Брюховичі століття тому

8241

Історія Брюхович починається ще з середини 15 ст., однак аж до другої половини 19 ст. це було всього лише звичайне поселення, з якого владні львівські міщани отримували чималі прибутки завдяки лісам, млинам і каменоломням, що тут знаходились. Однак таке становище Брюхович почало кардинально змінюватись після прокладення крізь поселення залізниці Львів-Белжець, що почалось в 1885 році, а вже через два роки було завершене.

Мапа Брюхович столітньої давності
Мапа Брюхович столітньої давності

Очевидно, що міський уряд Львова вбачав у будівництві згаданої залізниці можливість перетворити Брюховичі на рекреаційну зону для міщан. Зокрема, міська влада пожертвувала на будівництво колії 40000 крон, переконала дирекцію залізниці закласти станцію посеред Брюховицького лісу, безкоштовно виділила землі під колію і вокзал та навіть надала деревину для будівництво останнього.

Залізничний вокзал в Брюховичах. Листівка початку 20 ст.
Залізничний вокзал в Брюховичах. Листівка початку 20 ст.

Але, тільки на сприянні побудови залізниці львівський магістрат не зупинився, і в 1890 році виділив близько 15 га землі в Брюховичах, для спорудження заміських віл мешканців Львова. А в 1892 році на 20 га навколо залізничного вокзалу було закладено парк.

Каплиця в Брюховичах зведена в 1899 році. Фото 1905-1914 рр.
Каплиця в Брюховичах зведена в 1899 році. Фото 1905-1914 рр.

Першими львів’янами, котрі будували в Брюховичах свої заміські літні вілли були Юліан Абрисовський, Олександр Беніцький, Ігнацій Дрекслер, Антоній Ендерс, Адольф Муссіль, Ігнацій Вінарж, які в 1891 році створили Товариство власників нерухомості в Брюховичах. Метою цього товариства було сприяння розвитку побуту і комунікацій з містом, разом із збереженням довколишніх лісових ландшафтів. За доволі короткий проміжок часу Товариству вдалося: звести нову капличку (1899), налагодити залізничне сполучення зі Львовом в літню пору, так званими приватними поїздами, провести світло, розмістити тут пожежну станцію, пошту з телеграфом, публічну переговорну з телефоном, закласти тенісні корти.

Брюховичі, головна алея. Фото 1913 року
Брюховичі, головна алея. Фото 1913 року

Розвиток інфраструктури Брюхович сприяв швидкій появі тут нових вілл, які вже не поміщались на землі виділеній львівським магістратом, а тому почали заполоняти терени навколо вокзалу.

Одночасно з розвитком Брюхович, як літнього пристанища заможних львів’ян, це містечко поволі набувало статусу ще й кліматичного курорту. Ще наприкінці 19 ст. тут з’являються відпочинкові корпуси, заклади убогих та сиріт.

Вид на лікувальний заклад в Брюховичах. Фото початку 20 ст.
Вид на лікувальний заклад в Брюховичах. Фото початку 20 ст.

Завдяки давнім путівникам, ми маємо можливість дізнатись про функціонування курорту в Брюховичах напередодні Першої світової війни. Зокрема, дізнаємося, що дістатися до Брюхович зі Львова можна було залізницею, автомобілем, фіакром або омнібусом. Залізничні вагони, що прямували до Брюхович ділились на I, II та III клас та коштували 80, 50 та 30 геллерів відповідно. Окрім одноразових квитків, існували ще триденні та місячні абонементи, а для школярів під час навчального року ще спеціальні шкільні квитки. Фіакри і автомобілі не мали сталої ціни на поїздки між Львовом та Брюховичами, а омнібус їздив тільки в час відпочинкового сезону, тобто з травня по вересень.

Вілла Бакіна та уряд поштовий. Фото початку 20 ст.
Вілла Бакіна та уряд поштовий. Фото початку 20 ст.

Для забезпечення дозвілля відпочиваючих у Брюховичах діяв Комітет розваг. Він опікувався тенісними кортами, які відпочиваючі могли бронювати для ігор. На озерах можна було покататись на човнах. А в кав’ярні Кірського діяв навіть кінотеатр. Багато брюховицьких вілл чи їхні частини в час сезону здавались в оренду. Вартість такої оренди коливалась від 60 до 500 крон за сезон.

На фоні розкішних віл в Брюховичах були і звичайні сільські хати. Фото 1908 року
На фоні розкішних віл в Брюховичах були і звичайні сільські хати. Фото 1908 року

З оздоровчих закладів мабуть найбільше приваблював відпочиваючих Заклад лікувальних ванн Кароля Братковського. В закладі були лікувальні ванни більш як десяти різних видів, зокрема хвойні, ароматичні, морські, йодові і ін. Ціни на прийом таких ванн коливались від 20 до 40 крон. Поміж лікувальними процедурами відпочиваючи могли розважатись і в рестораціях, яких в Брюховичах було кілька, зокрема ресторан на вокзалі, ресторани «Полонія», Войтинського, Юркевича, Кугля. Майже всі вони мали зали для забав, літні веранди, і навіть кегельбани.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. polona.pl
  2. Uzdrowisko leśne Brzuchowice koło Lwowa z planem sytuacyjnym. – 1914.
  3. wikimapia.org

1 коментар

  1. Територія теперішньої лікарні :інфарктне відділення( реабілітація) знаходиться в чудовому місці,де зберігся парк , закладений при митрополиті АНДРЕЮ і де і досі стоїть його вілла.Там живе головний лікар , а хворі перебувають в корпусах, добудованих для комуністичних босів і тому там також комфортно. Без цього парку , без чудових його алей ,які , як не дивно в наш час , доглянуті і не прихватизовані, без цієї вілли ,екскурс в курортну зону Брюховичі
    довоєнні , був би неповним .Раджу поїхати туди в будь яку пору року -це кінцева зупинка маршрутки- і полюбуватися цією красою ,і подихати чудовим повітрям ,походити між соснами ,бо боюся ,що скоро в Брюховичах вже не буде лісу,бо в цій заповітній зоні так швидко ,як гриби після дощу,будуються сучасні вілли з надвисокими парканами ,з шлахбаумами ,а лісу все меншає і меншає

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.