Ясениці біля Дрогобича, де колись вчителював Гриць Коссак і забрав його до УСС) і оркестрою. Співав хор старшин. Могутня пісня «Христос Воскрес» понеслася над подільськими ланами, зритими окопами, поперерізуваними дротяними засіками.

Освячення пасок для січових стрільців на Тернопільщині (автор фото Іван Іванець)

На Великдень прибуло до УСС доволі гостей. Були старшини й вояки українці з інших австрійських частин. Приїхав теж сотник Михайло Галущинський, перший командант Українського легіону. Тепер був він звʼязковим УСС при команді корпусу. Прибули також деякі старшини з Коша і Вишколу УСС.

А в команді полку відбувалося святкове прийняття. Новий командант Антін Варивода встиг уже акліматизуватись серед нових відносин. Був у доброму настрої, саме авансував й одержав ступінь підполковника.

Великдень. Сотник Мельник і його сотня на Тернопільщині, 1916

Яйцем ділився кожний командант зі своєю четою; по четах переходив і кожний сотник, щоб побажати свят своїм хлопцям.

Стрільці за трапезою (автор фото Теофіл Мойсейович)

Гостювалися і старшини між собою. Ходили від кварти до кварти. Вже було підсохло на стежках, тепла весняна днина дихала свіжістю, тож манило отак ходити в гості.

Російські полонені в Святогірському монастирі у с. Зимне на Волині, 1916

А в команді Легіону було найглітніше. Зійшлися старшини побажати свят командантові та, сівши за стіл, завели милу балачку з гостями, що приїхали «в поле». Що де чувати, як війна, як політика, які надії?..

Великдень. Гурток УСС з отаманом Мироном Тарнавським. Пісочна, 1917 рік

Стрільці на богослужінні біля церкви в с. Вівсю, 1916 (автор фото Іван Іванець)

Молитва у польовій капличці (автор фото Іван Іванець)

Стрільці на богослужінні у церкві (автор фото Іван Іванець)

Не обійшлося, як звичайно, і без співів. Весь стрілецький репертуар пройшов. Зокрема веселі куплети при гітарі підхорунжого Левка Лепкого додавали стрілецькій братії доброго гумору. А господар підполковник Варивода, з священичої давньої рідні, любив гостювати. «Чим хата багата» – пригощував і доповідав».

Цитований текст – мемуари четаря, командира Пресової кватири УСС Івана Іванця «Двадцять літ тому»/ «Іван Іванець. Стрілецькі мемуари, творча спадщина», упорядник Роман Яців.

Архівні фото – з колекції Українського музею та бібліотеки у Стемфорді та архівного фонду Наукового товариства ім. Шевченка в США.

Орися ШИЯН

Джерело: ZAXID.NET

У центрі Жовкви відбудеться виставка рекордних Великодніх писанок

19. 04. 2025

У Жовкві встановили рекорд з виготовлення найбільших вишитих писанок

В неділю, 20 квітня 2025 року, з 12.00 до 18.00 в центрі міста Жовква триватиме виставка рекордних Великодніх писанок.

Уже цієї неділі у центрі Жовкви буде можливість побачити рекордні Великодні писанки, які минулого року вразили усю Україну.

Презентація колекції Галини Ковальської

З 12:00 до 18:00 год. на центральній площі свою унікальну колекцію презентуватиме жовківчанка Галя Ковальська.

Особлива писанка для Воїнів України

Цьогоріч до колекції додалася особлива 11-та писанка, створена разом із Захисниками та присвячена незламним Воїнам України.

Приходьте, щоб насолодитися красою українських традицій, зробити фото на згадку та відчути справжній дух Великодня!

Наталка СТУДНЯ

Львів’янка очолила Державне агентство розвитку туризму України

19. 04. 2025

Начальник управління туризму та курортів Львівської ОДА Наталя Табака

Кабінет міністрів 18 квітня призначив Наталю Табаку на посаду голови Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ)

Про це повідомив постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

“Про рішення уряду дізналась з новин — документів про призначення поки що не бачила”, – розповіла Наталія Табака “Еспресо.Захід”.

