“Академія всієї науки”. Розпізнавання відьом і боротьба з драконами, або Львів і перша “енциклопедія” на українських землях 

1865
“Академія всієї науки”. Розпізнавання відьом і боротьба з драконами, або Львів і перша “енциклопедія” на українських землях 

У 1745 – 1746 роках у Львові вийшла друком книга Нові Атени. Автором останньої був монах-єзуїт Бенедикт Хмельовський. У цій праці він поставив перед собою дуже амбітну ціль – зібрати академію всієї науки. Як за життя автора, так і сьогодні, книга отримувала дуже різні відгуки. Одні називали її першою енциклопедією, а інші – “безглуздою літературою про диявольські підступи”. Оскільки книгу  надрукували у Львові, а її автор, Бенедикт Хмельовський, навчався і жив у нашому місті, говоримо про те, як розпізнати відьомські прикмети і як правильно вести боротьбу з драконами. Але також і про те – чому монах-єзуїт взагалі писав про подібні речі.     

"Nowe Ateny" Бенедикта Хмельовського. Фото з https://en.wikipedia.org/wiki/Nowe_Ateny#/media/File:Nowe_ateny1.jpg
“Nowe Ateny”. Фото з https://en.wikipedia.org/wiki/Nowe_Ateny#/media/File:Nowe_ateny1.jpg

Про Бенедикта Хмельовського не так часто можна зустріти інформацію у виданнях різного штибу, що виходять сьогодні в Україні. Правда мені це вдалося і мова йде навіть про дуже авторитетне та серйозна видання. Наталя Яковенко є одним із найкращих в Україні істориків-медієвістів. При цьому, їй одній із небагатьох вдається говорити про давні періоди історії України не тільки глибоко та професійно, а ще й без глорифікації і націонал-патріотичної міфологізації. Стосується усе сказане і персони Бенедикта Хмельовського та його твору “Nowe Ateny”.  Про останнє у праці “Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття” написано таке: рекорд у виданні “безглуздої літератури про диявольські підступи”. Чому праця львівського монаха заслужила подібну характеристику, дивимось нижче.

"Нарис історії України" Наталі Яковенко. Фото з http://history.franko.lviv.ua
“Нарис історії України” Наталі Яковенко. Фото з http://history.franko.lviv.ua

Бенедикт Хмельовський народився 1700 року в Луцьку, а помер 1763 року в селі Фірлеїв – сьогодні це село Липівка Рогатинського району Івано-Франківської області. Між своїм народженням і смертю Бенедикт Хмельовський встиг зробити достатньо багато. Для нас цікавим може бути те, що у Львові, з пятнадцяти років, він навчався у Львівській єзуїтській академії. Потім також у духовній семінарії. Зрештою, став вчителем у родині магнатів Яблоновських. Крім того, трохи побув київським кафедральним каноніком і ксьондзом у Підкамені та вже згаданому Фірлеїві.

Руський і волинський воєвода Ян Станіслав Яблоновський, у якого вчителював Б. Хмельовський. Фото з https://pl.wikipedia.org
Руський воєвода Ян Станіслав Яблоновський, у якого вчителював Б. Хмельовський. Фото з https://pl.wikipedia.org

Дидактичну та адміністративну роботу отець Бенедикт розбавляв ще й написанням праць. Окремі з них мали виховний і настановчий характер, але не всі. Хмельовського навіть можна вважати тогочасним автором бестселерів. До прикладу, його працю “Bieg roku całego” (1728) впродовж XVIII – XIX століть було перевидано понад двадцять разів. Такою ж популярністю, а ще більше після смерті автора, користувалась уже згадана робота “Nowe Ateny”. Для її написання єзуїт опрацював матеріали понад сотні авторів, а інформацію про світ виклав у багатьох категоріях: про Бога, багатобожжя, про риб, про птахів, про математику, про політику, про мову, ієрогліфіка тощо. Загалом Бенедикт Хмельовський написав порядку двадцяти робіт і це досить серйозний показник для того часу, а для нашого – то й поготів.

Ілюстрація з видання "Nowe Ateny". Фото з https://commons.wikimedia.org/wiki/File:POL_Nowe_Ateny_ilustracja.jpg
Ілюстрація “Nowe Ateny”. Фото з https://commons.wikimedia.org/wiki/File:POL_Nowe_Ateny_ilustracja.jpg

Енциклопедія Хмельовського “Nowe Ateny” дійсно досить цікава. Він подає важливу географічну інформацію та певні історичні знання, якими володіла людина того часу. До прикладу, описує народи, які мешкають у Європі, а також – Індію, Китай і Японію. Ботанічні і зоологічні особливості, характерні для різних регіонів. Форми правління і організації людських спільнот. Також і історію розвитку та поширення християнського вчення у різних куточках світу. Розглядає систему Коперника. Детально зупиняється на певних міфологічних уявленнях греків і римлян. Крім того, задається питаннями, які є для нас сьогодні трохи дивними: де знаходиться рай і в яку пору року створено світ?, які ознаки чарівників та відьом, про чорнокнижників і упирів, фізіогномія, трактування снів тощо.

"Nowe Ateny" Бенедикта Хмельовського
“Nowe Ateny” Бенедикта Хмельовського

Специфічною і дуже нерівною видається стилістика автора. До прикладу, у одному з моментів він дуже детально розписує підстави економічної могутності таких міст як Амстердам та Антверпен. Натомість, у окремих інших моментах Хмельовський вдається до наступних комбінацій: “яким є кінь, кожен знає”, або “про мух знає кожен і мені розказувати не пасує, але для ерудиції згадаю”. Не менш вражаюче виглядають ілюстрації міфологічних драконів у книзі, що супроводжують підписи в дусі: “літаючий дракон, з натури мальований”. Своїм читачам Бенедикт Хмельовський розказував і про те, скільки триває дорога до пекла й неба – три години в першому випадку і трохи більше в другому. Аналогічно – до центру Землі трохи менше трьох годин дорога.

Ілюстрації з книги "Nowe Ateny".
Ілюстрації з книги “Nowe Ateny”.

Інформація, наведена у книзі “Nowe Ateny” (1745 – 1746, Львів) є дійсно дуже різноплановою і специфічною. Переглянувши цю першу енциклопедію на наших теренах, ловиш себе на думці, що інтернет – це не такий вже й смітник. З іншого боку, треба розуміти також і те, що енциклопедія Бенедикта Хмельовського – це ще не енциклопедія Дені Дідро та інших французьких просвітників. Дане львівське видання про світ зроблено на основі старих засад, з використанням барокових формул і зворотів, де панує трохи інший принцип підбору інформації та її упорядкування. У цьому і варто шукати відповідь на такий формат праці Бенедикта Хмельовського.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття. – Київ: Генеза, 1997. – С. 319.
  2. Chmielowski B. Nowe Ateny, albo Akademia wszelkiey scyencyi. – We Lwowie, 1745.
  3. Łoza K. Encyklopedysta sarmacki // Kurier Galicyjski, 2014 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.kuriergalicyjski.com/historia/postacie/91-c/2839-encyklopedysta-sarmacki

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.