Уже традиційно на початку року Фотографії Старого Львова пропонують читачам познайомитися із знаменними датами року. І якщо у попередній публікації йшлося про події в історії Львова, то сьогодні розповідаємо про 10 видатних діячів доля котрих тісно пов’язана із містом Лева та ювілеї яких відзначаємо у 2024 році.
Отож, цього року виповнюється:
- 10 січня – 130 років від дня народження Ярослави Музики (1894 –1973).
Ярослава Музика – українська художниця, реставраторка, колекціонерка.
Працювала у різних видах і жанрах образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва: малярство (іконографія, портрет, пейзаж, натюрморт), мозаїка, живопис на склі, станкова й ілюстративна графіка (лінорити, офорти), екслібриси, емаль, батик, тиснення на шкірі, інкрустація, килимарство, аплікації — понад 2000 робіт. Твори, архів, бібліотеку, колекцію заповіла Львівській галереї мистецтв.
- 26 січня – 70 років від дня народження Вікторії Ковальчук (1954-2021).
Вікторія Ковальчук – українська художниця-графік, ілюстраторка, дизайнерка, літераторка. Працювала в декількох літературних жанрах — писала казки, новели, притчі та повісті. Оформила близько 200 книжок різних жанрів, серед них понад 30 книг для дітей.
Розробила оригінальне оформлення українського Букваря, який отримав Диплом І-го ступеня на Всеукраїнському конкурсі «Мистецтво книги» (2000) і був названий найкращою книгою року. Буквар витримав 9 перевидань загальним накладом понад 1 200 000 примірників.
- 4 лютого – 100 років від дня народження Дарії Гусяк (1924-2022)
Дарія Гусяк – зв’язкова Головнокомандувача Української повстанської армії, генерала-хорунжого Романа Шухевича, активістка Організації українських націоналістів, кавалер ордена княгині Ольги III ступеня.
1950 року заарештована і утримувалась радянськими спецслужбами в тюрмі «на Лонцького», у Львові. Рішенням комісії Особливої наради при МДБ СРСР засуджена за ст. 54.1а КК УРСР («зрада Батьківщини») на 25 років тюремного ув’язнення, яке відбувала у в’язницях Верхньоуральська та Володимира.
У березні 1975 року звільнена, дозволу на повернення на батьківщину не отримала. Поселилась у Волочиську на Хмельниччині. З 1995 року мешкала у Львові. Займала активну громадянську позицію, виступала в пресі. Стала членом Проводу Конгресу українських націоналістів. Створила громадську жіночу організацію — Всеукраїнську лігу українських жінок та стала її головою. Як голова ВЛУЖ була співзасновником Національної ради жінок України, представляла цю організацію на міжнародних з’їздах і конференціях.
- 5 квітня – 90років від дня народження Івана Сколоздри (1934–2008)
Іван Сколоздра – український художник скла, член Національної спілки художників України, член Національної Спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений майстер народної творчості України. Лауреат Всеукраїнської премії «Визнання» в галузі гуманітарних наук, культури та мистецтва 2001 року, вдостоєний більш як 40 дипломами.
Його твори зберігаються в музеї Івана Гончара. Видано два альбоми його робіт, створено три фільми. У 2014 р. в рамках проекту «Музейний експонат місяця», присвяченого 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка експонатом місяця визначено панно на склі Івана Сколоздри «Садок вишневий коло хати» (1988 року), ним проілюстровано вірші Кобзаря циклу «В казематі».
- 10 серпня – 140 років від дня народження Якова Струхманчука (1884–1938)
Яків Струхманчук – український графік, карикатурист і портретист. Співробітник сатирично-гумористичних львівських журналів «Зеркало», «Жало» та інших. Автор статей на мистецькі теми в «Ділі» (1909—1912) і в журналі «Світ» (1926—1929), спогадів (у збірнику «Західна Україна») та інших. Автор ілюстрацій до: «Історії України» Миколи Аркаса (1908), сатири «Ревун» Осипа Маковея (1910), творів Петра Козланюка та ін.
У часі Першої світової війни Яків Струхманчук — старшина Легіону Січових Стрільців. За хоробрість на австрійсько-російському фронті в Карпатах у 1915 році отримав медаль. Під час Визвольних змагань — ад’ютант Командувача УГА генерала Мирона Тарнавського.
