„Діалог — дуже важливий елемент загальнолюдської культури, який ми повинні віднайти в собі. Зараз ми живемо в культурі, яка не вміє слухати. Тому часто крик суспільних дискусій такий високий. А уявіть, як непросто почути, коли йдеться про діалог зі сусідами. Діалог — це терапія ран“, — така, мабуть, найважливіша думка зустрічі Патріарха УГКЦ Святослава Шевчука, яка відбулася в межах презентації на 25 Book Forum перекладу польськомовної книги „Діалог лікує рани“, яка побачила світ видавництві „Свічадо“ (український переклад Тараса Різуна).
Про актуальність теми можна багато говорити. Та свідченням того, що діалог і розуміння справді необхідні є те, що на презентацію цієї книги завітало духовенство, митці, студенти, представники місцевої та обласної влади, чиновники та чимало охочих, а також Президент України Петро Порошенко. Очільник держави у своєму виступі говорив про значимість єдиної Української Церква, яка відіграє важливу роль у єднанні та державотворенні нашої держави.
Якщо ж говорити про книгу „Діалог лікує рани“, то її адресатом не є українське середовище. Головний акцент був поставлений на молодого польського читача, який сьогодні про Україну нічого не знає. Та, як зазначив Патріарх, це парадокс сучасного інформаційного світу — ми надто мало знаємо одне про одного.
— Минулоріч ми відзначали 30-річчя початку офіційного руху українсько-польського примирення, який ініціював Папа Іван Павло ІІ. Ті роки були дуже різні. Багато відбулося в усьому світі. Сьогодні польсько-українські стосунки не є в найкращому історичному моменті. Іван Павло ІІ був переконаний, що для зраненої і поділеної Європи нема іншого способу, щоб розвиватися, аніж як вилікувати рани й об’єднати континент, — підкреслив Блаженніший Святослав.
У книзі „Діалог лікує рани“ порушено питання про Україну сьогодні, Митрополита Шептицького, історію УГКЦ та виклики, які стоять перед нею в сучасному світі, польсько-українські стосунки, Римо-Католицьку Церкву та стосунки з нею в Україні, стосунки з російським православ’ям та екуменічний діалог.
Співавтором видання є відомий польський журналіст, керівник закордонного відділення Інформаційної католицької агенції Кшиштоф Томасік. Ці інтерв’ю тривали понад десять годин. Журналіст ставив запитання від імені упередженого поляка. Бо, як переконаний глава УГКЦ, ми сьогодні маємо творити діалог у всіх можливих контекстах, тож старалися, щоб ця книга працювала промотором діалогу. Зараз вже навіть визріла ідея другого тому цієї книги.
— Переконаний, для того, щоб Україна та Польща були великими державами, вони повинні відкрити велич і святість Митрополита Андрея Шептицького. Його думки були важливі не лише впродовж якогось періоду, вони випередили свій час та є актуальні дотепер, — додав очільник УГКЦ. — Ми живемо у складний час, та я шукаю відповіді у працях Митрополита Андрея Шептицького. Якщо говорити про процеси, які відбуваються в житті наших православних братів, то позиція УГКЦ є такою, як колись казав Митрополит Андрей Шептицький: „Я готовий зректися проводу своєї Церкви, нехай очолить її хтось із православних братів, тільки щоб ця Церква жила в єдності та сопричасті з наступником апостола Петра“.
Наталія ПАВЛИШИН
