Уже традиційно на початку року Фотографії Старого Львова пропонують читачам познайомитися із знаменними датами року. І якщо у попередній публікації йшлося про події в історії Львова, то сьогодні розповідаємо про 15 видатних діячів доля котрих тісно пов’язана із містом та ювілеї яких відзначаємо у 2023 році.
Отож, цього року виповнюється:
1. 09 січня – 130 років від дня народження Івана Іванця (1893-1946).
Іван Іванець – український художник, редактор, видавець, фотограф. Четар Легіону УСС Був одним із перших організаторів пресово-мистецької справи в Легіоні УСС. Ряд фотографій із повсякденного життя стрілецтва належать об’єктиву його фотоапарата. Був головою організації «Пресова кватира» для збору матеріалів до історії УСС. Створив мистецьку групу Пресової Кватири УСС в полі разом із Осипом Куриласом, Левом Ґецом, Юліаном Назараком та Осипом Сорохтеєм.
2. 11 січня – 110 років від дня народження Василя Степановича Кука (1913-2007)
Василь Кук — український військовий діяч, генерал-хорунжий, командир УПА-південь, 2-й Голова Генерального Секретаріату УГВР (1950–1954), останній головнокомандувач УПА з 1950 до 1954 року (після загибелі Романа Шухевича). 1954 року узятий у полон військами МДБ СРСР та без вироку суду провів у в’язницях 6 років. В останні роки свого життя мешкав у Києві.
3. 24 січня – 160 років від дня народження українського композитора, диригента, видавця Остапа Йосиповича Нижанківського (1863—1919).
Отець Остап Нижанківський — священик УГКЦ (капелан), композитор, дириґент, громадський діяч. Був одним з молодших представників музичного руху в Галичині 80-х років XIX ст., організатором музичного життя в Галичині. В 1885 році заснував музичне видавництво «Музикальна Бібліотека» (1885—1887), яке публікувало твори українських композиторів, зокрема, Анатоля Вахнянина, Миколи Лисенка (вперше в Галичині), Петра Ніщинського, Михайла Вербицького, Сидора Воробкевича та інших. Активний пропаґандист українського хорового мистецтва; засновник, дириґент товариства «Боян» у Бережанах (1892 р.), дириґент «Бояна» у Львові (1895—1896 рр.), Стрию (1900—1914 рр.).
4. 26 лютого – 90 років від дня народження Любомира Ярославовича Гузара (1933-2017)
Любомир Гузар – український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (2001-2011)Ю єпископ (з 1977), кардинал Католицької церкви (2001). Верховний архієпископ Львівський (з 2001 ), Києво-Галицький (з 2005), архієпископ-емерит (з 2011)
Був сподвижником Йосипа Сліпого. Після повернення у 1993 р. до незалежної України, став її громадянином. У 2005 р. повернув резиденцію голів Греко-католицької церкви до Києва після 450-річної перерви. Ініціював побудову Патріаршого собору Воскресіння Христового на київському Лівобережжі. У 2011 році вийшов у відставку, передавши свої повноваження Святославу Шевчуку. Був одним із моральних авторитетів українців у 1990—2010 роках, членом ініціативної групи «Першого грудня».
5. 23 березня – 180 років від дня народження Юліана Андрійовича Целевича (1843-1892).
Юліан Целевич – педагог, історик, перший голова Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ).
Активний діяч українського національно-культурного відродження. Голова товариств «Просвіта», «Січ», член «Рідної школи» та Українського педагогічного товариства.
У березні 1892-го, коли Товариство імені Тараса Шевченка реорганізовувалося в наукове, обраний головою НТШ. Перший упорядник наукового видання «Записки НТШ», яке мало авторитет не лише в Галичині, але й у всій Європі (за його життя вийшов лише один випуск).
Залишив по собі багатогранну творчу спадщину з історико-дослідницьким ухилом. Автор українських шкільних підручників.
6. 4 квітня – 70 років з дня народження Квітки Цісик (1953-1998).
Квітка Цісик (Кейсі Цісик) – американська співачка-сопрано українського походження, відома виконавиця українських народних пісень, що увійшли в альбоми «Kvitka – Songs of Ukraine» і ««Kvitka –Two Colors», пісень у фільмах, на телебачення, в Гентській опері (Бельгія), лауреатка премії «Оскар» і «Золотий глобус» за пісню «Ти світло мого життя» («You Light Up My Life», 1978)
7. 21 травня – 120 років від дня народження українського живописця Романа Юліановича Сельського (1903—1990).
Роман Сельський – український живописець, майстер пейзажу і натюрморту. Народився у м. Сокаль, Львівська обл. Народний художник УРСР (1989). Навчався у Львівській промисловій школі (1921-1922), Краківській АМ (1922-1927), Парижі (1927-1929). Викладач Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва (1947-1974). Жив у м. Львів. Творчий геній Сельського мав великий вплив на його оточення не тільки художників, але і прогресивної еліти Західної України. Всі твори художника позначені тільки йому притаманною рельєфністю форм, фактурністю та вдало підібраним колоритом. Роботи Р. Сельського надають високої значимості кожній колекції.
8. 3 червня – 160 років від дня народження Євгена Омеляновича Петрушевича (1863—1940).
Євген Петрушевич — український громадсько-політичний діяч, правник, доктор цивільного і церковного права (1891), Президент і Уповноважений Диктатор (верховний військово-політичний зверхник під час війни) Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).
9. 8 червня – 140 років від дня народження української письменниці Ольги-Олександри Василівни Дучимінської (1883—1988)
Ольга-Олександра Дучимінська (Решетилович) — українська письменниця, поетеса, літературний критик, перекладачка (з чеської, німецької, російської), журналістка, народна вчителька, культурно-освітня діячка, одна з активних організаторів жіночого руху в Галичині, дослідниця фольклору, етнографії та мистецтва Гуцульщини й Бойківщини. Співробітниця журналу «Жіноча Доля».