За її словами, конкурс на посаду був у форматі співбесід. До конкурсної комісії входили депутати профільного комітету ВРУ та представники уряду.

Наталя Табака – старший викладач кафедри туризму та готельно-ресторанної справи Львівського торгівельно-економічного університету (ЛТЕУ). Має дві вищі освіти, вона магістр фінансів (2010 рік) і магістр державного управління (2016 рік).

З 4 лютого 2011-го до 31 травня 2023 року працювала на різних посадах у Львівській облдержадміністрації. З 13 лютого 2017-го до 1 травня 2023 року була начальницею управління туризму та курортів ЛОВА.

Наталія Табака замінить на посаді іншу львів’янку – Мар’яну Олеськів, яка очолювала ДАРТ впродовж п’яти років. Ексочільниця агенції привітала Наталію Табаку з призначенням.

“Нарешті Державне агентство розвитку туризму України отримало керівника – це дуже хороша новина. Вітаю Natalya Tabaka з призначенням! – написала Мар’яна Олеськів. – Буде важко, часто нестерпно, але державотворення ніколи не буває легким. Я радію, що це саме Наталя, з якою я знайома багато років і яка змогла організувати ефективну роботу Управління туризму та курортів Львівської ОДА. Вона сильна й патріотична. Я щиро вболіваю, щоб усе склалося – і натхнення, і команда, і багато стратегічно важливих для України результатів”.

Наталка РАДИКОВА

Пошук заняття в Прилуках: куди звернутися

19. 04. 2025

Для багатьох мешканців Прилук та навколишніх населених пунктів актуальним є питання пошуку стабільної та достойної праці. Часи, коли пошук вакансій відбувався виключно через газетні оголошення, давно минули. Сьогодні існує безліч сучасних ресурсів, які допомагають в пошуку роботи, але як серед них знайти найбільш ефективні? Одним із найбільш популярних та зручних способів є використання інтернет-платформ, таких як robota.ua, якщо вас цікавить робота в Прилуках.

Які існують способи знайти заняття?

У пошуках заняття в Прилуках важливо знати про всі доступні варіанти. Серед них можна виділити:

Онлайн-сервіси для пошуку роботи, які дозволяють швидко знайти актуальні вакансії у різних сферах діяльності.
Місцеві служби зайнятості, які пропонують консультації та допомагають у влаштуванні на роботу.

Крім того, не варто забувати про такі традиційні методи, як мережа знайомств, соціальні мережі, ярмарки вакансій та навіть безпосереднє звернення до потенційних роботодавців зі своєю кандидатурою.

Переваги онлайн-платформ для пошуку роботи

Використання онлайн-ресурсів для пошуку роботи має безліч переваг. По-перше, це зручність: ви можете шукати вакансії, не виходячи з дому, у будь-який зручний для вас час. По-друге, швидкість: сучасні сервіси пропонують широкий вибір вакансій, оновлюються регулярно та дозволяють подавати заявки в режимі онлайн. По-третє, велика база пропозицій: на таких сайтах можна знайти роботу в різних сферах, від виробництва до ІТ-технологій. І, звісно, персоналізація: багато платформ пропонують індивідуальні рекомендації та повідомлення про нові вакансії, що відповідають вашим критеріям пошуку.

Заключні поради щодо пошуку заняття

Пам’ятайте, що пошук роботи – це процес, який може вимагати часу та терпіння. Не зневіряйтеся, якщо відразу не знайдете підходящу вакансію. Будьте наполегливими, використовуйте всі можливі канали пошуку та не бійтеся експериментувати зі своїм професійним шляхом. І пам’ятайте, що ресурси, такі як robota.ua, завжди готові допомогти вам у цьому процесі. З їх допомогою, третя особа може легко знайти актуальні вакансії та швидко відгукнутися на пропозиції роботодавців.

Ольга ДОВГАНИК

ТОП-10 найкрутіших місць Львівщини для незабутньої подорожі

18. 04. 2025

Львівщина – це край, де оживають легенди, а кожен пагорб, замок чи водоспад шепоче свою історію. Тут середньовічні фортеці сусідять із карпатськими вершинами, а затишні містечка ховають таємниці минулого. Готові до подорожі, що залишить слід у серці? Ось 10 місць Львівської області, які змусять вас закохатися в Галичину. Для кожної локації ми додали посилання на фото, щоб ви могли уявити їхню магію, та корисні поради, щоб спланувати ідеальний відпочинок.

