10 цікавих фактів про львівську Софіївку

На околицях Галицького передмістя Львова лежить територія, розташована між вулицями Стрийською, Панаса Мирного, Ярославенка, Дібровною та Свєнціцького, що носить назву Софіївка. Колись вона була вкрита буковими лісами, які частково збереглися, а нині є однією з наймальовничіших місцин Львова. Тож сьогодні 10 цікавих фактів про львівську Софіївку.

1. Попередня відома назва місцевості — Кошнарівка. Походила  вона від прізвища Яна Кошнара — колишнього власника фільварку і цегельні у цих краях. Свою ж «сучасну» назву околиця отримала від храму св. Софії, що височіє на горі від початку ХVІІ ст.

2. Верхня частина вулиці Франка, від Стрийського базару і далі вздовж вул. Ярославенка, віддавна називалася вул. Святої Софії. До 1870-х рр. при перетині Стрийської та Св. Софії була Стрийська рогатка.

3. Ділянка, де зараз функціонує Стрийський базар належала ґміні Королівського столичного міста Львова і у 1880-х рр. тут діяв Дім праці для убогих, створений Товариством милосердя для працевлаштування й перевиховання жебраків. З початку ХХ ст. місце призначили для Стрийського базару.

4. У 1877 році садівник Арнольд Рерінґ розробив проект одного з найстаріших парків Центральної та Східної Європи – Стрийського парку, який почали створювати та впорядковувати у 1879 році на Софіївці. На нижній терасі парку у 1894 р. встановили пам’ятник Янові Кілінському одному з керівників повстання під проводом Тадеуша Костюшка, після того до 1939 р. парк називали парком ім. Кілінського.

5. Навесні 1894 року Софіївкою пролягла перша лінія електричного трамваю у Львові. Його регулярний маршрут: головний залізничний вокзал – вул. Л. Сапєги – вул. Коперніка – вул. Словацького – вул. Сикстуська – вул. Гетьманська – вул. Баторія – вул. Зиблікевича – вул. Святої Софії.

6. Потужний поштовх для свого розвитку Софіївка дістала у зв’язку з проведенням Крайової виставки у 1894 р. Ця грандіозна імпреза, яку відвідав цісар Франц  Йосиф І тривала від 5 червня до 16 жовтня 1894 р. Зразком для її проведення стали Всесвітня виставка 1889 р. у Парижі та Чеська виставка в Празі 1891 р. 130 павільйонів виставки розташовувалися на верхніх терасах Стрийського парку вздовж головної алеї. Виставкові об’єкти проектували провідні львівські архітектори.

У 1906 та 1911 рр. на виставкових територіях проводилися Ярмарки крайових виробів, а влітку 1916 р. – Військова виставка Другої австро-угорської армії. З 1921 р. на території Крайової виставки почали проводити щорічні міжнародні ярмарки «Східні торги». Для цього збудували нові павільйони та об’єкти.

7. Влітку 1910 р. завдяки старанням клубу “Awiata” з верхньої тераси Стрийського парку відбувся перший політ над Львовом керованою повітряною кулею з трьома пасажирами на борту: інженерами Е. Лібанським, К. Ріхтманом та військовим поручником Харнішем.

8. У  1890-1910 рр. почалася інтенсивна забудова вул. Св. Софії чиншовими кам’яницями та віллами. Серед відомих мешканців, котрі звели на Софіївці собі житло: Михайло Грушевський, Іван Франко, Юзеф Вічковський, Генрик Міколяш, граф Станіслав Скарбек-молодший, Юзеф Нойман, Наполеон Лущкевич.

9. У південній частині Стрийського парку, на куті вулиць Стрийської та Козельницької,  в 1911–1939 рр. функціонував стадіон «Сокола-Батька» (або «Український город»). Спортивний об’єкт на цьому місці виник ще до проведення Загальної крайової виставки 1894 р. На ньому 14 липня 1894 р. відбулися показові футбольні змагання, які вважаються першим матчем на території України.  10 вересня 1911 р. тут відбувся перший крайовий здвиг «Сокола-Батька».

10. З 1950-х рр. на території Стрийського парку  функціонує дитяча вузькоколійна залізниця. Її колія йде паралельно вул. Івана Франка й колись доходила до рогу вул. Стрийської та Гвардійської (станція «Піонерська»). У 1980-х її лінія була скорочена до рогу вул. Стрийської та Козельницької (станція «Дитяче містечко», тепер «Сонячна»).

Софія ЛЕГІН

Джерела:

1. Ігор Мельник. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. – Львів: Апріорі, 2012
2. Галицька брама (Снопків-Софіївка). — № 11-12 (83-84). — 2001