Бій під Крутами – один із найбільш відомих епізодів національно-визвольних змагань 1917 – 1920 років. Він відбувся 29 – 30 січня 1918 року біля залізничної станції Крути на той час Московсько-Києво-Воронезької залізниці (нині – Південно-Західної залізниці). У цьому матеріалі – про те, чому станція Крути мала стратегічно важливе значення.
Сьогодні залізнична станція Крути – це невелика лінійна проміжна станція, яка знаходиться на перегоні Бахмач – Ніжин і належить до Конотопської дирекції Південно-Західної залізниці. Станція Крути має давню історію – вона з’явилася вона іще у далекому 1868 році піл час будівництва Курсько-Київської залізниці, проте зараз тут зупиняються лише прискорені електропоїзди підвищеного комфорту, які курсують за маршрутами Фастів – Ворожба, Київ-Волинський – Зернове, Київ-Волинський – Конотоп та Київ-Волинський-Шостка, а також приміські електрички Ніжин – Конотоп. Отож, коли у шкільні роки я споглядав карту залізниць України, то дивувався: яку ж стратегічну роль відігравала маленька проміжна станція Крути у 1918 році, що саме тут українські військовики намагалися зупинити ворога. На жаль, шкільна вчителька історії не змогла у середині 1990-х років дати відповідь на це моє запитання.
![Вокзал на станції Крути. Світлина початку ХХ століття.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/Kr_01.jpg?resize=696%2C397&ssl=1)
Стратегічну важливість станції Крути із точки зору оборони низки великих українських центрів я зрозумів значно пізніше, коли побачив історичні карти залізниць Російської імперії початку ХХ століття. На момент бою під Крутами, ця станція була останньою вузловою станцією Московсько-Києво-Воронезької залізниці перед Києвом.
У 1918 році через станцію Крути проходила магістральна ширококолійна залізниця Курськ – Київ (через Конотоп). Крім того, від станції Крути відгалужувалися дві залізниці вузької колії: Крути – Чернігів (довжиною 75 верст) та Крути – Ічня (30 верст) в напрямку Пирятина та Золотоноші. Відповідно, захоплення станції Крути відкривало загарбнику можливість рухатися по залізниці зразу в трьох напрямках – на Київ, Чернігів, Пирятин та Золотоношу. На початку ХХ століття шосейні дороги в Україні не мали твердого покриття, отож залізниця була саме тим шляхом, яким найшвидше можна було перекинути війська.
![Фрагмент із Атласу залізниць Російської імперії 1918 року. Тут чітко видно, що станція Крути у 1918 році була вузловою. Пунктирними лініями показано заплановані залізничні гілки широкої колії від станції Ніжин, які були здані в експлуатацію вже у 1920-х роках.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/Kr_02.jpg?resize=696%2C407&ssl=1)
Значення залізничної інфраструктури і залізничного транспорту в роки національно-визвольних змагань в Україні 1917 – 1920 рр. було ключовим. Тут варто згадати, що під час «Листопадового Зриву» у 1918 року українські військовики зробили стратегічну помилку, коли не змогли заволодіти станцією Львів та перерізати стратегічно важливу залізницю Перемишль – Львів. Поляки змогли залізницею перекинути значні сили, отож доля Львова, як столиці ЗУНР була вирішена.
![Перелік залізничних гілок Московсько-Київсько-Воронезької залізниці станом на 1913 рік.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/Kr_03.jpg?resize=696%2C492&ssl=1)
Повертаючись до бою під станцією Крути – для молодої УНР було дуже важливо утримати цю вузлову станцію, щоб більшовицькі війська не могли рухатися по залізниці в напрямках Києва і Чернігова. Так само перед тим було важливим затримати ворога на великій вузловій станції Бахмач. На жаль, українські військові не змогли в січні 1918 року втримати ні Бахмач, ні Крути. Проте вдалося затримати наступ більшовиків на Київ.
![Картосхема бою під Крутами.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/Kr_04.jpg?resize=696%2C460&ssl=1)
Щодо вузькоколійних залізниць, які пов’язували Крути із Черніговом та Ічнею, то вони мали ширину колії 0,469 сажені, тобто 1000 мм. Зараз така ширина колії в Україні використовується тільки для трамвайних ліній. Всі українські вузькоколійки (включно із дитячими залізницями) мають колію 750 мм. Залізниці Крути – Чернігів та Крути – Ічня були введені в експлуатацію у 1893 році. На станції Ічня залізниця вузької колії з’єднувалася іще із однією вузькоколійкою 1000 мм. в напрямку Пирятина і Золотоноші, яка теж була введена в експлуатацію в 1893 році.
![Станція Крути. Сучасний вигляд будівлі станції.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/Kr_05.jpg?resize=696%2C447&ssl=1)
На початку ХХ століття було збудовано нову залізницю від Бахмача до Одеси. Частково вона пройшла трасою вузькоколійною залізниці, замінивши її. Залізниця Бахмач – Одеса була введена в експлуатацію у 1912 році, вона пройшла через станцію Ічня. Проте паралельно до ширококолійної, на ділянці Золотоноша – Ічня зберігалася і залізниця вузької колії.
![Меморіал пам’яті Героїв Крут на залізничній станції Крути, відкритий 25 серпня 2006 року за участю третього Президента України Віктора Ющенка.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/Kr_06.jpg?resize=696%2C446&ssl=1)
Станція Крути перестала бути вузловою у 1920-х років, натомість вузловою станцією став Ніжин. У 1925 році було введено в експлуатацію залізницю широкої колії Ніжин – Чернігів, проте станція і вокзал у самому місті почали працювати тільки у 1928 році після добудови залізничного мосту через Десну. Залізницю Ніжин – Прилуки було введено в експлуатацію у 1928 році.
![Історичний рухомий склад на станції Крути. Ці вагони встановлені тут у 2008 році.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/Kr_07.jpg?resize=696%2C453&ssl=1)
Після відкриття руху по залізницям широкої колії, вузькоколійні залізниці Крути – Чернігів, Крути – Ічня та Ічня – Золотоноша було розібрано.
Антон ЛЯГУШКІН
Сучасні світлини зі ст. Крути запозичено із сайту «Мандрівки Україною і не тільки» mandry.ck.ua.