Підгорецький замок. Фото з https://uk.wikipedia.org

1. Підгорецький замок – палац із привидами

Уявіть палац, який поєднує французьку вишуканість і галицьку містику. Підгорецький замок XVII століття, знаний як “Галицький Версаль”, славиться не лише архітектурою, а й легендою про Білу пані – привид Марії, що блукає коридорами. Прогуляйтеся Італійським парком і вдихніть аромат століть.
Корисна інформація:

Як дістатися: Зі Львова автобусом до Бродів (≈80 км), звідти таксі до села Підгірці.
Найкращий час: Весна або осінь, коли парк цвіте чи вкривається золотом.
Порада: Візьміть аудіогід, щоб дізнатися про таємниці замку.

2. Тустань – фортеця в хмарах

Серед Сколівських Бескидів височіють скелі Тустані – залишки фортеці IX–XIII століть, що колись охороняла соляний шлях. Підніміться на вершину, де вітер співає про давніх воїнів, і помилуйтеся карпатськими панорамами. Щороку тут оживає середньовіччя на фестивалі “Ту Стань!”.
Корисна інформація:

Як дістатися: Автобусом зі Львова до Урича (≈100 км) або машиною через Сколе.
Найкращий час: Літо для фестивалю (серпень) або осінь для яскравих краєвидів.
Порада: Взуйте зручне взуття – підйом на скелі вимагає вправності.

3. Кам’янецький водоспад – мелодія Карпат

Шестиметровий водоспад на річці Кам’янка – це місце, де природа співає. Його бурхливі каскади особливо вражають навесні, а поруч ховається озеро Журавлине, де, за легендою, живуть лісові духи. Ідеально для пікніка чи медитації.
Корисна інформація:

Як дістатися: Автобусом до Сколе, звідти до села Кам’янка (≈110 км від Львова).
Найкращий час: Весна, коли водоспад найповноводніший.
Порада: Візьміть дощовик – бризки водоспаду освіжають!

4. Олеський замок – колиска королів

Цей замок XIII століття – місце, де народився король Ян III Собеський. Його стіни зберігають шедеври Львівської галереї мистецтв, а з веж відкривається краєвид, від якого перехоплює подих. Легенда каже, що тут заховано скарб гетьмана!
Корисна інформація:

Як дістатися: Автобусом зі Львова до Олеська (≈70 км) або туром “Золота підкова”.
Найкращий час: Весна–осінь, коли працює музей і парк зелений.
Порада: Виділіть 2 години на екскурсію – експонати варті уваги.

5. Жовква – ренесансна казка

Жовква – це “ідеальне місто” Ренесансу, де кожен будинок дихає історією. Жовківський замок, костел Святого Лаврентія з гробницями Собеських і вузенькі вулички переносять у XVII століття. Кажуть, тут досі чути відлуння королівських бенкетів.
Корисна інформація:

Як дістатися: Маршруткою зі Львова (≈30 км, 40 хвилин).
Найкращий час: Літо для прогулянок або зима для різдвяної атмосфери.
Порада: Завітайте до місцевих кав’ярень – вони зберігають галицький шарм.

Національний природний парк "Сколівські Бескиди". Фото: panoramio.com — Національний природний парк “Сколівські Бескиди”. Фото: panoramio.com

6. Сколівські Бескиди – виклик природи

Національний парк “Сколівські Бескиди” – це карпатські вершини, де гора Парашка (1268 м) кличе сміливців, а водоспади Гуркало та Кам’янка зачаровують. Легенди кажуть, що в лісах ховаються скарби опришків. Готові до походу?
Корисна інформація:

Як дістатися: Автобусом до Сколе (≈100 км), звідти піші маршрути.
Найкращий час: Літо для походів, зима для лиж.
Порада: Візьміть трекінгові палиці та карту – маршрути бувають складними

7. Свірзький замок – кінозірка Галичини

Цей замок XV століття на озері – справжня кінозірка, адже тут знімали “Д’Артаньяна і трьох мушкетерів”. Його романтична атмосфера та мальовничі краєвиди ідеальні для фотосесій чи освідчень. Кажуть, озеро приховує таємний тунель!
Корисна інформація:

Як дістатися: Автобусом зі Львова до Свіржа (≈40 км).
Найкращий час: Весна–літо, коли озеро віддзеркалює замок.
Порада: Приїжджайте на світанку – замок у променях сонця казковий.

