Бількіс, Клеопатра, Хюррем..? Тихі гавані львів’янки, яка вершила долю Європи

0
589
Бількіс, Клеопатра, Хюррем..? Тихі гавані львів’янки, яка вершила долю Європи

Головна героїня даного циклу текстів була тіткою короля Речі Посполитої Станіслава Лещинського, а також родичкою талановитого полководця, чиє імя часто згадували в переліку претендентів на престол – Станіслава Яна Яблоновсього. Вона регулярно слала смс-ки гетьману Війська Запорозького Івану Мазепі і отримувала їх у відповідь від нього. Не буде помилкою вважати, що мала вплив на останнього, коли він вирішив відійти від царя Московії Петра І. Ця жінка була б непоганим прототипом для героїні “Гри престолів”, але тихо і досить гідно провела відведені їй роки, прийшовши у цей світ і пішовши з нього у Львові. При цьому, ніколи не забувала про своє рідне місто і регулярно жертвувала щедрі суми на благоустрій. Найбільше, якщо мова про фундування сакральних об’єктів і підтримку релігійних спільнот. Вона – це Анна з Ходоровських Дольська, яка стала одним із найбільш щедрих меценатів свого часу.   

Анна Дольська
Анна Дольська

Латинська катедра

Історія латинської катедри у Львові буде неповною без згадки про рід Вишневецьких. При цьому, мова про одразу декілька поколінь цієї родини. Скажімо, наприкінці XVIІ – на початку XVIІI ст. останні жертвували суми на утримання каплиці Бучацьких. Врешті, за Костянтина Вишневецький і його дружини Анни з Ходоровських розпочали перебудову. Відтак постала каплиця, відома сьогодні як Святих Дарів, але також – Вишневецьких. Пізніше її реконструювали коштом наступного покоління – Януша Антонія Вишневецького і його дружини Теофілії з Лещинських. Саме тому в каплиці і сьогодні можна бачити герб роду Вишневецьких. Колись представники родини були також і поховані в ній.

Костянтин Кшиштоф Вишневецький. Фото з https://uk.wikipedia.org
Костянтин Кшиштоф Вишневецький. Фото з https://uk.wikipedia.org

Вишневецькі, у тому числі і Анна з Ходоровських, долучилися і до будівництва костелу святого Антонія, що на Личакові. Про це нагадують навіть портрети XVII століття Костянтина Вишневецького і його дружини Анни з Ходоровських, що зберігаються у святині. Внесок останніх у побудову храму був особливо значимим, адже саме на їхні кошти, у 1669 році, звели мурований, із тесаного каміння та з цегли, костел. Як і в випадку з катедрою, справу батьків і тут продовжили їхні діти.

Білий Камінь

На початку XVIII століття Анна Дольська звернулась до львівського латинського архієпископа Константія Зелінського із проханням дати дозвіл на перебування у Білому Камені монахів-тринітаріїв. Останні є знаними для тих, хто цікавиться історією Львова, адже в нашому місті було одразу два храми представників цієї спільноти. Тринітарії – це своєрідний орден і одним із їхніх завдань був викуп бранців із турецього полону. Білий Камінь, що на сучасній Золочівщині, був володінням родини Вишневецьких, а Ярема Вишневецький перетворив його у одну із найбільш укріплених фортець у регіоні. Коли населений пункт належав белзькому воєводі і першому чоловікові Анни з Ходоровських Костянтину Кшиштофу Вишневецькому, цей статус зберегли.

Колишній костел Внебовзяття у Білому Камені. Фото з https://uk.wikipedia.org/
Колишній костел Внебовзяття у Білому Камені. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Більше того, дбали про культурний та духовний розвиток місцевості. Тому й запросили тринітаріїв, яким передали парафіяльний костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Також існували плани збудувати для монахів монастир, але ці задуми залишились нереалізованими.

Кременець

У цьому населеному пункті Анна з Ходоровських мала намір фундувати школу ордену піярів. Що цікаво, через це навіть увійшла у легкі протиріччя зі своїми синами – Янушем-Антонієм та Міхалом-Сервацієм. Ці двоє були знаними патронами єзуїтів. Зрозуміло, що останнім не надто подобалась ідея порушення їхньої монополії на освіту і прихід серйозних конкурентів. Відтак єзуїти “попросили” братів діяти швидше у порівнянні з матір’ю. Як наслідок, представники Товариства Ісусового отримали у своє розпорядження колишній францисканський костел, а відчуваючи у всьому сприяння власників, взялися розбудовувати шкільну систему та необхідні для цього інституції. Можна сказати, що цю “конкуренцію” Анна з Ходоровських Вишневецька програла.

Любешів або Новий Дольськ

Останнім дітищем для Анни з Ходоровських Дольської став комплекс ордену піярів у Любешові, що у сучасній Волинській області. Любешів або Новий Дольськ належав її другому чоловікові – Янові Каролю Дольському, великому маршалку литовському. На землях названих діячів і за фінансової підтримки останніх, піяри збудували свій монастир. Серцебиття його також дуже залежало від фундаторів. Зокрема, Анна Дольська передала монахам свої володіння у с. Троянівка на Волині. Вона ж фінансувала і будівництво костелу при монастирі піярів у Любешові. При цьому, окремий транш ця діячка виплатила монахам ще й для закупівлі книг до бібліотеки. Розпочату Анною Дольською справу продовжили її сини, які також фінансово підтримували піярів у Любешові. Очевидно, їхні зусилля не були даремними, адже серед випускників даного закладу, до прикладу, Тадеуш Костюшко.

Герб Дольських. Фото з https://uk.wikipedia.org/
Герб Дольських. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Отож, Анна з Ходоровських Дольська була непересічною діячкою, а її старання та інтенції суттєво виділяються на фоні інших фігур того часу і повинні бути гідно потрактовані сьогодні. Не часто, говорячи про будівництво чи відновлення святинь у давнину, ми називаємо жіночі імена. Однак, Анна Дольська – це саме той випадок. При цьому, сфера її компетенції охопила якнайширшу географію і декілька сучасних областей.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Гулюк Є. Давні реліквії і безперервна історія. Від Вишневецьких до Герберта, або храм-музей, який діяв за СРСР і пережив його // Духовна велич Львова, 2020 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://velychlviv.com/davni-relikviyi-i-bezperervna-istoriya-vid-vyshnevetskyh-do-gerberta-abo-hram-muzej-yakyj-diyav-za-srsr-i-perezhyv-jogo/
  2. Заречнюк О. Пл. Катедральна, 1 – катедральний костел Успіння Діви Марії // Центр міської історії Центрально-Східної Європи [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/latin-cathedral/
  3. Зимницька С. Проблема зміни віри представниками роду князів Вишневецьких у вітчизняній та зарубіжній історіографії другої половини ХІХ – першої половини ХХ століття // Наукові записки Острозької академії. Серія “Історичні науки”, 2013. – Випуск 20. – С. 157 – 162. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://eprints.oa.edu.ua/2025/1/24.pdf
  4. Taraszkiewicz J. Początki działalności zakonu pijarόw w Lubieszowie czyli Nowym Dolsku na Ukrainie // Синопсис: текст, контекст, медіа, 2015. – №2 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/147/130

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.