Колись, ще студентом, я прочитав і захопився Галицькою крайовою виставкою – найбільшим ярмарком в історії Королівства Галичини та Володимирії, що відбувався з 5 червня до 10 жовтня 1894 року на верхній терасі Стрийського парку у Львові. То тут, то там читав фрагментами але ніколи не міг скласти собі загального розмаху цієї події. І ось, кілька днів тому проштудіював це питання у газетах того часу. Може вам стане в нагоді і буде цікаво.

“5 червня 1894 року у Львові відкрилася перша велика Галицька крайова виставка. Під патронатом найяснішого пана цісара Франца Йосифа І, відкрита ерцгерцогом Карлом Людвігом і зустрінута всією країною з радістю і навіть гордістю, вона стала дуже знаменитою подією і віддзеркалює цілу епоху безперервного розвитку Галичини другої половини ХІХ ст. Ідея виставки, що виникла два роки тому у вузькому колі львівських промисловців, підхоплена людьми доброї і сильної волі та палкого патріотизму, підтримана всіма вирішальними факторами в країні і для країни, тепер отримала чудове втілення, яке значно перевершило початкові наміри і сподівання.

Львівська виставка для нас, галичан, звиклих до скромности, вражає своїми розмірами, розташуванням і видимим багатством життєвих сил краю, які знайшли в ній таке вишукане, яскраве і мистецьке вираження. Вона приваблює погляд своїми чарівними краєвидами, тішить уяву чудовими творами живопису, викликає млосні спогади про давне минуле розкішною колекцією старожитностей і прекрасною панорамою Рацлавіцькою. У кожному іншому відділі, чи то етнографія, освіта, сільське господарство, промисловість, а чи торгівля, виставка показує значний прогрес, досягнутий в країні за останні двадцять років, так що можна легко повторити добрі слова ерцгерцога Карла Людвіга, сказані ним на відкритті: “Нехай погляд цього краю задоволено спочиває на тому, що його праця і його творчі зусилля вже здійснили і здобули”.
St. Tarnowski. “Przegląd Polski” (Kraków, 1894)

Наприкінці червня “Львівська газета” почала цикл статей, що описували деякі особливості виставки особливо тих що стосувалися витрачених коштів, планування, вмісту і користі від імпрези:

“Сидиш у хаті, дивиш ся на захмарене небо та на води і думаєш собі: Який же хосен з Вистави? По що єї славлять, по що дають тепер на то такі великі гроші? Нерозважний чоловік здвигне значучо плечима, похилить голову на бік, і у відповідь скаже також: По що? Не знаєте, по що, треба вам сказати.

Тепер на цілім сьвіті, майже що року, то ту то там, бувають вистави, великі сьвітові, або й зовсїм малі. Просьвіта, господарка і промисл доходят під конець 19-ого віку до такого розвою, що перше такого і за цілі столітя не осягало ся. Бажанє дальшого розвою на кождім поли заставляє людий від часу до часу обчисляти ся зі своїми силами, не мов іспит складати перед самих собою і перед другими, щоби дізнати ся, які вигляди на будуче. Працювала Галичина сто літ, зазнавала всїлякої долі, і під конець столітя забажала знати, чого доробила ся, захотіла зробити рахунок у своїй господарці. Одні позициї того рахунку відрідні, другі – невеселі, але одні і другі дуже поучаючі. Не лиш то вчить, що показане на виставі, але й те, чого на ній нема. Знаємо бодай, чого нам ще треба. Ї от таким обчисленєм своїх сил єсть сегорічна краєва вистава.

Галичина і дехто з сусідїв, що має зносини з нашим краєм, складають іспит зі свого дорібку та розвою. Що виставі судило ся припасти на рік слітний з повенями, сегож ніхто тому два роки (коли постановлено устроїти виставу) не міг передвидіти. Що вистава дорого коштує – се нікого не повинно чудувати. Не пішли ж ті гроші в ліс, лише розійшлись поміж люди. Тисячі людий мали і мають заробок. Що вистава взагалі принесе хосен, о тім ніхто розумний не сумнівав ся. Не устроювали ж би всі краї так частих вистав, коли б з них хістна не було.

