Біля джерел українського «Сокола», або кілька фактів про діяльність Володимира Лаврівського у Львові

287
Біля джерел українського «Сокола», або кілька фактів про діяльність Володимира Лаврівського у Львові

Першою гімнастичною (руханковою) організацією українців, що у Галичині стало товариство «Сокіл». До сокільського руху, який доволі стрімко поширювався серед слов’янських народів Австро-Угорщини (чехів, словаків, сербів, хорватів, поляків) наприкінці ХІХ ст. долучилися й українці.

Точкою відліку для пожвавлення діяльності українців Галичини в цьому напрямі став приїзд до Львова 1892 р., з нагоди 25-річчя польського сокільства, чеських соколів.

Перші українські пожежні товариства з назвою «Сокіл» з’явилися в селах Галичини у с. Рудно поблизу Львова, с. Денисів біля Тернополя, с. Купчинці та с. Настасів Тернопільського повіту, с. Гарбузів Золочівського повіту, с. Чехи Бродівського повіту та інших у 80-х – на початку 90-х років ХІХ ст.

Василь Нагірний – засновник та перший голова українського гімнастичного товариства «Сокіл» у 1894–1900 рр.
Василь Нагірний – засновник та перший голова українського гімнастичного товариства «Сокіл» у 1894–1900 рр.

Статут товариства «Сокіл» у Львові був затверджений міністерством внутрішніх справ у Відні 26 липня 1893 р. і Галицьким намісництвом 3 серпня 1893 р., однак початком цілеспрямованого поширення українського сокільського руху серед українців у Галичині слід вважати установчі загальні збори гімнастичного товариства «Сокіл», що відбулися 11 лютого 1894 р. у Львові. На них було окреслено основні напрями діяльності, розроблено план роботи та обрано керівництво сокільської організації.

Головою став Василь Нагірний (громадський діяч, інженер-архітектор, спроектував і побудував у Галичині понад двісті церков), секретарем – Володимир Лаврівський. Якщо про Василя Нагірного вже написано і опубліковано чимало, то про Володимира Лаврівського (1850–1936) знаємо небагато.

Степан Гайдучок. Світлина з приватного архіву родини Білинських.
Степан Гайдучок. Світлина з приватного архіву родини Білинських.

З огляду на це пропоную читачеві ознайомитися з основними віхами його біографії, які подано у статті професора українського тіловиховання, провідного діяча «Сокола-Батька» Степана Гайдучка «Володимир Лаврівський», опублікованій 1939 р. у львівському часописі «Сокільські Вісти». Публікую із збереженням мови та правопису оригіналу.

Степан Гайдучок

Володимир Лаврівський

Скромну останню прислугу віддало львівське сокільство і відпровадило на вічний спочинок в дні 14. липня ц[ього] р[оку] свого члена основника, Володимира Лаврівського.

Володимир Лаврівський – один із засновників українського гімнастичного товариства «Сокіл» у Львові.
Володимир Лаврівський – один із засновників українського гімнастичного товариства «Сокіл» у Львові.

Повний енерґії та охоти до громадянської праці, відіграв В[олодимир] Лаврівський поважну ролю при основинах першого львівського сокільського гнізда. Ось що каже про нього, перший голова львівського «Сокола», – інж[енер] В[асиль] Нагірний, у своїх споминах (В. Нагірний «З моїх споминів», Львів 1935): «Гадку заснування руського «Сокола» піддав Володимир Лаврівський, комісар староства, син звісного діяча з шістьдесятих років». – Підчеркнути годиться, що В[олодимир] Лаврівський не лише піддав гадку засновин нашого «Сокола», але й сам виробив перший статут, поборов усі перепони тодішнього австрійського намісництва і довів до того, що міністерство внутрішніх справ у Відні статут затвердило. Завдяки йому в р. 1894 почало своє життя львівське гніздо, яке дало товчок до розвою цілого нашого тіловиховного руху по цей бік Збруча.

Автограф Володимира Лаврівського. Львів, 30 травня 1897 року. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Автограф Володимира Лаврівського. Львів, 30 травня 1897 року. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

В[олодимира] Лаврівського вибрали перші загальні збори нинішнього «Сокола-Батька» справником і він був рушієм діяльности Товариства. Хоча його влада кривим оком гляділа на його працю та передвчасно спенсіонувала – в своїй діяльности не подався. Вже в р. 1894. видає своїм коштом маленький «Калєндар Сокіл» на 1895. р. В ньому подає найконечнішу річ, а саме перший впоряд з українською слівнею. Коли зважимо, що про впоряд «стражи народньої» з р. 1848. у нас зовсім забули, то його крок був дуже важний у початковій роботі сокільства. Такий самий калєндар видає він на рік 1897. і калєндар «Руський Сокіл» на рік 1899. В останньому подає перший наш підручник для пожежних сторожей, а також «Устав союза сокільських товариств». А треба знати, що в тих часах ми такого підручника до пожежництва не мали.

Обкладинка сокільського календарця на 1895 рік. Львів, 1894 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Обкладинка сокільського календарця на 1895 рік. Львів, 1894 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Тими скромними калєндариками зробив він, як на тодішні часи й обставини, поважну працю.

З слівні В[олодимира] Лаврівського перетривав і до нині в деяких наших організаціях приказ: «вправо-вбік».

Ще одну замітну працю на полі тіловиховання робить В[олодимир] Лаврівський. У році 1900, зладжує і видає два підручники до анґлійських змагових гор: «Копана» (копаний мяч) і «Лявн теніс» (ситківка). Завдяки йому маємо ми далеко раніше літературу до цих гор, ніж деякі наші сусіди.

Майже в забутті і самоті доживав свого поважного віку В[олодимир] Лаврівський, бо помер у 86-ім році життя. Нехай же рідна земля буде Йому легка!

Джерело: Гайдучок С. Володимир Лаврівський // Сокільські Вісти. Орган Українського Сокільства. – Львів, 1936. – Серпень. – Чис. 8. – С. 7–8.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.