Листопадовий чин 1918 року у Львові … За три роки, цій відчайдушній спробі українців здобути незалежну державу виповниться 100 років.
![Площа Ринок та ратуша у перші листопадові дні 1918 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/120-900x667.jpg?resize=696%2C516)
Протистояння українців з поляками на теренах міста тривало лише три тижні, проте цей конфлікт увійшов до анналів як один з найменш кривавих, “джентльменських”, гідних двобоїв світової історії … Наведу лише декілька фактів з історії того буремного місяця :
![Український офіцер під ратушею, листопад 1918 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/218-622x900.jpg?resize=622%2C900)
Чотири українські партії, напередодні повстання, заради незалежної держави, припинили одвічну ворожнечу, консолідувалися, скерували рівну кількість представників до новостворених органів влади, незалежно від того, яку вагу мала та чи інша партія у суспільстві.
![Українські позиції біля входу до ратуші, листопад 1918 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/318-900x656.jpg?resize=696%2C507)
Через лінію фронту пересилалися листи, часто, на прохання преси, українці і поляки ставали до спільної знимки, діяв Червоний хрест, українці відвідували польські табори, а поляки – українські …
![Вул. Ягеллонська ( нині Гнатюка ), листопад 1918 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/418-900x618.jpg?resize=696%2C478)
Деякі поляки відмовлялися працювати під керівництвом української влади і не отримували зарплати. Відомий науковець Кирило Студинський ініціював надходження коштів для них із Кракова, щоб поляки мали хоча б мінімальні гроші на прожиття.
![Делегація ЗУНР та УНР у Львові, вул. 3 -го Мая ( нині - Січових Стрільців ), листопад 1918 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/516-900x617.jpg?resize=696%2C477)
Коли спалахнула головна пошта, на прохання магістрату українська і польська сторони припинили бойові дії. Загасили пожежу – знову стрілянина …
![Бійці т.з. Польського жіночого легіону ( OLK ) у дворі Бернардинського монастиря, 1918 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/614-900x651.jpg?resize=696%2C503)
Євреїв тоді ховали на Новому ( Янівському ) цвинтарі. Але він був у районі бойових дій. Люди помирали не лише від куль. Українська влада дозволила тимчасово ховати євреїв на Личакові.
![Добровольці з OLK у дворі Бернардинського монастиря, 1918 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/74-900x644.jpg?resize=696%2C498)
У той неспокійний час не було випадків пограбування банків. Австро-Угорський банк захопили українці, але його не грабували. Українська Національна Рада оформила тут кредит на свої потреби …
![Представниці OLK у дворі Бернардинського монастиря, 1918 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/82-659x900.jpg?resize=659%2C900)
У Львові діяв так званий Харчовий уряд. Жінки-українки готували для свох вояків гарячі страви. Містом їздили 20 возів, які розвозили харчі прямо на бойові позиції. Селяни безоплатно привозили у Львів городину, м’ясо… Військова влада, як правило, платила селянам або видавала квитанції…
![Навчання жіночого легіону на Високому замку, листопад 1918 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/92-900x710.jpg?resize=696%2C549)
У час бойових дій у місті працювали ресторани, кав’ярні, власниками яких були переважно поляки і євреї. Керівники ЗУНР були надзвичайно толерантними до потреб національних меншин, зокрема у шкільництві …
![Колона полонених українців на нин. пл. Соборній, листопад 1918 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/102-900x602.jpg?resize=696%2C466)
![Екстренне засідання в ратуші, листопад 1918 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/1110-900x574.jpg?resize=696%2C444)
![Вул. Кароля Людвіка ( нині пр-т Свободи ), 1918 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/123-900x684.jpg?resize=696%2C529)
![Вул. Кароля Людвіка ( нині пр-т Свободи ), у листопаді 1918 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/133-900x667.jpg?resize=696%2C516)
![Перші підрозділи польської армії Галлера увійшли на площу Ринок, 1918 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/143-900x598.jpg?resize=696%2C462)
![Польські позиції на вул. Сикстуська ( нині Дорошенка ), листопад 1918 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/153-716x900.jpg?resize=696%2C875)
Використані джерела :
http://uk.wikipedia.org/ , http://archive.wz.lviv.ua/ , http://polona.pl/ , Ретро Львов , http://audiovis.nac.gov.pl/