11 архітектурних проектів Юзефа Пйонтковського

3285
11 архітектурних проектів Юзефа Пйонтковського

Юзеф Пйонтковський (1874 — після 1939) – львівський архітектор, який проектував споруди у різних напрямках модерну, а також у модернізованих історичних стилях. 1910 року експонував власні проекти разом з іншими архітекторами на виставці у Львові. Нагороджений орденом Франца Йосифа у 1895 році. До вашої уваги пропонуємо 11 львівських проектів Юзефа Пйонтковського.

  1. Житловий будинок на вул. М. Вороного №9 (1907)

Триповерховий житловий будинок зведений у стилі модерн. Центральний вхід закритий кованою брамою, справа від якої на всю висоту входу вміщено стилізоване зображення очерету з корінням, листям і цвітом.

Будинок на вул. М. Вороного №9
Будинок на вул. М. Вороного №9

В інтер’єрі будинку збереглося оригінальне оздоблення сходової клітки, зокрема, вітраж, виконаний у техніці розпису керамічними фарбами «шварцлот» по фактурному склу, та дверей до помешкань. Будинок був збудований для потреб нафтової компанії. У 1918—1939 роках тут працювало консульство Великої Британії.

2. Реколекційний дім єзуїтів на вул. Залізняка №11 (1908)

Kолишній Реколекційний дім єзуїтів побудований за проектом архітекторів Юзефа Пйонтковського та Кароля Ріхтмана. При реколекційному домі 1914 – 1916 рр. побудовано костел єзуїтів св. Йосифа і блаженного Анджея Боболі за проектом архітекторiв Станіслава Дидека i Францискa Мончинськoгo.

Радянська влада закрила дім 1946 р. i у радянський час тут діяла школа. Від серпня 1993 р. частину будівлі передано на новіціат греко-католицького Згромадження сестер милосердя св. Вінцента де Поля.

У костелі тепер греко-католицька церква св. Йосифа-обручникa, a більшу частину приміщень дому використовує Національний лісотехнічний університет України.

3. Будинок на вул. Генерала Чупринки №49 (1909–1910)

Колишній багатоквартирний будинок Бромільських споруджений у 1908–1909 рр. за проектом Юзефа Пйонтковського. Це чотириповерхова кам’яниця з цокольним поверхом. Фасад оформлено двома ризалітами з фронтонами, між якими облаштовано широкі балкони.

Будинок на вул. Генерала Чупринки №49
Будинок на вул. Генерала Чупринки №49

Стрижнем плану є простора сходова клітка й поздовжній коридор, що ділить внутрішні приміщення на два тракти.

Елемент декору фасаду будівлі на вул. Генерала Чупринки №49
Елемент декору фасаду будівлі на вул. Генерала Чупринки №49

Будинок має стильові ознаки неокласицизму початку ХХ ст., виявляючи впливи німецької архітектури. Сьогодні (2009 p.) використовується як навчальний корпус ЛНУ ім. І. Франка.

4. Будинок колишньої товарної біржі Мойсея Полтурака на вул. Городоцькій №2 (1910–1913)

Проект виконано 1910 року у фірмі Міхала Уляма, скульптурне оздоблення Станіслава Пліхала. Стилістично будинок відноситься до неокласицизму з елементами модерну.

Будинок колишньої товарної біржі Мойсея Полтурака
Будинок колишньої товарної біржі Мойсея Полтурака

Будинок споруджений для купця М. Полтурака як «Товарна біржа», від часів СРСР тут міститься обласний аптечний склад, та магазин «Здоров’я».

5. Пасаж Грюнерів із кінотеатром «Марисенька» на площі Генерала Григоренка (1911–1913)

Пасаж Грюнерів, початок ХХ ст.
Пасаж Грюнерів, початок ХХ ст.

Будинок №5 на давній площі Смольки (тепер – пл. Генерала Григоренка) звів на замовлення підприємця Якоба Грюнера в дусі модернізованого бароко архітектор Ю. Пйонтковський. З площі Смольки пасаж виходив на вул. Коллонтая (нині Менцинського).

Зараз в споруді театр «Воскресіння»
Зараз в споруді театр «Воскресіння»

У різні часи пасаж Грюнерів містив різні заклади: у 1909 р. – редакція єврейського журналу «Тагблат»; 1912-1914 рр. – Рільничий банк (він займався він купівлею і продажем сільськогосподарських машин, добрива, вівса); від 1918 року тут працював популярний кінотеатр «Марисенька» (засновником кінотеатру був львівський інженер Едвард Бурнатович, власник кінотеатру «Копернік».).