Ґрот Прийма, залишки давньоруського городища, зокрема його печери

8. Урочище Прийма – сліди неандертальців

Поблизу Миколаєва ховається урочище Прийма, де археологи знайшли печери неандертальців і Білих хорватів. Лиса Гора тут оповита міфами про відьом, а тиша лісів заспокоює душу. Це місце для тих, хто шукає таємниць.
Корисна інформація:

Як дістатися: Автобусом до Миколаєва (≈60 км), звідти таксі або піший маршрут.
Найкращий час: Весна–осінь для комфортних прогулянок.
Порада: Візьміть ліхтарик для печер і завантажте офлайн-карту.

9. Крехівський монастир – оаза спокою

Цей монастир XVII століття серед лісів – місце, де час зупиняється. Церква Святого Миколая та печери ченців-відлюдників дарують відчуття гармонії. Легенда розповідає про чудотворну ікону, що зцілює.
Корисна інформація:

Як дістатися: Маршруткою зі Львова до Крехова (≈40 км).
Найкращий час: Будь-яка пора року, особливо під час релігійних свят.
Порада: Дотримуйтесь тиші та вдягайте скромний одяг.

10. Розточчя – перлина природи

Регіон Розточчя з Яворівським національним парком – це озера, ліси та пташині симфонії. Тут можна гуляти стежками, кататися на велосипеді чи ловити рибу. Кажуть, місцеві озера виконують бажання, якщо кинути монетку.
Корисна інформація:

Як дістатися: Автобусом до Яворова (≈50 км), звідти до парку.
Найкращий час: Літо для велопрогулянок, осінь для кольорових пейзажів.
Порада: Візьміть бінокль для спостереження за птахами.
Фото: Яворівський парк, Розточчя

Львівщина – це магія, де кожен замок, водоспад чи містечко розповідає свою історію. Відправляйтеся в подорож із відкритим серцем, зручним взуттям і камерою – ці місця створені, щоб дивувати! Плануйте маршрут, обирайте сезон і відкривайте Галичину, яка залишиться з вами назавжди.

Ольга ДОВГАНИК

Держархів Львівщини оцифрував ще понад 300 радянських кримінальних справ

18. 04. 2025

Державний архів Львівської області оцифрував ще понад 300 кримінальних справ, які відкривали під час радянських репресій. Також держархів відкрив нові описи для вільного доступу онлайн.

Про це 17 квітня повідомила пресслужба Львівської ОВА.

Оцифровані ще 340 справ

Державний архів Львівської області оцифрував та оприлюднив у першій половині квітня на офіційному електронному ресурсі:

125 справ Слідчого відділу НКВС у Львівській області (кримінальні справи 1939-1950 рр.);
185 справ Львівської політехніки (особові та пенсійні справи професорсько-викладацького складу і службовців);
30 справ Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Крім цього, архів оприлюднив девʼять нових описів. Серед оприлюднених описів:

Ф.1 оп.20 (Львівське воєводське управління, м. Львів);
Ф.2 оп. 26 (Магістрат королівського столичного міста Львова);
Ф.2 оп. 28 (Магістрат королівського столичного міста Львова);
Ф.2 оп. 29 (Магістрат королівського столичного міста Львова);
Ф.7 оп.3 (Львівське повітове староство, м. Львів);
Р-3321 оп.8 (продовження)(Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Львів);
Р-3321 оп.9 (продовження)(Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Львів);
Р-3321 оп.10 (продовження)(Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Львів);
Р-3321 оп.12 (продовження)(Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Львів).

