Часом дивуєшся, яке дивне й різноманітне минуле можуть мати сьогодні навчальні корпуси львівських університетів. Це і колишні монастирі, й казарми, в’язниці та пансіонати, суди та зали парламенту. Не виключенням є теперішній корпус кафедри фізичної культури Національного Університету «Львівська політехніка». Навіть сьогодні, незважаючи на використання із спортивною метою, ця споруда все одно виглядає як справжній палац. Та це й не дивно, адже більш як століття тому її звели як «Палац мистецтв», що мав творче призначення.
Палац мистецтв було побудовано ще у 1894 році на верхній терасі Стрийського парку. Хоча, якщо бути більш точним, то верхньої тераси парку як такої ще не існувало. Тоді парк збігався з сьогоднішньою нижньою терасою, а от на місті верхньої було облаштовано алеї Крайової виставки, яка відкрилася у зазначеному році. Уся площа виставки складалась з кількох алей, біля головної з яких і розкинувся палац.
Будівля палацу зведена у стилі неоренесансу. Над її спорудженням працювали такі знані архітектори як Григорій Пежанський та Міхал Лужецький, а безпосереднім керівником проекту був Франциск Сковрон. Алегоричні антропоморфні скульптури в нішах на головному фасаді, що символізували собою Мистецтво і Скульптуру, були витвором Антона Попеля. Рідний брат Антона Тадеуш Попель займався художнім оформленням будівлі. Скульптури на аттику були створені Юліаном Марковським.
На час Крайової виставки 1894 року в 15 залах палацу мистецтв експонувалося одразу три виставки: «Давні пам’ятки», «Ретроперспектива польського мистецтва (1764-1886)» та «Сучасне мистецтво (1887-1894)».
На відміну від більшості інших палаців та павільйонів Крайової виставки, палац мистецтв продовжував діяти і по її закінченні. Аж до початку Першої світової війни тут відбувались регулярні мистецькі виставки проведенням яких займалось Товариство друзів мистецтва. На щастя, щорічно видавалися ілюстровані збірники цих виставок, завдяки яким ми маємо унікальну можливість побачити, які ж мистецькі твори були представлені в експозиції того часу.
В міжвоєнний період на колишній площі Крайової виставки з 1922 року діяв ярмарок Східні Торги, тому палац мистецтв стали використовувати для потреб ярмарку, і лише влітку його орендували митці для проведення своїх виставок. Окрім виставок та ярмарки, палац використовувався і з спортивною метою – тут знаходились криті тенісні корти. Існує версія, що саме в цей період відбулась зміна надпису на фасаді будівлі. Первинний надпис «Artibus et litteris» («Мистецтву та науці») було замінено на «Laborem nostrum patriae» («Наша праця Батьківщині»). Цей факт є дещо суперечливим, оскільки, якщо вірити датуванню світлин, які є в нашому розпорядженні, то другий надпис з’являється ще до Першої світової війни.
На спорткомплекс Львівської політехніки палац мистецтв було перетворено у 1950-1952 рр. Замість виставки творів мистецтва в будівлі розмістили басейн та зали для різних видів спорту. Таке призначення ця унікальна будівля зберігає і до сьогодні.
Повертаючись знову до самого будинку палацу мистецтв, то він ще з кількох причин є унікальним. По-перше, це була найбільша мурована будівля у комплексі Крайової виставки. По-друге, це одна трьох споруд, що встояли до нашого часу з числа майже 150 павільйонів Виставки. Нагадаємо, що окрім палацу до сьогодні також вціліли павільйон Рацлавицької панорами та водонапірна вежа. Однак, тільки палац майже повністю зберіг свій зовнішній автентичний вигляд.
Володимир ПРОКОПІВ
Джерела:
- Бабій С. Архітектурний комплекс міжнародних Східних Торгів у Львові: історія, проблеми збереження // Народознавчі зошити, 2015
- Вікіпедія
- Дворец искусств в Стрыйском парке // http://www.retroua.com/львов/5954-дворец-искусств-в-стрыйском-парке/
- Палац мистецтва (1894-1950; вул. Самчука 14)