А який наш доробок, що ми показуємо єго тепер на виставі, то ми будемо старати ся по змозі описати в цілім ряді статей”.

(26 червня 1894 р.)
Від дня отвореня вистави, т. є. від 5 червня до дня 4 липня, значить за місяць звиділо виставу краєву 173.063 осіб, а палату штуки 19.872 осіб, що заплатили вcтуп, отже разом 191.940 людий. В тім, зглядно значнім числі гостий, находить ся певно половина, або й більша частина львівян. Они то в пору слітну підтримували виставу. Так отже не лиш магістрат Львова, але й населенє єго значно причинило ся і причинює ся до поводженя вистави, а вистава зі своєї сторони дуже підносить місто.

Медалі Крайової виставки

Медалі Крайової виставки

Виставу поділено на 38 секциї, а кождою секциєю занимав ся окремий комітет. Ті секциї складали ся разом з тисячки членів. З рускої сторони найбільше трудив ся коло вистави професор Володимир Шухевич, котрий устроїв і павільон львівских руских товариств і майже більшу частину відділу етноґрафічного. Він мусів не лише збирати несчисленні предмети з рижних сторїн Галичини, але мусів – скажемо щиро – поборювати і недовірчивість, нерадивість і байдужність руску. Єго то заслуга, що рускі річи в етнографічнім відділі представляють ся так імпонуючо числом і добором і уладженєм, що застановлюють і одушевляють, і своїх, і гостиЙ з поза краю. При описі павільону руских товариств і відділу етнографічного ми викажемо, якого то труду і запопадливости треба, було для уладженя їх.

