50 років тому київське видавництво під назвою «Мистецтво» видало ілюстроване видання, присвячене місту Львів. Окрім яскравих світлин, тут можна було прочитати про те, чим гордилось тогочасне місто, на той час, це була не унікальна архітектура чи пам’ятки, а виробництво.
Ось як про це писалось тоді: «Сьогоднішній Львів — великий індустріальний центр. Це потужні машинобудівні й приладобудівні заводи, це славнозвісні автобуси і автонавантажувачі, телевізори і кінескопи, це продукція взуттєвиків першої в Союзі фірми «Прогрес»… Львів постачає нафту, газ, електроенергію, точні прилади, сільгоспмашини, телевізори, бурильні долота, автобуси та багато іншої промислової продукції в усі республіки і в 67 країн світу.
Львівські велосипеди цінуються не тільки українськими спортсменами, але й прихильниками цього спорту в усій країні. Готель «Львів» порівняно недавно відкрив свої двері для гостей, але як вдало вписався будинок у загальний архітектурний ансамбль міста. З його вікон відривається чудовий краєвид».
Доповнює хвалебну оповідь про Львів вірш Ростислава Братуня «Рідний, рости» про місто лева, який подаємо нижче, бо він актуальний і зараз.
РІДНИЙ, РОСТИ!
Знову, Львове, ти мені відкрився
у бурхливім леті літ,
як ти, рідний, виріс,
як змінився,
весняною зеленню обплівся,
став мудріш дивитися на світ!
Як мені твою збагнути вдачу —
муляра, ученого, співця?
Бо таким тебе сьогодні бачу.
Переймають міць твою юначу
всі львів’яни у свої серця.
Бо вони — це ти!
Мій любий Львове!
Ти ж бо юнь,
не давнина століть.
Досить серце гомінке відкрить:
в кожнім серці молоде, здорове
я твоє обличчя бачу, Львове!
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО
