Звичні прогулянки городян центральною частиною міста, без яких неможливо уявити й сучасного Львова, особливо у вихідні дні, мають традицію довжиною у кількасот років… Ці “дефіляди” центральними проспектами міста, так добре знайомі кожному львів’янину, “принесла” у побут мешканців нова, австрійська влада…
![Львів’янка на прогулянці нин. вул. Дорошенка. Фото до 1939 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/145-617x900.jpg?resize=617%2C900)
У останній чверті XVIII ст., коли Австрійська монархія опанувала Галіцію, одним з перших наказів цісаря був рескрипт про розібрання середньовічних львівських мурів. Місто отримало можливість рости, поступово відкидало застарілі міщанські норми, вступало у Новий час зі всіма його принадами та можливостями…
![Пара на прогулянці суч. пр-м Свободи. Фото до 1939 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/233-662x900.jpg?resize=662%2C900)
Саме на початку XIX ст. формується те, що згодом, після засклепіння Полтви, назвуть львівським корзо -довга прогулянкова зона, вздовж нинішніх проспектів Свободи і Т. Шевченка, частково із прилеглими вулицями – нині Дорошенка, Гнатюка, Січових Стрільців…
![Родина на прогулянці, нин. проспектом Свободи. Фото до 1939 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/334-649x900.jpg?resize=649%2C900)
До корзо входили центральні площі, сквери, парки, крамниці, цукерні та інші заклади, все це складало єдину, суцільну розвагу, відпочинок для городян.
![Городяни на розі суч. пр-ту Свободи - вул.Гнатюка. Фото до 1939 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/433-610x900.jpg?resize=610%2C900)
На початках традиція здавалась дивною… Коли на зламі XVIII – XIX століть у Львові з’явились перші кав’ярні міщани приходили до них подивитись на австрійських чиновників – як то просто сидіти, пити каву, читати газету і …більше нічого не робити!?
![На прогулянці біля готелю "Жорж". Фото до 1939 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/529-900x670.jpg?resize=696%2C518)
Але до поступу та благ цивілізації звикаєш швидко… Невдовзі прогулянки містом, парками, походи до кав’ярень для львів’ян стають звичною справою. В ті ж часи формується поняття “вихідного” одягу, часто прогулянки львівським корзо нагадували справжні дефіляди, добре знайомі нам з батярських пісень…
![Сцена біля готелю "Жорж". Фото до 1939 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/622-657x900.jpg?resize=657%2C900)
Звісно ж, століття XX-те ще радикальніше змінило картинку: пасажі, автомобілі, дансінги, кіно, нічна ілюмінації міста… Незмінною лишились, мабуть, лише гарне вбрання і піша прогулянка…
![Родинна прогулянка нин. проспектом Шевченка. Фото до 1939 р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/78-900x668.jpg?resize=696%2C517)
Але, прогулянки мали й власний “темний бік”, про це жваво писала передвоєнна львівська преса:
” Треба сказати правду в очі: львів’яни не вміють поводитися в місті. Ходять переважно поволі, при цьому дивлячись кудись по сторонах, щоб було простіше наступити ближньому на мозоль, або впасти під автомобіль, фіакр чи трамвай.
![Нин. проспект Шевченка. Фото до 1939 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/85-900x584.jpg?resize=696%2C452)
Ходять завжди правою стороною тротуару, хоча повинні йти лівою, і через це розштовхують тих, хто справді поспішає. Львівське “корзо”, або ж відрізок від вул. Третього Травня (тепер – вул. Січових Стрільців) до кінця вул. Академічної (тепер – просп. Шевченка), кожного погожого дня в полудень і ввечері заповнюється різнобарвним натовпом різного віку і статі, перетворюючись на велетенський, витягнутий у довгу кишку мурашник, але мурашник безладний, повільний, невпорядкований.
![Панянки на нин пр-ті Шевченка. Фото до 1939 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/95-622x900.jpg?resize=622%2C900)
Про нерозважливість львів’ян “на шпацері” найбільше знають і найкраще можуть сказати ті, хто переїжджав через місто велосипедом або автомобілем.
![Нин. проспект Свободи. Фото до 1939 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/105-900x600.jpg?resize=696%2C464)
Потрібно мати справді залізні нерви і святе терпіння, щоб не платити здоров’ям за кожну таку поїздку. Не лише баби, які навіть улітку пов’язують собі голови хустками, щоб не чути сигналу застереження, але і т. зв. інтелігенція з дивною, незрозумілою бездумністю суне прямо під віз чи велосипед, попри те, що не раз пронизливий голос труби застерігає їх перед небезпекою.
![Сучасний проспект Свободи. Фото до 1939 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/1111-900x712.jpg?resize=696%2C551)
Львів’янин вищий за це і ігнорує небезпеку. Овва! А якщо з ним щось станеться, то звинуватить “необережність” шофера, “гоночний” темп і т. п.
![На нин. вул. Сіових Стрільців. Фото 1925 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/1210-900x641.jpg?resize=696%2C496)
Зараз саме час, аби львів’яни навчилися ходити містом, аби навчилися дивитися перед собою і пильнувати свої ноги і голови” (“Gazeta Wieczorna”, s. 5).
![Сцена біля Рацлавіцької панорами, тер. нин. Стрийського парку. Фото до 1925 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/1310-900x665.jpg?resize=696%2C514)
![Панянки на прогулянці теренами нин. Стрийського парку. Фото до 1939 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/146-900x675.jpg?resize=696%2C522)
![Прогулянка нин. вулицею Підвальна. Фото до 1939 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/154-615x900.jpg?resize=615%2C900)
Використані джерела :
/Звідки ці фотографії?
слава Сталину за присоединение Львова до Украйны! )))
Може,все таки,не Сталіну,а Рібентропу і Ко,та в любому випадку не до ”Украйни”,а до України!
Не дав Бог сердешній русі розуму, то протягом життя вже точно не набуде
Rusja – Красива польське місто
Саме найкраще Українське місто!!!!! Люблю тебе мій Львове!!!!
samoye krasive?a ty smotril shto i v kakim jezykie na magazynah napisane?
Файно. Гарно вдіті городяни , чисте місто, я б сказав дуже чисте місто . По деяких фотографіях складається враження , що на них чи то Рим чи Відень і, що тішить точно нема враження , що Калуга чи Тула яка. Дуже файно.
Lvov eto polski gorod…https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10156200904765338&set=gm.1015417325146475&type=3&theater na tyh fotografiah vsio vidno,na magazynah po polsku napisane,vy sami pishetie shto kak vienna ili rim…eto zapadnaya arhitektura,posmatirtie kiev i lvov dva miry
RaV, posmotri v dzerkalo, i uvidzesh durnia!
Гданськ – Німеччина.
Gdańsk w XI w.Polska derevnia.1308 zahvatili Krzyżacy po 1456g.obratno vierolsia k Polshy.1793 Polsha tierye Gdańsk do 1945. Goda.z 1793 polshy vapsie ne bylo,tri sosiednieye storony zahvatily storony.do 1918Polshy ne bylo na kartach…germanski Gdańsk?to i kijov Ruski….
Неправильне читання і розуміння.Київ-Русь!Але нічого спільного з Росією (якої тоді не було) не має!
Wy okupanci. Spotka was kara. Traficie na sibir. Lwów, Stanisławów, Włodzimierz, Winnice oddacie! To polskie miasta i ziemie!
Только за широкой спиной Украины могла существовать Польша!А лях хочет делать одного подiлу!!!
До п.Swiadka ,а де була Польща з своїм крулем коли заснували Львів?Чи Львів був польським,ще до короля Данила Галицького?Не жартуйте так-негарно,та й не розумно!