Львів споконвіку був містом полінаціональним та полікультурним. Подібно до того, як між собою співіснували різні народності у латинському, руському, вірменському та єврейському кварталах, співіснували й декілька національно-романтичних варіантів львівської сецесії. Однією із яскравих інваріацій національно-романтичної сецесії у місті Лева, була – гуцульська.
Гуцульська сецесія постає як наслідок зацікавлення львівською громадою національними художніми традиціями. Витоки цього явища сягають ще 80 рр. ХІХ ст. Підтримка ідеї створення гуцульської сецесії була здійснена з боку мистецької громади міста, зокрема зі сторони відомих тогочасних архітекторів: А Захарієвича, І. Левинського, В. Нагірного. Усі вони вважали, що художні ремесла і промисли повинні опиратися на місцеве галицьке мистецтво, на мистецтво русинів – гуцулів.
Найкращий приклад рефлексії львівських митців з приводу витворення національного варіанту сецесії, є створення будівель в новому, надзвичайно колоритному стилі. Відтак варто зауважити, що одним із шедеврів, в якому найяскравіше відобразилися особливості гуцульської сецесії, є будинок страхового товариства «Дністер», який був збудований на розі вул. Підвальної та вул. Руської, в період з 1904-1906 рр. Авторами проекту та будівничими були І. Левинський, О. Лушпинський, Л. Левинський та Т. Обмінський.
Привнесення національних елементів, у поєднанні із основоположними принципами стилю сецесії, в будівлю товариства Дністер, відобразилося у використанні форм, орнаментів, мотивів та кольорів притаманних для регіону Східних Карпат.
Насамперед можна зауважити, що даний будинок увінчує дах із гострими схилами, завершення якого нагадує вирізьблену дзвіницю із гострим шпилем, подібну до тих, які споруджуються на гуцульських церквах.
Окрім цього, для споруд в стилі гуцульської сецесії є характерним облицювання фасадів керамічною плиткою – майолікою. Відтак і будинок товариства Дністер не є виключенням, адже він рясно прикрашений барвистою майолікою, яка була виготовлена за проектом І. Лушпинського, під художнім керівництвом О. Білоскурського на фабриці І. Левинського.
У керамічному оздобленні, майстри використали гуцульські мотиви та орнаменти, завдяки чому при спогляданні споруди, утворюється відчуття насиченості будинку національним духом. В переважній більшості, у майоліці виокремлюються квіткові мотиви, серед яких чільне місце займає червоний мак у травах. Окрім цього, митці використовують традиційні карпатські геометричні візерунки й кольори, наповнені глибоким символічним змістом. Дані орнаменти, переплітаючись, утворюють єдину композицію, та оживляють своїми барвами будівлю товариства, підсвідомо звертаючи нашу увагу на красу рідного краю.
Варто також зауважити, що львівські митці використали фітоморфні мотиви й при оформленні фасаду та порталів будинку ліпниною. Серед численних прикрас можливо віднайти соняхи, барвінок, іриси оплетені листям та травами. Окрім цього фасад увінчують численні стилізовані орнаменти, що нагадують традиційне гуцульське різьбярство. Фасади задекоровані першоцвітами в поєднанні з колоссям та оформлені геометричними обрамленнями. Портали будинку рясно прикрашені композицією першоцвітів, що тягнуться до сонця. Таким чином можливо віднайти в оздобленні будинку й численні солярні символи, що не лише насичують споруду енергією сонця, а й звертають нашу увагу до стародавніх шанувань наших предків, явищ природи.
Варто зауважити, що для оформлення екстер’єру будинку товариства «Дністер», використані також металеві огорожі для даху, балконів, вхідної брами. На перший погляд, холодний та непорушний метал, завдяки високій майстерності ковалів, перетворюється на ритмічний танець звивистих, хвилеподібних, вишуканих ліній. Поряд із цим численні балконні огорожі, вирізьблені з дерева або виковані із металу, підпорядковуються загальному лейтмотиву продиктованому барвистою майолікою.
Усе це в загальному створило той образ будинку страхового товариства «Дністер», який справляє незабутнє враження й назавжди закарбовується у пам’яті людей, які хоч раз мали нагоду побачити його на власні очі. Також цей архітектурний шедевр, постає чудовим та рідкісним прикладом гармонійного поєднання інтернаціонального стилю із національними, рідними для нашого краю мотивами та образами.
Ірина МИКИТЕНКО
Джерела:
- Бірюльов Ю. О. Мистецтво львівської сецесії / Ю. О. Бірюльов. – Львів : Центр Європи, 2005. – 184 с.
- Чепелик В. Український архітектурний модерн / В. Чепелик [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.alyoshin.ru/Files/publika/4enelik/4enelik_07.html
- http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/46453/Ukrajinskyj_arkhitekturnyj_modern_Korotka_istorija_vtrachenoji_jestetyky?a_srt=&a_offset=14
- http://www.lvivcenter.org/uk/lia/objects/2177-41-05-01-20-ruska-dnister-sp/