(28 червня 1894 р.)
Щоби звернути увагу всїх, що звиджують виставу, на то, що на ній містить ся, подаємо ті групи, з яких вистава складає ся. Представлені передовсім:
1. Рільництво. Організация рільництва, статистика, рахунковість, часописи. Рільництво специяльне, плоди земні і навози. Інжинєрия сельска, мелїорациї рільні, добуванє торфу, сельске будївництво. Молочарство і вироби сирів. Кружки і школи рільничі.
2. Коні паньскі, робучі і ремонти войскові.
3. Рогата худоба. Вівці. Безроги. Домашні Птахи і инші звірі. Вистава їх триває лиш по кілька днів.
4. Городництво для прикраси і огородовина, садівництво. Пчільництво, меди і наливки овочеві.
5. «Лісництво, урядженє, управа і ужитки ліса, будови лісні, средства охоронні, школи господарства лісного, промисл лїсний, торговля дерева, статистика і література лїсна.
б. Ловецтво, окази зьвірів лїсних, давне і теперіщне оруже, приряди ловецкі, пси.
7. Риби, годівля риб і риболовля.
8. Окази мінеральної продукциї; гірницво. Ґутництво. Каменярство.
9. Нафта, земний віск, асфальт. Дестилярні нафти. Фабрики церезини. Олії мінеральні і инші перерібки.
10. Продукти мельницкі і печиво. Крохмаль і макарони. Вироби горальняні і дріжджі. Вироби броварні і цукроварні. Лікери, оцти, муштарди і т. п. Рослинні олїї.
11. Рослинні консерви, зупні екстракти, цикория. Вироби з цукру, чоколяда, медівники. Консерви овочеві, сиропи, суш. Вина виноградні і овочеві. Консерви з мяса, вудженини, маринати, буліони і т. п.
12. Домашний промисл. Фахові школи і взірцеві варстати шкільні.
13. Промисл керамічний. Судини з ґлини: фаянси, порцеляна, майолики, цегли, дахівки, кафлі і печії кафлеві. Посудина кухонна. Рури водопроводні, канальні і дренові. Шкло і вироби зі шкла. Вироби ґалянтерийні з мармуру, алябастру ґраніту і т.п.
14. Вироби металеві з области ковальства, слюсарства, ножівництва, бляхарства, ґісерства, бронзівництва і золотництва. Вироби годинникарів і оптиків. Вироби плятеровані і ґальваноплястичні.
15. Вироби з дерева: тесельскі, столярскі, будівельні і меблеві, боднарскі, токарскі і сницерскі. Предмети з відпадків дерева, кори, трачиня, гиблівок і т.п.
16. Приряди перевозові ріжного рода, повози накриті і до половини криті, фаетони отверті, тарантаси, візки, вози почтові, тягарові, господарскі і т. п. Окази лякерництва.
17. Прядива, тканини, фарбярство, кравецтво, тапіцерство, шмукерство, поворозництво і т.п.
18. Шкіри сирі і виправлені та материяли і знаряди гарбарскі. Материяли і вироби кушнірскі. Вироби зі шкіри шевскі, сідлярскі, римарскі ї рукавичницкі. Вироби ґалянтерийні зі шкіри. Вироби з шерсти, щетини і рогів.
19. Маса паперова; папір і вироби з паперу, тутки, мішки, пуделка і т.п.
20. Хемічні продукти; штучні навози, перерібки костий, сподий, сьвічки, звичайні і тоалєтові мила; вироби хемічно-косметичні. Вироби промислу аптикарского.
21. Машини, кітли, апарати, мотори і знаряди.
22. Урядженя електротехнічні.
23. Предмети етноґрафічні, що мають на ціли представити ціле житє народу.
24. Твори праці женщин з области домашного господарства, ручних робіт, вихованя і добродійности.
25. Образи і різьби. Памятки старинности.
26. Штука, ужита до промислу. Архітектура. Будівництво. Урядженя мешкань.
27. Старинності музичні; твори і інструменти музичні. Предмети, що відносять ся до розвою сцени польскої і руської (в рускім павільоні).
28. Предмети з области літератури і денникарства; видавництва книгарскі, товариства літератскі і наукові. Вироби інтролігаторскі. Окази штуки репродукцийної, як ритованє в стали і дереві, фотографії, фототипії і т.п. Предмети друкарскі, ґісерскі і літоґрафічні.
29. Шкільництво, котре складає ся з пяти відділів:
а) охоронки, огородці фреблївскі, школи народні і виділові, семинариї учительскі, корпуси шкільні і кольонії вакацийні, б) школи середні, в) школи промислові загальні і доповняючі, школи ветеринарнї, г) університети і полїтехнїка, д) товариства, що мають на цїли шкільну просьвіту.
30. Товариства і приряди ґімнастичні. Сторожи огневі, сикавки, приряди і урядження огневі.
31. Публичні урядженя санітарні і шпитальні. Добродійні заклади. Санітарні урядженя робітничі і фабричні. Каси хорих і урядженя, продукти купелевих місць. Публичні урядженя міскі, як водопроводи, лазні, каналізация, осьвітленє, різальні, бруки і т.п.
32. Урядженя комунікацийні, на суши і воді:
а) будова публичних доріг, 6) плавба по ріках, в) почта і телєґрафи, г) зелізниці, д) трамваї, е) статистика комунікациї і торговлі.
33. Статистичні і графічні представленя руху і зросту банкових інституций, кас ощадностий, зарібкових і господарских товариств.

З таких 33 груп складає ся вся вистава.

Як бачимо, все, з чого тілько люди в Галичині жиють і чим занимають ся, показане на виставі. Як дуже поучаюче таке зібранє всього життє Галичини на однім місци, де єго можна в короткім часі оглянути, не треба й казати.

(1 липня 1894 р.)
Комітет виставовий після свого пляну обчислив свої доходи на урядженє вистави так:
а) з субскрипциї фонду основного зібрав 75.000 зр.
б) з винайму місць на виставі сподівав ся зібрати 30.000 зр.
в) з виступів – 150.000 зр.
г) з льотериї – 70.000 зр.
д) з катальогів, інсератів, плянів – 5.000 зр.
е) з реставраций, пивярень, цукерень і доходів консумцийних 20.000 зр.
з) з анонсів, гардероби, трафік, концертів і инших джерел 20.000 зр.
ж) зі спродажи материялу будівляного сподіває ся 80.000 зр.
и) з субвенцій приватних і субвенції державної дістав 40.000 зр., з краєвої – 50.000 зр,

Дальше з инших міст, палат торговельних, банків і інституций фінансових 160.000 зр. або около 700.000 зр. (приблизно 9 100 000 USD – прим. Ганкевич) на загал, невчисляючи в се доходу з фонду гваранцийного. Чи на виставу видано більше, та чи доходи були такі, яких комітет сподівав ся, то обчислять при кінци.

