“Буря підняла різне знаряддя і вкинула до ріки корову”, або якими були погодні умови на Львівщині 80 років тому

0
1101
Львів. Фото 1938 року

Ось і йде до закінчення цьогорічне літо впродож якого ми перетерпіли і шаленну спеку і затяжні дощі та зливи. Погода у Львові змінювалася на протилежну у короткі терміни. І багато хто каже, що раніше не було такої спекоти чи таких погодніх змін. Але, трапилося нам до рук декілька заміток у щоденній газеті “Українські вісти” про те, якою була погода у Львові та області у 1936 р.

"Українські вісти" від 30 липня 1936 р.
“Українські вісти” від 30 липня 1936 р.

Замітки про погоду та її наслідки друкувалися здебільшого на останній сторінці газети. Найбільш спекотним та буревійним місяцем літа 1936 року виявився липень. (тексти, як завжди, подаємо оригінальними)

Небувалі спеки. Від двох днів панує у Львові ненотована досі спека. Вчора , 28 го (липня – ред.) в год. 9-тій рано було вже 48 степ, сьогодні в год. 10 тій – 46 степ. Цельзія.

Вулиці здебільша пусті. Мужчини ходять без маринарок. Найкращі інтереси роблять фабрики содової води. В місті багато випадків соняшного удару.

Небувалі спеки.
“Українські вісти”, липень 1936 р.

Над Сокальщиною  дня  4 цього місяця перелетіла страшна буря. В селі Шарпанцях й Стенятині буря підняла різне знаряддя і вкинула до ріки корову,  по сінокосах вода несла копиці сіна. В перетоках падав град величини волоського оріха. Шкоди значні.

Грім у Винниках . Вчора, десь побіля 11-ої години в ночі перейшла над Винниками к. Львова страшна буря з громами. Грім вдарив будинки Ф. Скремети, від якого згоріла частина господарських будинків.

Винники, 1905-1914рр.
Винники, 1905-1914рр.

Градова туча в Комарні. Комарно 13.7 (Вл. телєф. УВ). Вчора, в неділю 13 липня цр. над Комарном і околицею пройшла градова туча. Град, величини голубиних яєць сильно вибив доспіле збіжжя. Шкоди, повсталі із градобою значні.

Від спеки та ураганів потерпала не тільки Львівщина, але й наші найближчі сусіди.

Станиславів 8. VІІІ.  Внаслідок сильної спеки, що навістила край, збожеволів робітник Олекса Білун. Його окутали кафтаном безпеки й відвезли до лічниці.

Станиславів (сучасний Івано-Франківськ), 1937 р.
Станиславів (сучасний Івано-Франківськ), 1937 р.

Гураґан над Гуцульщиною. Над Гуцульщиною,особливо в околицях Микуличина пролетіла страшна буря, яка понищила багато дерев, збіжжя та поперевертала телєґрафічні стовпи. Сила вітру була така велика, що в селянина Ласовського ця буря перекинула дах на 100 метрів від хати. Дерева, які ломились від вітру, впали на візника Гайслєра і придавили його.

Страшна буря над Волинню. Нас повідомляють, що над частиною Волині, головно над здолбунівським повітом перелетіла страшна буря. В селах Милятин, Буруни і Підчапки буря знищила 24 будинки і понад 1000 гектарів збіжжя. Численні селяни стоять просто перед загрозою голоду й нужди.

ЛУЦЬК. У вівторок на Волині  велика спека. Цього дня занотувала влада на території волинського воєводства 10 випадків утоплення  осіб під час купелі.

Луцька пристань, 1930-і роки. Архів NAC.
Луцька пристань, 1930-і роки. Архів NAC.

Проте, треба зауважити, що неприятливі погодні умови літа 1936 року панували і у інших країнах.

В селі Верташ, в Югославії селянин Ціріц працював на полі в велику спеку цілий день без капелюха. Під вечір він дістав соняшний удар і збожеволів. Кинувся з ножем на жінку й поранив її тим ножем; відтак цей селянин  покалічив ножем 8 штук свиней, які були на подвірю. Коли його  хотіли зловити, він вибіг на вулицю і ранив ножем трьох селян. Аж , коли надбігла поліція,  його зв’язали і відвезли до лічниці.

Страшна буря над Литвою. З Ковна прийшли вісти, що над північною Литвою пролетіла страшна  буря, яка зруйнувала 300 домів і знищила всі засіви в 30-ьох селах. Згинуло кілька осіб і багато живого  інвентаря.

Але найбільше від спеки, за публікаціями в “Українських вістях”  потерпали Сполучені Штати Америки.

Наслідки посухи в Америці. "Українські вісти", липень 1936 р.
Наслідки посухи в Америці. “Українські вісти”, липень 1936 р. Підпис під фото: “Жахлива спека й посуха в Америці довела чимало купців до руїни. На світлині бачимо крамницю, що її ліцитують”

НЮЙОРК. ПАТ. Наслідком спеки, померло тут 50 осіб. През. Рузвелт обіцяв 170 тис. долярів підмоги для околиць знищених посухою.

Шалені спеки в Америці. У західних стейтах  Злуч. Держав доходить спеки до 50 степенів Цельзія. Посуха знищила цілковито врожай у стейті Дакота й Мінесота. Втрати поверх 300 мільйонів долярів. На вулиці топиться від горяча асфальт.

У північній Дакоті вигинули через спеки цілі стада худоби. 200 000 фермерських родин опинилося в нужді й потребують негайної допомоги.

3400 жертв спеки.  НюЙорк 16.7. (ПАТ). Сильні бурі відсвіжили атмосферу в околицях знищених спекою.Загальне число померших внаслідок спеки вносить 3400 осіб. Втрати в урожаях обраховують на поверх 1 мільярд долярів.

Бюро Головної Торговельної Аґентури "Маслосоюз", Львів, вул. Костюшка ч.1 а. 1927 р.
Бюро Головної Торговельної Аґентури “Маслосоюз”, Львів, вул. Костюшка ч.1 а. 1927 р.

Поряд із публікаціями про надзвичайну спеку у Львові та околицях у газеті друкували рекламу українського “Маслосоюзу”, яка радила, що краще зужити аби врятуватися за таких несприятливих умов.

“Підчас пануючої спеки найкращим засобом на прохолоду є пастеризоване й заквашуване молоко «Маслосоюзу». Це молоко позбавлене всяких хороботворчих бакетрій, а натомісць защеплене чистими культурами молочного квашення, які, як відомо, впливають додатно на здоровля. Молоко «Маслосоюзу» є дешевше, є притому дуже відживне в порівнанні з іншими прохолоджуючими  середниками”.

Софія ЛЕГІН

Loading...

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.