Він 10 років за кермом свого вірного DAEWOO Lanos 2007 року, він подолав на ньому тисячі кілометрів гір, бездоріжжя, снігу, трясовиння і недоступних для автомобіля місць, він витягував застряглі позашляховики і підкорив гірські вершини. Він – учасник змагань з подолання бездоріжжя Володимир Єрмоченко, батько трьох дітей, що працює фрілансером та страховим агентом.
Ми зустрілися з Володимиром і поспілкувалися про його незвичне захоплення.
– Як називається спорт яким Ви займаєтесь?
– Загалом це змагання з подолання бездоріжжя, але в мене нестандартний підхід. Тому що, по стандарту люди вибирають повнопривідні машини, які можуть проявити себе повністю, а мені цікаво пройти складний шлях бездоріжжя на монопривідному автомобілі.
З моїм автомобілем DAEWOO Lanos 2007 року випуску склалися дуже тісні стосунки. Я на ньому колись працював аварійним комісаром і коли я з цієї роботи пішов, мені вдалося його викупити. Я знав цю машину добре, на ній я вже тоді починав трошки по Карпатах їздити. І мені почало подобатися, машиною, що не призначена для бездоріжжя долати важкі відрізки дороги, де навіть Ниві буде важко їздити.Ось так закрутилося. Познайомився з львівським клубом «4 х 4», де мене підівчили, додали інформації, побував на змаганнях, подивився.
Починалося з малого – поставив більші колеса, щоб збільшити кліренс, щоб машина змогла трішки далі їхати. Потім задумався про лебідку. З лебідкою, в певних умовах, мені не рівняються стокові Ниви.
В моїй практиці є евакуація MITSUBISHI Pajero, що сидів на мостах, JEEP Grand Cherokee декілька Нив, а за інші моноприводи, то я навіть не говорю.
– Як давно почали водити автомобіль?
– З 2009 року, до того не водив. Це мій перший автомобіль і він зі мною вже назавжди. Пробіг у нього трохи понад 160 тис. км. Я його планую удосконалювати і робити 4х4. Є ідея гідродвигуна на мастило, зробити гібридний автомобіль. Пророблялося питання електромобіля, але це надто дорого.
Звичайно можна купити щось стареньке 4х4 і вже з нього будувати, але основна ідея в тому, що це DAEWOO Lanos, український автомобіль і це вважається народним автомобілем в Україні.
– Які Ваші плани на найближче майбутнє?
– Популяризувати змагання по бездоріжжю. Дисциплін з цих змагань є дуже багато і різних. Найвідоміші Тріал та Трофі. Тріал – це невелика ділянка дороги, що долається на час, а Трофі – це коли організатори на великій території ставлять точки, роздають учасникам координати і хто більше та за менший час їх візьме, той переможець.
Зараз я з моїм товаришем Романом Палащуком, у якого теж монопривід – DAEWOO Tico старого зразка, започаткували пілотний випуск проекту «Знайди бабло на своєму авто». Ідея така, що ми поставимо точки в лісах, полях, де можливо, для людей, щоб вони спробували на своїх моноприводах знаходити ці точки, а ми їм за кожну точку будемо давати гроші. Основна умова – ми коли ставимо точки фотографуємо свою машину, що вона там була, а вони мають сфотографувати свою машину.
– Як реагує сім’я на таке захоплення, особливо коли потрібно вкладати гроші в машину?
– Заробіток у мене не дуже великий, але враховуючи те, що я навчився оптимально використовувати свій бюджет, то на сім’ю це сильно не впливає. Чесно скажу – дружина в мене не особливо вірить. Але я впевнений, що коли вона побачить якусь користь з цього, то почне більше цим захоплюватись. А дітям подобається. У мене троє синів – 3, 5 та 11 років.
– Де в Україні вже були?
– Це Карпати, зокрема, Пікуй, це найближчі околиці – Брюховецькі ліси, Берекавиця, Королівські ліси, біля Миколаєва, грот Прийма, Пустомитівські ліси, Оброшино. На Київському водосховищі, на фестивалі OFF ROAD FREE FEST, там були дуже раді, що на фестиваль приїхали зі Львова. Хочу поїхати за кордон, був на цьому Ланосі в Швеції (до речі, там дороги в лісі кращі ніж в нас на трасі). Хочу поїхати в Норвегію, Італію (вулкан Етна), хочу потрапити на змагання Дакар, хоча б просто подивитися, брати участь у ньому дуже дорого.
Коли Володимир розповідає про свого автомобіля і про змагання, очі у нього загоряються і голос стає сильним та впевненим. Власне такі фанати своєї справи і досягають мети, і на звичайних DAEWOO Lanos 2007 підіймаються на Пікуй і долають найбільші відстані. Адже у них є мета і вони йдуть до неї не взертаючи зі шляху, навіть якщо вона така майже недосяжна як участь у змаганнях “Ралі Париж-Дакар”. І хто зна, може за кілька років ми побачимо Володимира з гербом Львова на цьому престижному змаганні. Принаймні дуже хочеться в це вірити.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