Наталка СТУДНЯ

Митрополичі сади у Львові повернули Українській Греко-Католицькій Церкві

18. 04. 2025

Вчора, 17 квітня 2025 року, у Львові завершили передачу Митрополичих садів Українській Греко-Католицькій Церкві. Також УГКЦ передали будівлю на вулиці Листопадового Чину, 28.

Про це повідомив начальник Львівської ОВА Максим Козицький у своєму Telegram-каналі.

5 березня Львівська ОВА, Львівська міська рада, Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення і Курія Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької церкви підписали меморандум про передачу Митрополичих садів у користування УГКЦ. Сьогодні, 17 квітня, сади офіційно передали УГКЦ.

“У Світлий Четвер маю дуже світлу новину: Митрополичі сади у Львові офіційно повернули Українській Греко-Католицькій Церкві! Сьогодні завершився акт передачі Митрополичих садів і будівлі по вулиці Листопадового Чину, 28 у Львові”, — написав Максим Козицький.

Наталка РАДИКОВА

Великодня програма Львівського радіо у 1938 році

17. 04. 2025

Тадеуш Рибковський. Ринок на Великдень біля Бернардинського костелу у Львові, 1895

Сьогодні пропонуємо нашим читачам ознайомитися із програмою Львівського радіо на Великдень 1938 року, анонс якої було оприлюднено у газеті Правда (№ 17 від 24 квітня 1938 року).

Правда – ілюстрований часопис, що виходив щотижня у Львові у 1928 – 1939 рр. Відповідальним редакторами газети були: Антін Лотоцький, Пантелеймон Хитра, Роман Гайдук.

Великодня листівка видана в Діаспорі. Малювала Оксана Мошинська

Наш Великдень в радію

На цьогорічні наші Великодні Свята приготовило Львівське Радіо доволі поважну програму, що придасть нашому величавому з традиції празникові Воскресення ще більше святочности та врочистості.

Ця програма.охоплює собою цілий цикль святочних авдицій і починається вже в нашу Велику Пятницю дня 22 ц. м., коли в год. 14.05—14.55 почуємо з радіоантен львівської радіостації Великодні Псальми – гордощі нашої церковної музики – у виконанні хору Волоської церкви у Львові під управою проф. Романа Прокоповича.

Черговою після цього буде авдиція, що почнеться у 24 год. вночі з Великої Суботи на Світлу Неділю й матиме в собі передачу нашого найвеличавішого богослуження – Воскресної Утрені, теж з Волоської церкви.

Волоська (Успенська) церква, 1915 р. З колекції Софії Легін. Перед храмом видно затишний зелений скверик — Волоська (Успенська) церква, 1915 р. З колекції Софії Легін.

У Світлий Понеділок 25 ц. м. будемо мати ще один концерт нашої церковної музики, на цей раз уже в виконанні хору „Сурми” під упр. Омеляна Плешкевнча, що в год. 18.10 —18.35 виконає Воскресні пісні укладу наших композиторів Бортнянського, Вербицького й Людкевича.

Тогож дня в год. 18.35 — 18.50, отже безпосередно після концерту Воскресних пісень, почуємо літературний нарис мґр. Мирослава Семчишина про творчість одного з найкращих наших письменників Коцюбинського, п.з. 1 «Поет краси душі і природи». Буде це одна з цікавіших українських авдицій, що їх надаватиме Львівське Радіо.

У Світлий Вівторок, дня 26 п. м. з львівської радіостації почуємо ще три авднцїї. Це буде в год. 13.43—14.30, скрипковий концерт відомого нашого музика-мистця Юрія Криха, що відіграє низку творів українських та чужих композиторів – отже музична імпреза, яку широкі кола українського громадянства ледви чи матимуть нагоду ще будьколи почути.

Потім, в год. 17.15 —17.50 передасть Львів на всі радіостації Польщі словно-музичну авдицію укладу редактора Льва Лепкого «Великдень під старою церквою», у якій візьмуть участь відомі вже з багатьох удатних виступів жіночий квартет «Богема» під упр. Вол. Балтаровича та мужеськнй хор «Євгена». Авдиція відтворить нам увесь чар української гаївки і традиційних Великодніх забав – одного з найцінніших скарбів нашого фолькльору.

