«Борітеся – поборете…» – у Львові відкриють фотовиставку Йосипа Марухняка

854
Форт-Шевченко: львівська делегація біля пам’ятника Кобзареві разом з директором музею Амалбеком
Форт-Шевченко: львівська делегація біля пам’ятника Кобзареві разом з директором музею Амалбеком

“Борітеся – поборете…” – так називається нова фотовиставка відомого львівського фотохудожника Йосипа Марухняка, присвячена 209-ій річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, яка відкривається у Львівському палаці мистецтв 2 березня о 15 годині. Це вже тринадцята фотовиставка з його Шевченкіани і тридцять четверта персональна виставка автора.

Учасники експедиції Шевченківськими місцями у Казахстані, Форт Шевченка: Д. Парута, І. Гавришкевич , Є. Манишин, І. Ліховий, О. Крохмалюк,  Р. Наконечний. Квітень 2003.
Учасники експедиції Шевченківськими місцями у Казахстані, Форт Шевченка: Д. Парута, І. Гавришкевич , Є. Манишин, І. Ліховий, О. Крохмалюк, Р. Наконечний. Квітень 2003.

… «Свою Україну любіть», «Тарасовими шляхами», «Шевченківськими місцями Білорусі», «Тарас Шевченко на Львівщині (пам’ятники)», «Натхненні Кобзарем»,«Ну, що б, здавалося, слова…», «Любітеся, брати мої! Україну любіте!»«Господь любить свої люди. Любить, не оставить!» – ось неповний перелік попередніх шевченківських фотовиставок автора. У цьогорічній назві домінує слово «Борітеся!». Це й не дивно: Україна бореться, Україна стікає кров’ю, і Тарас Шевченко у формі сучасного воїна ЗСУ – на передньому краї цієї боротьби. І ця частина Марухнякової Шевченкіани – про Тараса Шевченка-воїна, про той період його життя, коли він був змушений за наказом нашого одвічного ворога, тоді – російського царату – відбувати десять років солдатської муштри в Оренбурзькій фортеці і в далекому Казахстані – із забороною писати і малювати. На виставці відображено це через призму світлин, які розповідають про експедицію львівських художників Шевченківськими місцями, цього разу – до Казахстану.

Землянка Тараса Шевченка, в якій він працював під час заслання. Казахстан, Форт-Олександрівський (нині місто Форт-Шевченко).
Землянка Тараса Шевченка, в якій він працював під час заслання. Казахстан, Форт-Олександрівський (нині місто Форт-Шевченко).

Ця експедиція відбувалася ще двадцять років тому, навесні 2003 року. І як спогад про неї – світлини, де учасники – львівські  художники – роблять зарисовки у Мангишлацькому саду, відвідують землянку у колишньому Форту Олександрійському  (нині це – Форт Шевченко), де Тарас працював під час заслання, відвідують також музей Шевченка у цьому ж казахському місті і зустрічаються з його директором та співробітниками, гостюють у казахській  юрті… Біля цих світлин так і виринає образ Шевченка – солдата.

Львівські художники Євген Манишин і  Дмитро Парута на етюдах в місті Архангельськ, де у свій час зупинявся Тарас Шевченко.
Львівські художники Євген Манишин і Дмитро Парута на етюдах в місті Архангельськ, де у свій час зупинявся Тарас Шевченко.

Окремий блок світлин на цій фотовиставці – пам’ятники Тарасові Шевченку у різних куточках нашої країни і поза її межами. Над цією темою фотохудожник Йосип  Марухняк працює упродовж всього творчого життя, і цього разу представив на огляд нові світлини пам’ятників. Вони різні, з різних українських сіл,  міст і містечок,  але усі – цікаві, високохудожні. Оглядаючи цю частину  фотовиставки, чомусь найбільше хочеться зупинитись біля світлини відомого пам’ятника Кобзареві у Харкові. Сама світлина дуже тривожна: темна хмара за спиною Шевченка нагадує про жорстоку реальність – про ворога, який за кілька десятків кілометрів від Харкова, який щоденно забирає життя українців.

Поет, громадський діяч, лауреат Шевченківської премії Ігор Калинець біля криниці в музеї-садибі родини Антоничів у Бортятині на Львівщині.
Поет, громадський діяч, лауреат Шевченківської премії Ігор Калинець біля криниці в музеї-садибі родини Антоничів у Бортятині на Львівщині.

Ще одна тема, яка проходить червоною ниткою крізь усю творчу Шевченкіану Йосипа Марухняка – вшанування пам’яті Великого Кобзаря. Скрізь, де тільки буває автор: у Львівському Палаці мистецтв, у кімнаті- музеї Тараса Шевченка у Львові, у Каневі, де відзначають 80-річчя з дня відкриття музею і пам’ятника Тарасові Шевченку та 30-річчя надання канівському музеєві статусу національного. Всюди присутній його невтомний об’єктив.

Львівський науковець, професор Богдан Якимович зі своєю колекцією Кобзарів (зібрав понад триста видань Кобзаря).
Львівський науковець, професор Богдан Якимович зі своєю колекцією Кобзарів (зібрав понад триста видань Кобзаря).

Цьогорічна фотовиставка, як і попередні, також є досить інформативною, бо світлини дають змогу відкрити щось нове для пересічного глядача: наприклад, колекцію Кобзарів, яку зібрав львівський науковець, професор, нині, на жаль, уже покійний, Богдан Якимович, чи письменника і публіциста, академіка, біографа Тараса Шевченка Віктора Жадька.

Куточок музею Тараса Шевченка у місті  Форт-Шевченко в Казахстані.
Куточок музею Тараса Шевченка у місті Форт-Шевченко в Казахстані.

Глибокі розуми викликають дві світлини, поставлені поруч: погруддя Тараса Шевченка, прострелене під час Другої світової війни фашистами, і пам’ятник Кобзареві у Бородянці, прострелений рашистами у наші дні. А назагал  світлини  Йосипа Марухянка випромінюють багато тепла: «І буде син, і буде мати»;  діти читають Кобзаря; поет, лауреат Шевченківської премії Ігор Калинець усміхається біля давнього символу України – червоної калини…

Наталка СТУДНЯ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.