Гортаючи сторінки старих ґазет, часто мені спадає на думку, що наші шановані предки дуже широко трактували поняття “каварня”. Чи то без кави ніяка справа у Львові не клеїлася, чи то певні особистості мали талант перетворити будь-який пристойний заклад на щось протилежно інше.
Так, і нині, разом з нашим партнером Торговою Маркою Кава Старого Львова, натрапили в газеті “Діло” від 27 січня 1928 року на невеликий допис під назвою “Артистична кнайпа у Львові”. Брови повільно підіймали вгору з кожним прочитаним словом тому пропоную і вам прочитати без змін і правок.
“Всі ми відчували її недостачу. Від часів, коли зникло старе «Пекелко», а відтак каварня „Штука” і „Шнайдера” 6рацтво Аполліна, розпорошене у Львові не мало такої пристані, відки можна би «плисти по океані алькоголю у захистний острів». І нарешті є, стоїть твердо і кожний без вступу може її оглядати. Стара фірма М. АТЛЯСА в Ринку, що має такі самі добрі традиції як і горілки, власного виробу, при своїй кімнатці до снідань, що памятає ще добрі традиції короля Цвяшка, вимайструвала три нові кімнатки з виразною тенденцією створити з неї артистичну кнайпу в якнайкращому стилю.
Подбав за те арт.-маляр проф. Антін Процайлович, я кому передали зайнятись малюнком стін і обстановкою. Старий лев декоративного мистецтва, відомий із своїх славних праць у всій Польщі створив колірезу казку, повну гармонії та інтимного на строю. А що люди люблять страшенно казки, току певно тиснутисьмуть «дверима та вікнами”, щоби побачити щось, чого Львів досі не мав. У неділю від святкували відкриття нашої альногольно-мистецької станиці. Гостинні господарі приймали величньо гурт осіб із у рядових кол, інтелектуальних і артистичних. Зайве додавати, що чимало гостей мусіло на другий день звернутись за помічю до “Комітету для залитих”.
Особливо сподобався мені “Комітет для залитих”. Видається в наші дні він був дуже популярним у певних колах.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
Джерело:
- Артистична кнайпа у Львові // Діло. – 1928. – Ч. 19 ( 27 січня ) – С. 1.
