Бучардування, або таємниці львівських мурів

0
2769
Бучардування

Стіни Волоської церкви у Львові несуть на собі сліди середньовічної технології, непомітної для загалу, але добре знайомої каменярам. Якщо придивитись до цокольної частини церковних стін, то можна помітити, що фактура пісковикових блоків є надто регулярною, щоби пояснити це атмосферним впливом.

Зрештою те саме можна помітити на стіні проходу у внутрішнє подвір’я Волоської церкви, яку не поливало дощами і не посипало снігом.

Це сліди так званого бучардування. Термін походить від французького слова “бучарда” (фр. boucharde), яким називають молоток, у якого одна з ударних поверхонь покрита пірамідальними зубцями, званими “діамантові наконечники” (фр. pointe-de-diamant).

З XVII століття обробку кам’яних поверхонь виконували вручну досить складним інструментом, який німці називали “кронель” (нім. Krönel, анг. Crandall). Це маловідомий в наш час каменярський інструмент, дещо схожий на двосторонню сокиру. Кронель складається з 10-15 тонких плоских шипів з загартованої сталі, закріплених металевим клином у плоскій гільзі, яка закінчується ручкою. Цікаво, що через сильне пилоутворення цей інструмент був заборонений у Нідерландах Законом про каменярство 1921 року. Застосовували його для обробки м’яких порід (зазвичай, пісковика). В наш час таким інструментом усе ще користуються реставратори і скульптори.

Приблизно в середині ХVIII століття була придумана бучарда, яка зовнішньо нагадує сучасні молотки для відбивання м’яса, але значно міцніша від своїх кухонних “родичів”. Саме від неї прижився вираз “бучардування”. Хоча у наших сусідів-поляків є чудова слов’янська назва “groszkownik” (від слова groszek – горошок), пов’язана з тим, що за допомогою цього молотка досягається фактура поверхні “в горошок”. Відповідно польські каменярі називають бучардування “ґрошкуванням”.

Фото 7. Стара бучарда і два її сучасні аналоги (ручна і пневматична)
Фото 7. Стара бучарда і два її сучасні аналоги (ручна і пневматична)

В наш час бучардування виконується молотками на невеликих поверхнях кам’яних блоків, плит або стін, але в разі обробки значної площі ця технологія виконується пневматичними або електричними інструментами з твердосплавними насадками.

Від середньовіччя бучардування застосовується для обробка блоків з природного каменю для їх кращого зчеплення при будівництві муру. Цим же методом обробляють стіни перед нанесенням тиньку (якщо не застосовують армувальної сітки) а також оббивають відшарування на кам’яних, цементних і бетонних поверхнях.

Крім того, таким методом обробляють плити кам’яних сходів, щоби вони не були слизькими. У Львові це можна побачити в Святоюрському комплексі – на вхідних сходах палацу митрополитів. Складається враження, що майстри обробляли сходинки без особливого завзяття, але завдяки цьому на кожній поверхні помітно різні ступені обробки, а на третій – видно чіткі сліди ударів бучардою.

Сходи Палацу греко-католицьких митрополитів.
Сходи Палацу греко-католицьких митрополитів.

З часом бучардування стали застосовувати ще й з естетичною метою. Приклади цього можемо побачити на балюстрадах сходів до церкви св. Юра, на фасаді Оперного театру, а також на багатьох звичайних кам’яницях міста.

Один з найбільш яскравих прикладів бучардування можна побачити на будинку Львівського коледжу культури і мистецтва. Причому тут дуже виразно видно, що майстер працював над обробкою плит вручну.

І якщо досі були наведені приклади обробки плоских поверхонь, то сліди бучардування можна зустріти і на вигнутих формах кам’яних елементів будинків, як-от на колишній Галицькій ощадній касі.

У французькому місті Вантроль над входом до одного з будинків є картуш 1778 року зі зображеннями каменярських інструментів, серед яких є бучарда – маленький молоточок з зубцями.

Натомість у французькому муніципалітеті Перн-ле-Фонтен на одній з фортечних брам збереглись вирізьблені бучарди, які є каменярськими знаками – особистими підписами майстрів.

Каменярські знаки в Нотр-Дам де Перн-ле-Фонтен (© Фотографії Jean-Michel Mathonière, DR. Джерело: compagnonnage)
Каменярські знаки в Нотр-Дам де Перн-ле-Фонтен (© Фотографії Jean-Michel Mathonière, DR. Джерело: compagnonnage)

Можливо, десь у Львові під тиньком старовинних будівель теж криються каменярські знаки середньовічних мулярів.

Автор: Zommersteinhof

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.