Бюро «Фельнер & Гельмер» – австро-угорські будівельні магнати

3107
Бюро «Фельнер & Гельмер» – австро-угорські будівельні магнати

1871 рік. У Відні помирає архітектор Фердинанд Фельнер-старший і у спадок своєму сину він залишає архітектурну фірму. Через два роки Фердинанд Фельнер-молодший у спілці із старшим партнером – Германом Гельмером продовжує бізнес батька. Так починається історія бюро «Фельнер & Гельмер», яка тривала до 1919 р.

Фердинанд Фельнер-молодший
Фердинанд Фельнер-молодший

У фірмі працювало понад 20 архітекторів, а основними напрямами їх роботи була розробка проектів театрів, опери, банків, готелів та інших елітних споруд. За проектами бюро було споруджено понад 200 будівель у Європі, зокрема 48 театральних, а їх стиль включав елементи італійського ренесансу, бароко та модерну. Після розпаду Австро-Угорщини кількість замовлень значно скоротилася, а зі смертю Германа Гельмера бюро перестало існувати.

Герман Гельмер
Герман Гельмер

Більшість споруд були зведені в районі Австро-Угорської імперії (у Відні Чернівцях, Празі, Будапешті), але були також проекти в Берліні, Гамбурзі, Одесі, Цюріху та інших містах.

Державна опера у Празі (1883)

Театр був заснований як Новий німецький театр в 1883 р. Проект будівлі був виконаний в стилі неоренесансну архітектурної фірмою «Фельнер & Гельмер» спільно з Карлом фон Хазенауером. Статуї були виготовлені Отто Моріцем Менцелем і молодим скульптором Йоганом Йозефом Фрідтом. Картини намальовані Едуардом Файтом. 5 січня 1888 р. театр відкрився постановкою опери Вагнера «Нюрнберзькі мейстерзінгери».

Державна опера у Празі, 1902 р.
Державна опера у Празі, 1902 р.

Під керівництвом свого першого директора Ангело Нойманн, а потім диригентів Олександра Цемлінского і Георга Селла Новий німецький театр придбав велику популярність. Він не діяв протягом 1938–1939 рр., згодом був знову відкритий як Deutsches Opernhaus.

Після Оксамитової революції театр в 1992 р. отримав назву Празької державної опери, зосередившись виключно на зарубіжному репертуарі.

Будапештський театр комедії (1896)

Територія, на якій у 1896 р. з’явився театр була болотом, але вже за декілька років після завершення будівництва тут постав престижний будапештський район Ліпотварош.

Будапештський театр комедії, 1920-ті
Будапештський театр комедії, 1920-ті

У стилі історизму з елементами бароко зведені три основні складові інтер’єру будівлі: сцена, партер та велике фойє. 1 січня 1945 р. будівлю Будапештського Театру комедії було пошкоджено бомбовим ударом, внаслідок чого трупа мусила переїхати до приміщення кінотеатру «Радіус».

На даний момент Будапештський Театр комедії є одним з найуспішніших театральних закладів міста — щороку його відвідують близько 350 000 осіб.

Національне казино (зараз Будинок вчених) у Львові (1897–1898)

Колишнє Національне казино (до 1939), збудоване фірмою «Фельнер & Гельмер» у 1897–1898 рр. за проектом віденських архітекторів Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера.

Національне казино у Львові, поч. ХХ ст.
Національне казино у Львові, поч. ХХ ст.

Скульптурне оздоблення фасадів виконали австрійські скульптори Теодор Фрідль і Райнольд Велькель за моделлю Рудольфа Вейра. Різьблений дерев’яний інтер’єр виготовив Шандор Ярай у львівській фабриці братів Вчеляків. Скульптор Едмунд Плішевський за участі майстра Юліана Гури виготовив алебастровий камін у фойє.

До 1953 року в чотирьох кімнатах на першому поверсі розташовувалось Львівське відділення Спілки архітекторів України. 14 вересня 1953 р. через несправність електропроводки у будинку спалахнула пожежа, яка завдала будинку значної шкоди. Також, від 1948 р. тут діє Львівський Будинок вчених.

Споруда банку на вул. Січових Стрільців №9 у Львові (1897—1898)

Дім у стилі раннього італійського неоренесансу споруджено у 1897—1898 рр. для Австро-Угорського банку за проектом архітектурного бюро «Фельнер & Гельмер». Завдяки застосуваню металевих перекриттів архітекторам вдалось створити великий операційний зал без колон і масивних перегородок.

Колишній Австро-Угорський банк
Колишній Австро-Угорський банк

Скульптурні зображення людських голів на фасаді виконав ймовірно Леонард Марконі. Зал реконструйовано в стилі модернізованого неокласицизму у 1914—1917 рр. за проектом Івана Багенського. Нині тут розміщене відділення Ощадбанку.