Великодня листівка авторства Олени Кульчицької

Нарешті ввесь цикль святочних авдицій з нагоди Великодня закінчить тогож дня в год. 18.10-18.20 гутірка ред. Анатоля Курдидика п. з. «Совіти – пекло дитини», що дасть нам погляд на один з найлячнішнх злочинів сучасної червоної диктатури.

На цьому й закінчаться Великодні авдиції Львівського Радія, за якими напевно всі Українці, що мають приймачі та детектори, будуть приємно й пильно слідкувати.

Гурт СКАЙ презентує новий альбом «ЧАС» у Львові (відео)

17. 04. 2025

Український рок-гурт СКАЙ оголосив старт туру на підтримку нового студійного альбому «ЧАС», який розпочнеться в травні 2025 року. Перший концерт в межах туру відбудеться 2 травня у Львові на сцені !FESTrepublic. Початок о 19:00, зазначають організатори.

Альбом «ЧАС» — це музична подорож крізь емоції, сили та надії. До нього увійшли як нові композиції, так і вже відомі сингли: «Кохана», «Вибачай», «Поцілуй на щастя» та «Я з тобою». На події шанувальників також очікують приємні несподіванки — дві рок-версії культових пісень, які гурт поки тримає в таємниці.

За словами музикантів, новий альбом покликаний надихати, мотивувати та наповнювати серце світлом і впевненістю, особливо в непростий для країни час: “Новий альбом дуже різноманітний, він надихне, заспокоїть, мотивує, підніме на ноги і наповнить світлом, силою та впевненістю. Нам не терпиться познайомити вас з цим крутим матеріалом”.

Під час концертів туру фанати зможуть почути не лише нові композиції, а й найвідоміші хіти СКАЙ — серед них «Тебе це може вбити», «Подаруй світло», «Струна» та «Легковажна».

Окрім музики, тур має ще одну важливу мету — збір коштів для підтримки Збройних Сил України. З початку повномасштабної війни гурт провів понад 200 благодійних концертів та передав на допомогу захисникам понад 46 мільйонів гривень.

«Ми віримо, що музика має силу зцілювати, об’єднувати та надихати. І ми раді, що можемо бути частиною великої спільної справи — підтримки наших воїнів і нашої країни», — кажуть учасники гурту СКАЙ.

Концерт у Львові відбудеться 2 травня у клубі !FESTrepublic.

Квитки доступні за посиланням: concert.ua/skai-lviv

Ольга МАКСИМ’ЯК

Митрополичі сади у Львові отримають нове життя: Церква планує відкрити територію, яку їй повернули, та створити там літній театр.

Львів’янка Єлизавета Адамська виборола третє місце на престижному конкурсі «Miss Eco International».

1. Під Клепсидрою – де час зупиняється

2. “Кентавр” – кав’ярня з літературним шармом

3. Львівська копальня кави – підземна алхімія

4. Світ кави – храм для поціновувачів

5. Вірменка – душа старого Львова

6. Атляс – ретро-шик на Ринку

7. Kredens Cafe – затишок із секретом

8. Штука – мистецтво в кожній чашці

9. Пошта на Друкарській – кав’ярня з листами в минуле

10. Львівська мануфактура кави – серце кавового Львова

В неділю, 20 квітня 2025 року, з 12.00 до 18.00 в центрі міста Жовква триватиме виставка рекордних Великодніх писанок.

Презентація колекції Галини Ковальської

Особлива писанка для Воїнів України

Кабінет міністрів 18 квітня призначив Наталю Табаку на посаду голови Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ)

Які існують способи знайти заняття?

Переваги онлайн-платформ для пошуку роботи

Заключні поради щодо пошуку заняття

1. Підгорецький замок – палац із привидами

2. Тустань – фортеця в хмарах

3. Кам’янецький водоспад – мелодія Карпат

4. Олеський замок – колиска королів

5. Жовква – ренесансна казка

6. Сколівські Бескиди – виклик природи

7. Свірзький замок – кінозірка Галичини

8. Урочище Прийма – сліди неандертальців

9. Крехівський монастир – оаза спокою

10. Розточчя – перлина природи

Оцифровані ще 340 справ

Популярні статті:

Найпопулярніші статті:

Вже бачили наші відео?