**** [Для розуміння: 1 зр (злотий ринський = 1 ґульдену австрійському (2 Крони), який згідно з індексами інфляції сьогодні коштує бл. 13 дол. США)] ****

Також кошти вистави імпонуючі. Мурована палата штуки, котру дирекция вистави жертвує по замкненю вистави ґромаді м.Львова до загального ужитку, мала коштувати около 90.000 зр., саля промислова 58.000 зр., саля машин 25.000 зр., павільон шкільний 37.000 зр., (часть того ж будовав п. Намістник ґраф Бадені своїм коштом), павільон рільництва 14.000 зр., павільон архітектури 12.000 зр., водопроводи, каналізация, роботи огородничо-земні вистави (межи иншими викінченє 64.000 метрів квадратових стежок) мали коштувати 50.000 зр., осьвітлене електричне з сьвітильною фонтаною 60.000 зр. (фонтана коштувала далеко більше).

Павільонів приватних будованих власним коштом властителів більших посілостий земеских, фабрик, предприємств і стоваришень єсть около 50-ть. Специяльна віднога залізниці від лінії черновецкої веде на площу вистави, до брам вистави поведено нарочно нову дорогу колову, а кромі неї доходить також зелізниця електрична, що лучить площу вистави з містом і передмістями.

===Опис по гіду===

По лївій сторонї середущої алєї, почавши від головної брами находить ся:
— Брама головна в стилю ампір тинкована.
— Теплярня конструкциї зелізної для поміщеня оказів групи 4. з двома меншими теплярнями.
— Павільон дневникарский з дерева, шальований у внутрі, для поміщеня групи 23.
— Панорама битви під Рацлавицями, конструкциї зелізної, тинкована і прикрашена гіпсатурою ренесансовою.
— Павільон Ройовекого для поміщеня гафтів гуменовских.
— Павільон мельницкий графині Мірової.
— Павільон Архикнязя Альбрехта з дерева в стилю гірскім, для поміщеня виробів і продуктів з Живця.
— Павільон Літиньского на поміщенє фарб, лякерів і т.п.
— Павільон для музики з дерева.
— Павільон головний промисловий, для поміщеня груп 8,10,11,13,14,19.
— Дім адміністрациї і бюр технічних вистави в приватній віллі винанятій на час вистави.
— Павільон для почти і телєграфів.
— Каварня арабска в стилю арабскім.
— Павільой Товариства ткацкого в Корчині.
— Павільон графа Романа Потоцкого для поміщеня оказів фабрики лікерів ланцутских і сукна сіракового.
— Павільон шкільний, Університету і Політехніки.
— Павільон Ради шкільної краєвої, збудованнй коштом Намістника графа Баденїого в стилю ренесансу німецкого для поміщеня одної части групи шкільництва народного і середного.
— Павільон Виділу краєвого для поміщеня з групи 29 краєвих шкіл промислових, заводових і доповняючих.
— Павільон санітарний і бальнеольогічний для групи 20, і по части 31, разом з шпиталем польним переносимим.
— Павільон фундації Скарбківскої в стилю швайцарскім для поміщеня виробів заведеня в Дроговижи і продуктів дібр фундацийних, разом з павільоном цукорничим Ї. Ціммера.
— Саля концертова риґльова і в середині виправлена, з галериями доокола для групи 27.
— Цукорня Шольца в стилю мавританьскім.
— Саля машин, конструкция з фабрика Архикнязя Альбрехта в Тішині, для поміщеня машин краєвих і заграничних, група 21.
— Кітли парові для галі машин.
— Павільон Мініїстерства рільництва для поміщеня оказів дібр державних.
— Дрібні мотори з стін ригльових.
— Павільон зелізний фабрики машин Зеленевского з Кракова.
— Павільон рільництва.
— Домик кружків рільничих, критий дахівкою.
— Вежа водна, будинок округлий мурований з цегли і каменя в стилю середновічнім.
