“А коней купували в Мостиськах та Бердичеві…”, або історія львівського кінного трамвая

2127
Кінний трамвай на сучасному проспекті Свободи. Стара листівка із колекції трамвайного депо №1
Кінний трамвай на сучасному проспекті Свободи. Стара листівка із колекції трамвайного депо №1

Понад сторіччя вулицями древнього Львова “бігає” електричний трамвай. Алеісторія його почалася з трамваю кінного  – один вагон і двоє коней. Отже…

Вперше питання про будівництво кінного трамвая у Львові почали обговорювати наприкінці 60-х – на початку 70-хроків ХХ століття. Дві англійські фірми пробували отримати концесію на обладнання такого трамвая. У 1878 році міська рада оголосила конкурс на концесію. Основними претендентами були бельгійський підприємець Отле і представник трамвайного товариства з Трієста (місто входило тоді до складу Австро-Угорщини) Шмідт. Після короткого обговорення міська рада у січні 1879 року віддала перевагу трамвайному товариству міста Трієста. 1 лютого 1879 року між ним і Львовом було підписано контракт на обладнання і експлуатацію кінного трамвая, згідно з яким рух вагонів мав розпочатися через 12 місяців після затвердження плану будівництва ліній (це затвердження відбулося 21 травня 1879 року).

Кінний трамвай на площі Митній
Кінний трамвай на площі Митній

Основна лінія кінного трамваю мала пройти від залізничного вокзалу по вулиці Городоцькій,звернути біля оперного театру на головну вулицю (нинішній проспект Свободи), пройти через Галицьку площу до митного управління (сьогодні Митна площа). Від цієї лінії було запроектовано гілку на Жовківське передмістя – від сьогоднішньої Торгової площі вздовж вулиці Жовківської (сьогодні – Б. Хмельницького) до станції Підзамче і Жовківської рогатки.

До будівництва колій і приміщення депо (разом з конюшнями) взялися у червні 1879 року. Депо розташовувалося на теперішній вулиці Ярослава Мудрого, будівля не збереглася, на її місці стоїть новий будинок, але деякі рештки конюшні збереглися позаду цього будинку. Враховуючи вузькість міських вулиць, було вибрано вузьку колію – 1 метр.

Кінний трамвай біля пам’ятника Міцкевичу
Кінний трамвай біля пам’ятника Міцкевичу

У серпні 1879 року до міста надійшли перші вагони темно-синього кольору з білими написами і червоним контуром «Трамвай львівський». Роботи з прокладення колії закінчилися у листопаді того ж року, і 25 листопада від Митної площі здійснили першу пробну поїздку.

«Газета львівська» від 27 листопада 1879 року писала: «Кінний трамвай опівдні почав пробну поїздку від свого депо до Митної площі і назад. З цією метою з депо виїхали три вагони: перший – літній відкритий, другий – з одним салоном, а третій – пасажирський, поділений на два класи. Випробування пройшли досить успішно. Трамвайний персонал, що складається з місцевих жителів, у пристойному однострої , кашкети з червоними дашками; сильних і добре вигодованих коней закуплено в Мостиськах та Бердичеві. Сигнали такі ж, як і у Відні та інших столицях; є пищалки та дзвінки…»

Кінний трамвай на вул. Винниченка, фото кінця ХІХ ст.
Кінний трамвай на вул. Винниченка, фото кінця ХІХ ст.

Відкриття руху з пасажирами затягнулось до весни 1880 року через будівництво городецького підземного каналу. 3 травня 1880 року вагони почали перевозити перших безоплатних пасажирі, а з 5 травня 1880 року почалися платні поїздки за маршрутом «Казарми Фердинанда» (рі вулиці Ярослава Мудрого і Городоцької) – Митна площа». Цей день і вважається днем народження кінного трамвая у місті.

На території України це був перший кінний трамвай (дещо пізніше він появився в Одесі, а потім і у Харкові). З 1 липня 1880 року почався регулярний рух вагонів по всій лінії. У той час у Львові рух усіх екіпажів був лівостороннім аж до 1922 року. Рух трамваїв на вокзал узгоджувався з розкладом поїздів. Оскільки підйом від казарм Фердинанда угору був крутим, до вагона конки припрягали третього коня, за що з пасажирів брали додаткову плату. Спочатку вартість однієї поїздки по всій лінії становила 15 центів, а місячний абонементний квиток коштував 3 злотих.

Кінний трамвай на залізничному переїзді на теперішній вул. Б. Хмельницкого, фото, кінець XIX ст.
Кінний трамвай на залізничному переїзді на теперішній вул. Б. Хмельницкого, фото, кінець XIX ст.

У серпні того ж року завершилося будівництво другої кінної лінії на Жовківському передмісті. Однак рух на ній відкрився лише 16 березня 1881 року через те, що тривалий час у Відні не дозволяли, щоб вагони трамвая перетинали залізницю у створі нинішньої вулиці Б. Хмельницького.

До 1889 року товариство «Львівський трамвай» мало у своєму розпорядженні 37 пасажирських та 3 вантажних вагони, 105 коней. Взимку на обох лініях курсувало 16, а влітку – 22 вагони.

Кінний трамвай на площі Галицькій, 1906 р.
Кінний трамвай на площі Галицькій, 1906 р.

Піковим роком за обсягом перевезень став 1894-й, коли у районі Стрийського парку відкрилася крайова виставка (протягом цього року 54 вагони і 120 коней перевезли 2692 тисячі пасажирів). З відкриттям лінії електричного трамвая зменшилась кількість пасажирів кінного.

Згідно з планом розширення електричного трамвая обидві лінії кінного мали бути електрифіковані у 1908 році. Рух вагонів кінного трамвая по лінії площа Торгова-Жовківська рогатка припинився 14 грудня 1908 року, а по головній лінії – від головного вокзалу до Митної площі – 29 грудня1908 року.

Весна 1894 р. – на площі зустрілися два трамваї – кінний та електричний
Весна 1894 р. – на площі зустрілися два трамваї – кінний та електричний

15 січня 1909 року на кінному ринку відбувся розпродаж 60 трамвайних коней. Вагони кінного трамвая почали використовуватися як причепні до моторних вагонів електричного трамвая. Депо на нинішній вулиці Ярослава Мудрого також було передане електротрамваю. На цьому й закінчилася історія львівського кінного трамвая.

С. ТАРХОВ

Джерело: Галицька брама. – листопад, 1994. – № 3

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.