В четвер, 9 листопада 2017 року, о 16.00 в Музеї етнографії та художнього промислу ІН НАНУ (м. Львів, проспект Свободи, 15) відбудеться відкриття виставки творів Лідії Трохим “Асоціації”.
ВСЕУКРАЇНСЬКІ ТА МІЖНАРОДНІ ВИСТАВКИ:
2013, 2014, 2015 — участь у міжнародній мистецькій виставці «Львівській осінній салон», 2013 — роботи: «Натовп», «Чекання»; 2014 — роботи: «Розмова», «Оберіг»; 2015 — робота: «Мама»
2014 — Всеукраїнська виставка «День Божий, як Великдень», робота: «Писанка»
2014 — Всеукраїнська виставка до Дня Незалежності, робота: «Вона» , м. Київ
2014 — виставка-конкурс «Львів очима молоді», дві роботи: «Мій Львів І»,
«Мій Львів ІІ», м. Львів
2015 — Всеукраїнська мистецька виставка «Молоді інспірації», робота: «Повертайся живим», м. Київ
2015 — Всеукраїнська Різдвяна мистецька виставка, робота: «Дивна новина ІІІ»,
м. Київ
2016 — Всеукраїнська мистецька виставка «Мальовнича Україна», робота: «Вишнева Україна», м. Суми
2016 — міжнародна виставка графіки у рамках мистецького форуму графіки «Leopolis-2016», роботи: «Натура І, ІІ» у техніці суха голка, Національний музей,
м. Львів
2016 — Всеукраїнська мистецька виставка приурочена до ювілейних дат
Івана Яковича Франка, робота: «Перехресні стежки», м. Івано-Франківськ
2014 Часопис «Дзвін» №5, ілюстрації «Ритми Львова»;
2015 Часопис «Дзвін» №6, ілюстрації Львова;
2015 Ілюстрації і верстка книги — «Маруся Чурай. Дівчина з легенди»;
2016 Часопис «Дзвін» №2, №5 та №8, екслібриси та ілюстрації;
2016 Педагогічна практика у Львівській Національній академії мистецтв;
2017 Дизайн та верстка книги — «Христина Кишакевич-Качалуба».
Локальні практики часто набувають форм інспірування модернізмом та спроб створення сучасних візуальних маркерів етноментального зв’язку. Такий підхід є однією з передумов до поступового переходу від конструктивну до виразної стагнації. Власне у цьому контексті особливою є роль молодого покоління митців, які формуються з урахуванням актуального соціокультурного контексті та водночас опрацьовують досвіди представників варіативних творчих практик. Визначення маркерів причетності до єдиного поля світової культури, акцентування на потребі конструювання власного методу роботи з формами та наративами стало важливим для індивідуальної практики Лідії Трохим. Історія про те як ідеї отримують візуалізацію і ця візуалізація розвивається в архітектурі книги чи площині листа, власне так можна охарактеризувати особливості підходу мисткині. Відчуття зв’язку з контекстом у якому формувалась художниця, специфіка кола комунікування та інспірування безперечно стали передумовами для цілої групи рішень та підходів у вирішенні, як загальної концепції виставки, так і окремих робіт. Однак, за групуванням готових форм та ідей відчутна виразна присутність особистості автора готового до діалогу та дискусії. Насичувати текст тезами про те наскільки художниці вдається продемонструвати відчуття лінії, розуміння композиції, культури кольору у такій площині абсолютно недоцільно, а водночас і зайве. Те, що Лідія Трохим запропонувала до огляду відбулось і ступінь чи то пак граничність візуальної виразності має змогу відчути кожен з глядачів.
арт-критик