Готель «Жорж» у Львові (1899–1901)

Перша будівля готелю на цьому місці була зведена 1793 року, а нова – у 1811 р., під назвою «De Russie». 1816 р. готель переходить у власність до купця Жоржа Гофмана і від середини XIX ст. споруду стали називати «Жоржем» за його іменем.

Готель «Жорж», поч. ХХ ст.
Готель «Жорж», поч. ХХ ст.

У 1898 році новий проект перебудови будівлі розробила віденське бюро «Фельнер & Гельмер». Австрійські креслення були дещо видозмінені львівськими архітекторами Іваном Левинським та Юліаном Цибульським. Будівництво тривало протягом 1899–1901 рр. Урочисте відкриття відбулось 8 січня 1901 р. Первинно готель мав 93 номери, серед яких 32 були «апартаментами» класу «люкс».

Готель «Жорж» у Львові, 1907 р.
Готель «Жорж» у Львові, 1907 р.

У 1927–1929 рр. відбулося перепланування внутрішніх приміщень, а також надбудовано п’ятий поверх на південному фасаді. 1932 р. у стилі ар деко було перебудовано читальну залу та ресторан готелю (архітектор Тадеуш Врубель). Скульптурне оздоблення ресторану за ескізами Врубеля виконала фірма скульптора Людвіка Репіховського.

Готель «Жорж», сучасний вигляд
Готель «Жорж», сучасний вигляд

1940—1950-ті роки готель зазнав чергової реконструкції. Останню реконструкцію проведено в 1990-ті роки.

Чернівецький міський театр (1905)

У 1900 р. Фердинанд Фельнер особисто приїхав до Чернівців для ознайомлення з місцевістю відведеною під побудову міського театру. Відповідно до угоди, у травні 1902 року проект був готовий. 30 травня 1904 року до Чернівців прибув Герман Гельмер, у якого було викуплено остаточний варіант проекту, з кошторисною вартістю у 600 000 крон. Будівельні роботи велися конторою «Фельнер & Гельмер», а безпосередньо процесом побудови керував віце-бургомістр Й. Грегор.

Міський театр у Чернівцях, поч. ХХ ст.
Міський театр у Чернівцях, поч. ХХ ст.

Будівля зведена у 1905 р. – це триповерхова споруда у стилі бароко. Портал театру прикрашає скульптура Мельпомени, а головний вхід — композиція з горельєфом Аполлона в оточені персонажів античної культури. Над фасадними вікнами розміщено рельєфні зображення Вільяма Шекспіра та Ріхарда Вагнера, в обрамлені муз. На бокових ризалітах у нішах встановлені бюсти видатних німецьких драматургів.

Чернівецький музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської
Чернівецький музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської

З північного (правого) боку розміщенні Людвіг ван Бетховен, Франц Йозеф Гайдн, Йоганн Вольфганг фон Гете та Тарас Шевченко (встановлений у другій половині ХХ ст.); з південного (лівого) боку — Вольфганг Амадей Моцарт, Йоганн-Фрідріх Шиллер, Франц Петер Шуберт та Олександр Пушкін (з’явився у «радянський період»). Гарно прикрашена, глядацька зала складається з партеру, 35 лож бельєтажу та амфітеатру. Загальна місткість залу становить — 813 місць.

Віденський Концертгаус (1911-1913)

Віденський Концертгаус — мистецький музичний центр у Відні, відкритий у 1913 р. Його будівництво у 1911—1913 рр. очолило бюро «Фельнер & Гельмер» у співпраці з Людвіґом Бауманом, а фінансувалося воно тільки за рахунок приватних інвесторів — заможних городян.

Віденський Концертгаус, 1913 р.
Віденський Концертгаус, 1913 р.

19 жовтня 1913 р. Концертгаус урочисто відкрили у присутності кайзера Франца Йозефа І. Під час Другої світової війни Концертгаус фактично не зазнав руйнувань.

Віденський Концертгаус
Віденський Концертгаус

Відповідно до плану, Концертгаус із розмірами приблизно 70 на 40 метрів мав три концертні зали: Велика зала — 1840 місць; зала Моцарта — 704 місця; зала Шуберта — 336 місць. Завдяки звукоізоляції концерти можуть відбуватися одночасно – кожна зала є ніби окремою будівлею, яка з’єднана з іншими коридорами й спільним скляним дахом.

Христина БАЗЮК

Джерела:

  1. zuap.org
  2. www.architektenlexikon.at
  3. uk.wikipedia.org

Фото:

  1. www.pslava.info
  2. valery-mock.livejournal.com
  3. www.prague.eu
  4. www.pinterest.com
  5. www.geocaching.com
  6. wikimedia.org
  7. konzerthaus.at
  8. polona.pl

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.