Сьогодні хочемо познайомити читачів Фотографій Старого Львова з 15 цікавими фактами про одну з найстаріших львівських вулиць, що розташована в Личаківському районі – Пекарську, що простягається від вул. Івана Франка до Мечнікова.
- Під назвою Пекарська вулиця відома ще з кінця ХVІІ ст. Утворилася вона на місці дороги, яка була прокладена паралельно до лінії міських бастіонних фортифікацій, що споруджувались у 1670-1690-х рр.
- Від 1544 року вулиця називалася Тембжицька або Темричевська. З 1690 року — вулиця Пекарська. Під час німецької окупації (від 1943 року) вулиця носила назву Бакерґассе (назва Пекарської вулиці німецькою). Історична назва повернена вулиці у липні 1944 році.
- До середини ХІХ ст. в Середмісті існувала вул. Пекарська Нижча (частина сучасних вулиць Вірменської та Театральної), зараз це вул. Кониського.
- Довжина сучасної Пекарської вулиці становить близько 1,5 км. У верхній частині до неї з півдня прилягають зелені масиви на території Академії ветеринарної медицини, Медичного університету та інфекційної лікарні. Над ними височіє пагорб, який називався Новокампіанівською горою, а з ХІХ ст. Шуманівкою. На пагорбі збереглися сліди валів фортифікацій ХVІІ ст.
- Верхня (або східна) частина Пекарської та Личаківської в середині XIX століття отримала назву «львівської Калабрії». Це пов’язано з злочинним угрупуванням, яке вдень укривалося в одному з будинків біля цвинтаря, а вночі виходило полювати за самотніми перехожими. Головного злодія прозвали «цирюльником», адже під будь-яким приводом чіплявся до них, і у відповідний момент швидко заліплював обличчя жертви пластиром із пташиного посліду. Позбавлена зору і можливості покликати на допомогу людина ставала легкою здобиччю для решти банди.
- 20% від всіх адрес вулиці є архітектурними пам’ятками місцевого значення. Забудова вулиці різноманітна: віденський класицизм, сецесія, конструктивізм, сталінський ампір, забудови нового часу.
- Тут розташовані два медичні університети національного рівня: Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького та Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького. З медичної інфраструктури є обласні центри: Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня, Львівський обласний клінічний діагностичний центр, Львівський обласний центр служби крові, Львівське обласне патологоанатомічне бюро. На вулиці також розташований Ботанічний сад.
- А ще на Пекарській можемо побачити аж три палаци: неоготичний палац Туркулів-Комелло (вул. Пекарська, 50. Споруджений у 1840-1844 рр. Ймовірно за проєктом Фридерика Баумана. Нині— навчальний корпус Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького); палац Сєменських-Левицьких (вул. Пекарська, 19. Збудований в першій половині ХІХ ст. У 1930-х роки сюди з Народного дому перенесли філію української Академічної гімназії. У повоєнні роки тут містилася середня школа № 36, пізніше тут розмістили спеціалізовану школу-інтернат № 102 для дітей з розумовими вадами); палац графа Орловського (вул. Пекарська, 13. Збудований на поч ХІХ ст. згодом неодноразово реконструйований).
- 1844 року власниця палацу на Пекарській, 50 відкрила купальню на ставі у палацовому парку. Львів’яни відвідували цей заклад, на свята та в неділю тут грав військовий оркестр. Для жінок існували купальні на сусідньому Вороблячому ставі у саду монастиря сакраменток; басейн у саду (нині— басейн Зооветеринарної академії). Проте, через отруєння риб у цьому ставі милом стали причиною заборони доступу до нього світським особам, а купальню перенесли 1846 року на став Шумана
- На початку Пекарської здавна стояли два готелі. Ліворуч «Краківський», який після перебудови у 1913-1914 рр. Вважався найелегантнішим у місті (проект архітекторів Михайла Лужецького та Едмунта Жиховича», а праворуч – «Метрополь». Після війни обидва втратили свої готельні функції.
- Одним з найстаріших збережених будинків по вул. Пекарській знаходиться за № 9. Кам’яницю було збудовано в 1877 р. За проєктом Вінцента Кузневича. У 1922–1926 роках кам’яницю перебудували за проєктом Юзефа Авіна для потреб єврейської жіночої професійної школи ім. Цецилії Клафтен, що діяла тут до 1939 року. У 1944-1953 роках в будинку містився навчальний корпус Львівського технікуму легкої промисловості, котрий 1953 року переведено в будівлю на вулиці Вороного, 6.
- На ділянці під № 11 наприкінці ХІХ ст. стояла неоренесансна вілла-палацик книгаря Франца Ріхтера, збудована у 1878 році Едмундом Келером, у якій в 1899 р. відомий львівський фотограф Давид Мазур влаштував фотоательє та лабораторію. Однак у 1911 р. Мазур продав віллу разом з парцелею друкареві Казимирові Якубовському, котрий розібрав палацик та збудував тут чотириповерхову кам’яницю.
- До 1936 р. в кам’яниці по вул. Пекарській, 14 у помешканні піаністки Корнелії Парнас був приватний музей Фридерика Шопена, експонати якого передали до Львівського історичного музею, а на поч. ХХ ст. в цьому домі функціонував приватний ліцей для дівчат Марії Заґурської.
- Адресу Пекарська, 59 до 1939 р. займав колишній храм і монастир отців воскресинів (змертвихвставців), споруджений у 1888—1890 роках. У 1939-1941 рр. тут містилася частина підпільної архієпископської Духовної семінарії латинського обряду. По війні приміщення храму і монастиря віддали під склади Львівського окружного військового шпиталю. Від 1994 року в приміщенні колишнього костелу діє протестантський храм Христа Спасителя Української християнської місії відродження та милосердя. Цей самий номер мають й колишній будинок «Руського інтернату», спорудженого у 1881—1897 роках.
- По вул. Пекарській мали свої майстерні такі відомі скульптори як Петро Гарасимович, Броніслав Солтис, Гавриїл Красуцький, Абель Пер’є. Мешкав на цій вулиці і відомий письменник Роман Іваничук .
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Ґранкін П. Статті (1996-2007). — Львів : Центр Європи, 2010.
- Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009
- Мельник І., Загайська Р. Личаківське передмістя та східні околиці Королівського столичного міста Львова. Центр Європи, 2013 р.