— Стайні для поміщеня коний, худоби, череди хлївної, овець і т. д.
— Стайні гр. Бруницкого і Ромашкана.
— Павільон цукроварні в Товмачи в стилю ґотицкім.
— Павільон Шоппера для оказів тартаку парового з Вигоди.
— Павільон Міністерства скарбу для оказів монополю державного соли і тютюну.
— Павільон призначений для виробів машин рільничих фірми Clayton & Schutleworth.
— Шопа на машини рільничі, на тартак паровий Екснера і на паки надісланих предметів.
— Магазин і рампа зелізниці.
— Стайні гр. Сїміньского, Левицкого і Р. Бруницкого.
По правій стороні головної алєї, починаючи з кінця і звертаючи ся на право:
— Вежа, трибуни, тік гімнастичний.
— Павільон Бродів для поміщеня виробів лісових.
— Павільон ловецтва і лісництва для групи 9.
— Павільон львівскої цегольні званої “Штіллєрівка”.
— Павільон Маршалка краєвого кн. Евстахія Сангушка для поміщеня плодів і виробів дібр княжих.
— Будинок союза товариств заробкових, господарских, кас ощадностий і банків.
— Поверховий будинок (руських львівских товариств: для етноґрафії і виробів народних).
— Павільон праці жінок.
— Павільон ґрафа Л. Дембицкого з Яворова для оказів промислу домашного і етноґрафії.
— Американьский театр.
— Хата сельска, крита соломою, з околиць Сокаля.
— Брама від улиці Стрийскої.
— Хата подільска, валкована з глини і покрита соломою.
— Церков деревляна соснова, з трема банями, в стилю стародавних галицких церков деревляних.
— Хата татраньска, крита гонтами.
— Хата гуцульска, крита деревниною з ґанком вздовж хати.
— Хата наддністряньска, в стовпи хворостом перегороджені, виліплена глиною – оказ найбіднійшої хати галицкої.
— Двір шляхоцкий сельский.
— Хата краківска і мазурска.
— Аквария для оказів риб, побіч хата рибака, покрита тростиною і шуваром.
— Ризи до сплавлюваня дерева з гір і потік гірский.
— Альтана гал. Товариства лісного з грядками доокола для оказів лісних.
— Павільон перфумериї Ґурного і Пілярского.
— Будинок Ґредля для поміщеня виробів тартакових з околиць Сколього
— Побіч масарня Янковского, де машиною вирабляють ковбаски.
— Альтана з прутів зелізних, власність бровару Кисельки для продажи оказів виробів броварских.

— Павільоник в формі фляшки для оказів фірми виробу коняку угорского.
— Павільони, вежі і шопи нафтового промислу в Галичині. Приклад “канадийского верченя” (сверління породи).
— Ніша для музики, каварня.
— Фонтанна сьвітильна елєктрична.
— Павільон Андрея ґрафа Потоцкого з Крешович для поміщеня плодів і виробів дібр крешовицких.
— Будинок бровару Ґеца в Окоцимі в стилю ренесансовім (відомий нам Okocim, – прим. Ганкевича).
— Будинок архітектури в стилю грецкім на лад дорицкий і йоньский.
— Фонтана менша.
— Павільон зелізної конструкциї, виложений дилями ґіпсовими для поміщеня образів артиста Яна Матейки.
— Павільон міста Львова для оказів групи 31.
— Дім мешкальниї польско-американьский.
— Вежа фабрики цементу зі Щакової в стилю середновічнім.
— Палата штуки для поміщеня збірок старинности і відділ штук красних.
— Будинок мурований в стилю барока італїяньского.
— Павільоник цьвітів огородників Волїньского і Качиньского в стилю француского ренесансу пізнійшого.
Розуміє ся, ми не вичисляли ту богато реставраций, трафік, каварень ї т.п. Обійти і оглянути ті всі павільони треба досить часу.
Всїх павільонів разом, як сказано, єсть звиш 130-ти.
(4 липня 1894 р.)

Роман ГАНКЕВТИЧ