Рекламне оголошення кінотеатрів «Коперник» та «Марисенька», газета «Słowo Polskie»
Рекламне оголошення кінотеатрів «Коперник» та «Марисенька», газета «Słowo Polskie»

Після 1944 р. у приміщенні деякий час функціонував кінотеатр «Москва», потім Клуб прикордонників, потім кінотеатр «Піонер». Тепер тут театр «Воскресіння».

6. Спарені камяниці на вул Клепарівській №7-7а (1911)

Спарені кам’яниці на вул Клепарівській №7-7а
Спарені кам’яниці на вул Клепарівській №7-7а

Спарені кам’яниці братів Шварцвальд збудовані у стилі геометричного модерну для братів Шварцвальд. У житловому будинку № 7 за польських часів працював ресторан Стефаніва.

7. Прибуткові будинки №5 і №17 на вул. Пекарській (1911–1912)

Будинок №5 на вул. Пекарській
Будинок №5 на вул. Пекарській

Будівля №5 оздоблена скульптором Зигмунтом Курчинським, це – сецесійно-неокласичний прибутковий будинок, збудований за проектом Юзефа Пйонтковського.

Будинок №17 на вул. Пекарській
Будинок №17 на вул. Пекарській

За польських часів тут були цукерня Курека та магазин електротехнічних товарів Зонненштайна, за радянських – овочевий магазин. У будинку №17 до війни була друкарня Тумена і редакція газети «Щоденна».

8. Будинок Сильвестра Кручковського на вул. Героїв Майдану №28 (1912)

Будинок у стилі геометричної сецесії, близької до віденських зразків збудований фірмою Левинського.

Будинок Сильвестра Кручковського на вул. Героїв Майдану №28
Будинок Сильвестра Кручковського на вул. Героїв Майдану №28

В холі цього дому є напис на честь Івана Левинського і власника дому Сильвестра Кручковського, який фінансував будівництво.

9. Житлова камяниця на вул. Князя Романа №34 (1912)

Житловий будинок, споруджений за спільним проектом Станіслава Улейського і Юзефа Пйонтковського. Тут проживав інженер, винахідник, творець першого у Польщі літака Едмунд Лібанський, архітектор Ян Новорита.

Кам’яниця на вул. Князя Романа №34
Кам’яниця на вул. Князя Романа №34

На стриху розташовувалась майстерня художника Володимира Блоцького, а згодом — Марії Б’янки-Моссочі.

10. Житловий будинок і єврейська купецька гімназія на вул. Менцинського №8 (1912–1914)

У будівлі №8 за польських часів була єврейська купецька гімназія, гуртівня аптекарських товарів «Озон» і кравецьке ательє «Поступ». Будинок, як всі прибуткові будинки забудови 1880—1900-х років, мав велике подвір’я, де містилися численні склади та гуртовні, переважно єврейські.

Будинок вул. Менцинського №8
Будинок вул. Менцинського №8

У радянський час на першому поверсі було розташоване ательє, де виготовляли меблі на замовлення. Нині — Львівський інститут економіки і туризму.

11. Житловий прибутковий будинок Кампеля на розі вулиць Гоголя №14 і Городоцької №67 (1913)

Будинок споруджено у стилі сецесії для А. Кампеля – власника заводу гіпсово-цементних виробів. Скульптурне оздоблення будівлі виконав З. Курчинський.

Житловий прибутковий будинок на вул. Городоцькій №67
Житловий прибутковий будинок на вул. Городоцькій №67

За Польщі тут був заклад гіпсово-цементних виробів Кампеля, за радянських часів – ательє мод 1-го розряду «Силует» та мисливський магазин.

Христина БАЗЮК

Джерела:

  1. www.pslava.info
  2. uk.wikipedia.org
  3. any-type-tour.com

Фото:

  1. md-eksperiment.org
  2. www.pslava.info
  3. ukrmap.biz
  4. commons.wikimedia.org
  5. wikimapia.org

2 КОМЕНТАРІ

  1. З першого погляду на старовинне фото “5. Пасаж Грюнерів із кінотеатром….” зрозуміло, що це не будинок на площі Генерала Григоренка, де міститься в наш час театр “Воскресіння”, а будинок № 20/22 по вул.Гнатюка, де розташовані залізничні каси. До того ж, є підпис під фото, що архітектором є Michal Ulam.
    А взагалі, чудова підбірка! Велике дякую!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.