Репресований. Розстріляний за вироком трійки НКВС Карельської АРСР від 20 листопада 1933 року
- 24 вересня – 130 років від дня народження Романа Купчинського (1894–1976)
Роман Купчинський – український поет, прозаїк, журналіст, композитор, критик, громадський діяч. 1914 р. записався до легіону УСС . У сотні Василя Дідушка брав участь у боях на Маківці, згодом на Тернопільщині біля р. Стрипи.
Належав до Пресової Кватири й Артистичної горстки УСС, які збирали різноманітні матеріали, документи, фотографії для увічнення пам’яті стрілецького чину, випускали періодичні видання, компонували архіви УСС.
Від 1916 був членом таємного стрілецького Ордену. У 1918 командував сотнею Вишколу УСС на румуно-буковинському кордоні, в січні 1919 — пішим полком УГА у боях за Львів. Від середини 1920 до лютого 1921 інтернований у польському таборі для старшин УГА в м. Тухолі.
Активно публікував свої твори у стрілецькій періодиці, львівських часописах «Шляхи» і «Діло». Співзасновник і редактор, постійний член редакційної колегії львівської видавничої кооперативи «Червона Калина» (1921—1939), яка видала, зокрема, 17 історичних календарів-альманахів, випускала місячник «Літопис Червоної Калини» (1929—1939), де Роман Купчинський публікував свої художні твори, статті, спогади.
- 8 жовтня – 140 років від дня народження Юліана Опільського (1884-1937)
Юліан Опільський (справж. – Юрій Львович Рудницький) – український письменник — історичний романіст («Майстер історичної прози»). Автор історичних романів, повістей, оповідань про Стародавній Вавилон, Єгипет, Грецію, Рим, Київську Русь, а також творів, що розповідають про події на землях України до 1812 року.
Автор творів: «Поцілунок Іштари», «Школяр з Мемфісу», «Гарміоне», «Під орлами Роми», «Золотий Лев», «Вовкулака», «Упирі», «Тінь велетня», трилогії «Іду на вас», «Ідоли падуть», «Сумерк».
- 17 жовтня – 210 років від дня народження Якова Головацького (1814–1888)
Яків Головацький – український мовознавець, етнограф, фольклорист, історик, поет, священник УГКЦ, педагог, громадський діяч. Співзасновник об’єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая».
- 20 грудня – 50 років від дня народження Василя Сліпака (1974–2016).
Василь Сліпак – всесвітньо відомий український оперний співак, соліст Паризької національної опери, , учасник Революції гідності, волонтера, учасник бойових дій на Сході України, Кавалер ордена «За мужність» І ст. (2016, посмертно), Герой України (2017, посмертно).
Уперше поїхав на війну у травні 2015 р. Позивний «Міф» на честь Мефістофеля з’явився відразу. Воював у Пісках у районі Донецького аеропорту. Брав участь у боях за Авдіївку у складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Доброво́льчого українського ко́рпусу (ДУК ПС). Повернувся пораненим.
Вдруге поїхав на фронт у вересні 2015 року, у с. Водяне під Маріуполем, на лінію зіткнення, у жовтні повернувся до Парижа.
Улітку 18 червня 2016 року втретє поїхав на Донбас щоб доправити зібрану допомогу захисникам-добровольцям, і планував залишитися там на півроку. Але 29 червня 2016 року, виконуючи бойове завдання як кулеметник у складі 1-ї штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» (ДУК ПС), загинув у бою від ворожої кулі, яку випустив снайпер з великокаліберної гвинтівки
- 28 грудня – 90 років від дня народження Михайла Косіва (1934)
Михайло Косів – український політик. Народний депутат України. Заслужений діяч мистецтв України (з березня 1995), український мистецтвознавець, громадський діяч.
Брав участь у нелегальному виданні «Українського вісника» (1970–1972). Учасник руху за відродження УГКЦ в західних областях України. Один з організаторів Львівської обласної організації НРУ. Член Спілки письменників України (з 1987). Червень 1988–1996 – заступник голови Львівської обласної організації товариства Української мови та «Просвіти».
Автор книг: «Про Україну» (1990), «Вернімося до джерел» (1996), «Двоязичіє чи без’язичіє?» (1998), «Доки? Коли?» (1998), близько 200 статей з літературознавства, краєзнавства, мистецтвознавства, проблем розвитку театру, образотворчого мистецтва, функціонування мови, досліджень з історії України, релігійних стосунків, аналізу політичних проблем.
Джерела:
