У житті Міхала Флоріана Жевуського було так багато видатних подій, що їх цілком могло б вистачити на життєпис двох-трьох видатних персонажів. Проте, воно все якось та й умістилося у біографії однієї особи. При цьому, людини, яка мала дивовижну здатність – завжди залишатися в тіні і тихо, але надійно виконувати відведену для нього правителем чи долею роль.
Таким чином, хоч Міхал Флоріан Жевуський неодноразово долучався до порятунку міста Лева від небезпеки, він не став героєм хронік, які у XVII столітті укладали львівські автори. Хоч його роль у перемозі над турками під Віднем – не менша, аніж заслуга коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Яблоновсього чи короля цієї держави Яна ІІІ Собеського, про Міхала Флоріана Жевуського не знято жодної телевізійної стрічки. Навіть Ліна Костенко у тексті “Маруся Чурай” не звернула на нього увагу, хоч Міхал Флоріан Жевуський і був учасником битви під Берестечком. Цей діяч залишається абсолютно невідомим і для нас, що видається неправильним, адже його роль є досить значимою для історії українських територій.
Померти під львівським небом
У другій половині 1687 року королівські війська Речі Посполитої, очолювані сином монарха, Якубом Собеським, рухалися у напрямку Кам’янця, міста стратегічного і важливого. У цій кампанії королевича консультував Міхал Флоріан Жевуський, львівський земський писар і досвідчений військовий, герой битви під Віднем та учасник багатьох інших відомих баталій XVII століття. Ніхто й не здогадувався тоді про те, що ця виправа стане для згаданого представника роду Жевуських останньою. При цьому, загине він не у битві, а під час приготувань до неї, в часі військових маневрів – його розбив параліч. Міхала Флоріана Жевуського негайно транспортували до Львова, де він і помер 14 жовтня 1687 року. Можна припустити, що ця новина могла змусити пустити сльозу не тільки представників роду Жевуських, родичів Міхала Флоріана Жевуського. Смерть такого надійного поплічника мала би глибоко вразити та засмутити і короля Речі Посполитої, Яна Собеського.
Треба сказати, що саме Міхал Флоріан Жевуський керував ротою коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Яблоновського під час Віденської битви. Й у такому статусі проявив себе з найкращого боку. Щоправда, король і так не сумнівався у Жевуському, адже зналився вони віддавна. Міхал Флоріан Жевуський регулярно підтримував Яна Собеського, відданим за того голосом чи силою зброї. Зокрема, він був і учасником битви під Хотином у 1673 році. Тоді його військова одиниця зуміла втримати потужну атаку супротивника. Відзначався Жевуський і у інших військових кампаніях коронного гетьмана, а потім короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського.
З гонором, але без зубів
Битву під Віднем можна вважати апогеєм військової кар’єри Міхала Флоріана Жевуського. Цьому передував досить довгий і непростий, насичений величезною кількістю подій період. Й напруженим виявився навіть старт його життєвого шляху і кар’єри у війську. Скажімо, він був активним учасником подій Хмельниччини: битва під Берестечком, Жванецька кампанія тощо. Трошки згодом, у 1660 році, потрапив у епіцентр протистояння між військами Речі Посполитої й Московії. Саме тоді й постраждав чи не найбільше. Так, у битві під Полонкою (сьогодні Білорусь), яка відбувалась 28 червня 1660 року, йому вистрелили в голову. Міхал Флоріан Жевуський тоді навіть ніби втратив частину зубів. Щоправда, вижив, продемонстрував сміливість, безстрашність і вірність монархові. За це був гідно нагороджений: його призначили львівським скарбником й підвоєводою.
Дуже сумнівно, що Міхал Флоріан Жевуський міг почути хороше слово від гетьмана Петра Дорошенка, якому, як і союзним козацько-татарським військам, перший протистояв у 1671 році під Брацлавом у складі сил Яна Собеського. Сутичок між Міхалом Флоріаном Жевуським і татарськими ханами – взагалі не перерахувати. Такі відбувалися як на Поділлі та в Центральній Україні, так і на підступах до Львова та на теренах Руського воєводства Речі Посполитої. Під час останніх Жевуський неодноразово демонстрував власні військові таланти та відданість короні. Тому й не дивно, що уродженець Олеська, коронний гетьман Ян Собеський, неодноразово згадував Міхала Флоріана Жевуського у листах, які адресував до уродженця Білого Каменя, короля Речі Посполитої Міхала Корибута Вишневецького. Собеський відзначав таланти Жевуського і називав його одним із найкращих офіцерів у своєму війську.
Над Босфором
Хоч подібна думка і напрошується, але політична кар’єра Міхала Флоріана Жевуського – це історія не тільки про бряжчання зброї та вибухи бомб. Він проявив себе і на дипломатичній стезі. У 1677 році його призначили секретарем великого посольства, що прямувало із Речі Посполитої у Стамбул. До основної делегації він приєднався у Бучачі, а далі було місто Ясси і столиця Османської імперії Стамбул. Основне завдання Жевуського – стежити за порядком у таборі і його безпекою. Тим не менше, політик чудово порозумівся з молдавським господарем, який подарував Жевуському коня. У Стамбулі Міхал Флоріан був на прийомі у великого візира Кара Мустафи. Між іншим, власним коштом викупив багато бранців, хоча ці кошти йому пізніше й повернули з казни. Не обійшлося і без курйозів. У Стамбулі Міхал Флоріан Жевуський занедужав, супутники писали, що він “шість місяців з ліжка не вставав”. Єдине, що могло гріти душу у подібній ситуації – це 18 тисяч злотих, які політикові виплатили за участь у роботі делегації після його повернення додому.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Вуйцик З. Ян ІІІ Собеський // Енциклопедія історії України, 2013 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://resource.history.org.ua/
- Степанков В. Міхал-Корибут Вишневецький // Енциклопедія історії України, 2009 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://resource.history.org.ua/
- Чухліб Т. Віденська битва 1683 року // Енциклопедія історії України, 2003 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://resource.history.org.ua/
- Nagielski M. Michał Florian Rzewuski H. Krzywda // Internetowy Polski Słownik Biograficzny [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/michal-florian-rzewuski-h-krzywda