10. 14 серпня – 150 років від дня народження Івана Миколайовича Боберського (1873-1947).
Іван Боберський – український педагог, організатор, фундатор, теоретик і практик української національної фізичної культури. Голова товариства «Сокіл-Батько» (1908—1918). В роки Першої світової війни був скарбником Українських січових стрільців (1914—1918). Працював головою відділу військової преси Державного секретаріату ЗУНР (1918—1920). Повноважний представник уряду ЗУНР в США і Канаді (1920)
Автор назви організації «Пласт», автор підручників: «Забави й гри рухові», «Копаний м’яч», «Значення руханкових товариств». Першим увів українську термінологію в спорті, яку широко використовували в Західній Україні до 1939 року. Зокрема, запропонував такі терміни, як «ситкі́вка», «відби́ванка», «ко́паний м’яч», «гакі́вка», «стусан», «кошикі́вка», «була́вка», «лещета́рство» тощо
11. 28 серпня – 110 років від дня народження Віри Ілларіонівни Свєнціцької (1913-1991)
Віра Свєнціцька – українська мистецтвознавиця, діячка УВО та ОУН. Авторка розвідок «Історія україснького мистецтва», «Спадщина віків: Українське малярство ХІV-ХVІІ століть у музейних колекціях Львова», «Живоопис ХІV-ХVІ століть»
Протягом 1931—1932 перебувала у дівочій бойово-розвідувальній п’ятірці Марії Кос, що була в підпорядкуванні Крайової Екзекутиви (КЕ) ОУН. Була на лаві підсудних під час Львівського процесу 1936 року, виправдана.
Після другої радянської окупації 1944 року В. Свєнціцька була заарештована органами МДБ СССР. Від концтабору її вберегла і відважна позиція відомого графіка Олени Кульчицької, яка розгорнула у Львові цілу кампанію на захист Свєнціцької, пишучи листи до всіх каральних установ СССР.
Після повернення з депортації працювала (з 1962) у Державному музеї українського мистецтва.
12. 13 вересня – 150 років від дня народження Дениса Яковича Лукіяновича (1873- 1965)
Денис Лукіянович – український письменник, літературознавець, педагог. Майже все життя займався викладацькою роботою, громадською працею. 1905 року редагував журнал «Дзвінок».
Після Другої світової війни працював доцентом кафедри української літератури у Львівському університеті. Автор роману «Філістер», збірок «Новели», «Ескізи та оповідання», повісті «Від кривди», літературно-критичних праць про творчість Тараса Шевченка, Івана Франка, Ольги Кобилянської.
13. 28 жовтня – 150 років від дня народження Володимира Павловича Пещанського (1873-1926).
Володимир Пещанський – український архітектор, реставратор, дослідник української старовини та педагог. Проводив реставрацію та археологічні дослідження пам’яток в Києві, працював реставратором старовинних ікон в Національному музеї у Львові.
Народився Володимир Пещанський у м. Переяславі, але з 1922 року працював у Львові, зокрема в Національному музеї заснованому Андреєм Шептицьким. В музеї керував реставрацією старовинного іконопису (в тому числі відомого Богородчанського іконостасу) та упорядкуванням пам’яток народного мистецтва. Проводив наукові дослідження старовинних ікон, килимів, іконостасів, опублікував низку наукових праць. На замовлення Шептицького та Свєнціцького 1926 року виконав проект розбудови музейного комплексу на вулиці Мохнацького (тепер Драгоманова). Який однак не було реалізовано.
Залишив у спадок музею унікальну збірку українських килимів XVII—XVIII століть із Київщини, Полтавщини, Поділля та Переяславщини
14. 6 грудня – 120 років від дня народження Миколи Філаретовича Колесси (1903—2006).
Микола Колесса — український композитор, диригент, педагог, засновник української диригентської школи.
Викладач теоретичних дисциплін та диригування у Вищому музичному інституті ім. Миколи Лисенка у Львові (1931–1939). У 1953–1965 роках — ректор, а з 1957 р.— професор Львівської консерваторії (тепер — Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка).
Микола Колесса виховав цілу плеяду диригентів, знаних далеко за межами України. Серед них: Степан Турчак, Іван Гамкало, Юрій Луців, Іван Юзюк, Євген Вахняк, Тарас Микитка, Богдан Антків, Орест Кураш, Роман Филипчук, Євген Досенко Богдан Герявенко і багато інших, а підручник «Основи техніки диригування» й донині залишається основною навчальною книгою для декількох поколінь музикантів.
15. 29 грудня виповнюється 130 років від дня народження Роберта Антоновича Лісовського (1893-1982).
Роберт Лісовський – український художник-графік, послідовник Михайла Бойчука і Георгія Нарбута. Займався станковою та книжковою графікою, декоративно-ужитковим мистецтвом, сценографією та дизайном.
І хоча народився митець не у Львові, а в с. Кам’янське сучасної Дніпропетровської області, проте на початку 1923 р. переїздить до Львова, де вже сформувалася мистецька придніпровська група — Гурток Діячів Українського Мистецтва. Ставши членом Асоціації назалежних українських мистців (АНУМ), художник брав участь у її львівських виставках.
У Львові 1925 року одружився зі Стефанією Туркевич — першою українською жінкою-композитором.
Роберт Лісовський графічно довершив емблему українського Пласту (переплетення лілеї – символу Пласту з тризубом), а також створив різні пластові відзнаки, марки і інші атрибути. Він є також автором емблеми ОУН «тризуб з мечем»
Софія ЛЕГІН
Джерела:
