Ми далі продовжуємо публікувати виступи учасників наукової конференції під назвою “Меморіальні музеї сьогодні: специфіка експозиційної, фондової та освітньої роботи”, що проходила 16-17 листопада в приміщенні Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.
Пропонуємо вашій увазі доповідь завідувача наукового відділу Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Данути Білавич на тему: “Особливості виставкової роботи Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові”.
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької займає особливе місце серед львівських музеїв – це єдиний музей музичного профілю. В експозиції представлені оригінальні фотографії С. Крушельницької, афіші, програми концертів, документи, особисті речі співачки. Важливою частиною музейного простору є Музичний салон, в якому відбуваються усі музейні заходи.
Крім архіву Соломії Крушельницької, у фондовій збірці Музею представлено багато матеріалів, пов’язаних з іншими відомими музичними діячами Галичини, з історією розвитку музичної культури. У зв’язку з обмеженою експозиційною площею та тематичною специфікою меморіального музею, такі матеріали не можуть бути внесені в постійно діючу експозицію і зберігаються у закритих фондах.
Популяризація фондової колекції здійснюється через різні види музейної діяльності – тематичні екскурсії, лекції, освітні програми, проведення наукових конференцій та семінарів, підготовку радіо- і телепередач, проте найдієвішим способом ознайомити громадськість з цими матеріалами є побудова тематичних виставок. Музей Соломії Крушельницької не має окремого виставкового залу, для цієї мети використовується Музичний салон, тому музейні виставки є невеликі за обсягом. Натомість майже кожного року Музей популяризує свою збірку в різних виставкових залах Львова та інших міст України. За весь час існування установи, – а це 26 років, – відбулося близько 180 виставок, які висвітлювали як окремі постаті, так і певні мистецькі явища, чи напрямки у музично-культурному процесі Галичини. Здебільшого вони презентували фондову збірку Музею; основою окремих виставок стали приватні колекції, а також архівні матеріали інших музеїв та бібліотек.
Особливістю виставкової роботи Музею Соломії Крушельницької є те, що під час відкриття та експонування кожної виставки відбуваються різноманітні заходи у Музичному салоні Музею. Усі вони підпорядковані тематиці окремої виставки і розраховані на одну, або декілька категорій відвідувачів: учні, студенти, музичні діячі, науковці, шанувальники музичного мистецтва. Саме так музей Соломії Крушельницької реалізовує свою місію: “Музей – Музичний салон: вивчення і популяризація творчості Соломії Крушельницької; збереження музичних архівів; відродження традицій салонного музикування в середовищі професійних музикантів та любителів класичної музики” [5, 46].
Усі виставки можна поділити на декілька груп. До першої відносяться презентаційні виставки, які зазвичай відбуваються за межами музею. Так, виставка “Українські співаки на польських сценах” експонувалася в приміщенні Театрального музею у Варшаві (2006 р.). В цей час у Варшаві проходили й інші заходи, присвячені Соломії Крушельницькій – творчі зустрічі, а також вистава “Соло-мія” О. Білозуба у виконанні артистів київського Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка.
До першої групи відносяться також цикли виставок “На вершині світової слави” (присвячені творчості Соломії Крушельницькій) і “Скарби Соломіїного Дому” (експонують матеріали фондової збірки Музею). Виставки “На вершині світової слави” були побудовані в Музеї Марії Заньковецької (Київ, 2009 р.), у львівському клубі “Лівий берег” (2009 р.), в Музеї книги і друкарства України (Київ, 2012 р.). Виставки з циклу “Скарби Соломіїного Дому” експонувалися в Музеї історії релігії (Львів, 1997, 2013 рр.). Кожного разу вони стають подіями культурного життя, адже під час експонування відбуваються концерти камерно-вокальної музики за участю відомих виконавців. Так, під час відкриття виставки “На вершині світової слави” в Меморіальному музеї Марії Заньковецької, відбувся концерт вокальних творів з репертуару С. Крушельницької у виконанні солістки Львівської обласної філармонії Лілії Коструби; у Музеї книги і друкарства України – концерти заслуженої артистки України, солістки Львівського національного театру опери та балету ім. С. Крушельницької Наталії Романюк та солістки Нідерландської опери Олександри Ленишин.
Друга група – виставки, які присвячені Патронесі Музею, Соломії Крушельницькій. Зазвичай, вони прив’язані до певних дат: будуються у вересні та листопаді, коли вшановуємо День народження та роковини смерті артистки. Для прикладу назвемо виставки: “Останні роки Соломії Крушельницької” (1993 р.), “До 125-річчя від Дня народження Соломії Крушельницької” (1997 р.), “Мадам Баттерфляй – тріумф Соломії Крушельницької” (2004 р.), “Соломія Крушельницька: шляхами тріумфів” (2004 р.), “Постать Соломії Крушельницької в образотворчому мистецтві” (2007 р.), “Соломія Крушельницька у вимірі часу” (2007 р.), “Відома й невідома Соломія Крушельницька” (2009 р.), “Із приватного життя Соломії Крушельницької” (2010 р.).
Ці виставки супроводжують особливі заходи. 23 вересня збираються приятелі Музею, родина Соломії Крушельницької, музична громадськість. У цей день, одночасно з відкриттям виставки, відбувається концерт камерно-вокальної музики, зачитується доповідь “Рік з життя Соломії Крушельницької”. Обов’язковим атрибутом свята є уродинний торт.
Щороку 16 листопада, під час відзначення Днів пам’яті Крушельницької, окрім виставки, у Музеї проходять Наукові читання, або конференції, в яких беруть участь відомі музикознавці-науковці, музейні працівники зі Львова та інших міст України, а також студенти Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка та Львівського національного університету ім. І. Франка, які досліджують історію оперного виконавства, театральне мистецтво, творчість співаків та композиторів. В цей день Музичний салон Музею стає полем для наукових розвідок та дискусій, обговорення важливих музейних проблем.
Третій великий розділ музейних виставок – це виставки, присвячені окремому митцю, які будуються на відзначення ювілейних дат. Ця традиція зародилася на початку 1990-х рр., коли в перші роки незалежності України до фондової збірки Музею надійшло багато архівів видатних музичних діячів. Імена багатьох з них замовчувалися в часи тоталітарного режиму. Популяризація творчості діячів музичної культури здійснювалася шляхом побудови виставок з фондових матеріалів, а одночасно – організацією та проведенням музичних вечорів, концертів, вечорів-спогадів, лекцій, презентацій. На ці заходи запрошувалися сучасники митців, родина, колеги, друзі, учні, мистецтвознавці. Завдяки їхнім спогадам, розповідям, або науковим розвідкам відкривалися нові грані особистості кожного діяча, невідомі, або забуті події з життя. Для прикладу назвемо виставки “Зустріч з Галею Левицькою” (1993 р.), “Михайло Голинський – король українських тенорів” (1994 р.). “Одарка Бандрівська – співачка і педагог” (1994 р.), “Героїчний тенор Модест Менцинський” (1995 р.), “З архіву Станіслава Людкевича” (1996 р.), “Творчими стежками Олександри Любич-Парахоняк” (1997 р.), “Іванна Синенька-Іваницька” (1997 р.), “Легенда українського піаністичного мистецтва” (присвячена піаністці Любці Колессі, 1997 р.), “Василь Барвінський” (1998 р.), “Видатний співак і патріот Олександр Мишуга” (1998 р.), “Пам’яті скрипаля і педагога Юрія Криха” (1999 р.), “До 90-річчя від дня народження А. Кос-Анатольського” (1999 р.), “Дарія Гординська-Каранович” (2000 р.), “Голос небесної краси” (присвячена співачці Ніні Шевченко, 2002 р.), “Наш Володимир Ігнатенко” (2006 р.), “Микола Колесса – Маестро століття” (2006 р.), “Любка Колесса в домі Михайла Грушевського” (2007 р.), “В ореолі доброти й таланту: До 80-річчя від Дня народження Володимири Чайки” (2008 р.), “Мелодії життя Мирослава Скорика” (2008 р.), “Голос серця Іри Маланюк” (2009 р.), “До 100-річчя від дня народження М. Скала-Старицького” (2009 р.), “Анатолій Кос-Анатольський в колі друзів і родини: До 100-річчя від дня народження” (2009 р.), “З родинного архіву: до 125 річчя від дня народження піаніста Тараса Шухевича” (2011 р.), “Світ моєї музики” (Присвячена піаністці Марії Крушельницькій, 2014 р.), “Намалюй мені пісню” (Присвячена 100-літтю від дня народження композитора Богдана Весоловського, 2015 р.). Під час цих неформальних зустрічей у доброзичливій атмосфері налагоджувалися контакти з музикантами, колекціонерами, які згодом ставали друзями Музею. Саме так навколо Музею утворилося коло небайдужих людей, був започаткований Клуб приятелів Музею під назвою “Sussurando”. Засідання Клубу, які відбуваються у Музичному салоні – це можливість у неофіційній обстановці поспілкуватися з однодумцями, обговорити новини музичного життя Львова, почути концерт камерно-вокальної, або камерно-інструментальної музики.
Четверта група виставок – це власне тематичні виставки, які присвячені окремим подіям, або явищам. Серед них – виставки “Італія далека і близька” (1995 р.), “Львів-ретро” (2000 р.), “До 100-ліття Львівської опери” (2000 р.), “Родинний портрет” (2005 р.), “Поетичні проходи по Львові” (2006 р.), “Франкове слово в музиці” (2006 р.), “Голоси старих платівок” (2008 р.), “20 раритетів Музею Соломії Крушельницької” (2009 р.), “110 років Музикальній кам’яниці” (2013 р.) та ін. Впродовж останніх років 23 вересня в Музеї С. Крушельницької відбуваються виставки “Нові скарби Соломіїного Дому”, на яких експонуються останні надходження до фондової збірки.
У цій групі варто відзначити також виставки, присвячені Міжнародному дню музеїв, які часто розповідають про специфіку музейної роботи. Наприклад, під час експонування інтерактивної виставки “За лаштунками музею” (2011 р.), відвідувачі могли не просто її оглянути, але й відчути себе у якості музейного працівника: спробувати описати “музейний предмет”, написавши інвентарну картку, дізнатися, який шлях проходить артефакт, перш, ніж стати експонатом. Серед інших виставок, присвячених Міжнародному дню музеїв, назвемо виставки “Дякую Вам за справжній музей” (виставка, побудована на Книгах відгуків, 2004 р.), “Музей – це ілюзія спокою” (2010 р.).
Тематичні виставки часто приурочені до “родинних” свят: Дня святого Миколая, Різдва, Великодня, Дня матері і відзначаються “домашнім” характером. Назвемо такі виставки, як “Великдень у Музеї” (2000 р.), “Ми творимо!” (2000 р.), “Великодня веселка” (2003 р.), “Мамина вишивка” (2004 р.), “Душі моєї обереги” (2005 р.), “Плекаймо народні традиції” (2008 р.), “Спомини про маму” (2010 р.), “Вселенная, веселися!” (2010 р.). Це – виставки дитячої творчості, робіт професійних та самодіяльних майстрів вишивки, гаптування, витинанки, розпису. Під час експонування співробітники Музею організовують заходи, розраховані на дитячу аудиторію та сімейне дозвілля: майстер-класи з виготовлення витинанок, ляльки-мотанки, макраме, орігамі, розписування писанок, виготовлення художніх поштівок і т.д. У цих заходах беруть участь і працівники Музею зі своїми родинами, завдяки чому створюється особливий позитивний мікроклімат у стосунках персоналу.
Важливим вектором діяльності наукових співробітників впродовж останніх років є залучення до музейних заходів молодіжної аудиторії, що виявляється також і у виставковій сфері. Були побудовані такі молодіжні виставки, як “Сонцеіній” (Виставка витинанок художниці Дарії Альошкіної, 2010 р.), “Мій Львів” (Виставка художньої фотографії Олекси Миська і Христини Білавич, 2010 р.), “Музика в скульптурі” (Міжнародна молодіжна виставка скульптури малих форм, 2012 р.), Виставка художніх робіт Дем’яна Перетятка (2012 р.).
Дуже часто виставки в Музеї Соломії Крушельницької переростають у значно більші проекти. Тут варто згадати дуже цікаву і плідну роботу над виставкою “Ритми давнього танго” (2010 р.), яка отримала несподіване продовження. Ідея виставки виникла завдяки співпраці наукових співробітників Музею зі студентом Львівської національної академії мистецтв Олександром Москаленком, який захоплюється колекціонуванням оригінальних грамофонних платівок із записами львівського танго 1920-1940-х рр. Оскільки у фоноархіві Музею зберігаються записи танго цього періоду, а також нотні видання популярної музики 20-х-30-х рр. ХХ ст., й була побудована спільна виставка на основі приватної колекції О. Москаленка й фондової збірки Музею. Під час відкриття прозвучало багато цікавих фактів з історії львівського танго, відбулося прослуховування автентичних грамофонних платівок, тому ця акція отримала широкий резонанс серед громадськості. З ініціативи викладачів Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка, в рамках експонування виставки відбулася відкрита лекція О. Москаленка для студентів Музичної академії, а згодом – нічна екскурсія в Музеї для молодих львів’ян під назвою “З історії львівського танго”. “Наочним” доповненням до теоретичного і музичного матеріалу під час цих заходів став виступ танцюристів з Клубу любителів танго “Люди вулиць”. Результатом усіх цих заходів стало заснування в 2010 р. при Музеї Соломії Крушельницької Клубу любителів музики “ретро”. Членами цього клубу є відомі львівські музикознавці і любителі естрадної музики міжвоєнного двадцятиріччя. Впродовж 2010-2012 рр. на засіданнях Клубу розглядалася творчість таких відомих виконавців, як М. Фоґґ, К. Шульженко, І. Андерс, О. Цфасман, О. Щеглов, І. Юр’єва, М. Черкасова, Т. Церетелі, Т. Фалішевський, Й. Курочко та ін.
З 2013 року наукові співробітники працюють над тим, щоб тематичні виставки ставали інформаційною базою для проведення музейних уроків. Прикладами успішної співпраці Музею і школи в цьому напрямку є музейні уроки, які відбулися під час експонування виставок “Творча спадщина Василя Барвінського” (2013 р.) та Виставки художньої вишивки Анни Полякової “Крушельницькій і Шевченкові присвячую…” (2013 р.), “Нові скарби Соломіїного Дому” (2014 р.), “Відомий і невідомий Михайло Вербицький” (2015 р.).
З виставковою роботою тісно пов’язана науково-дослідна і видавнича діяльність. Варто зазначити, що виставки, які відбувалися в Музеї Соломії Крушельницької, зафіксовані в Каталогах тематичних виставок. Всього було опубліковано чотири випуски, які охоплюють період від 1992 по 2011 рр. [1-4]. У кожному Каталозі, крім статті від упорядника, вміщено невелике есе про Музей Соломії Крушельницької, авторами яких є відомі львівські мистецтвознавці Любов Яросевич, Стефанія Павлишин, Любов Кияновська, а також письменниця Ніна Бічуя. Це – давні приятелі нашого Музею, учасники багатьох музейних проектів і заходів.
Каталоги побудовані у хронологічному порядку. Це стосується як розташування самих виставок, так і матеріалів в межах окремих розділів. Кожній виставці передує анотація. Видання ілюстровані фотографіями з фрагментами тематичних виставок, а також з музейних заходів, які відбувалися впродовж їхнього експонування.
У Каталогах подані основні характеристики експонатів – назва, місце та рік; матеріал, з якого виготовлений; техніку; розміри, а також прізвище, або установу – власника. Для зручності усі експонати у межах однієї виставки погруповані за такими розділами: фотографії, документи, рукописи, друковані матеріали (програми, афіші, книги, ноти і т. д.), платівки, художні твори, інші матеріали.
Завдяки Каталогам ми маємо можливість детально проаналізувати виставкову роботу Музею Соломії Крушельницької, виявити її особливості, пріоритети і напрямки у різні періоди роботи установи, слідкувати за характером переміщення матеріалів фондової збірки, а також планувати подальшу стратегію.
Таким чином, виставкова діяльність займає важливе місце у роботі Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької. Вона не лише об’єднує основні види музейної роботи, але й сприяє налагодженню контактів з потенційними спонсорами і приятелями Музею, гуртує навколо Музею музичну спільноту та львів’ян, яким небайдужа історія музичної культури рідного міста. Виставки урізноманітнюють просвітницьку діяльність, сприяють популяризації і подальшому поповненню фондової збірки, стають поштовхом для здійснення нових проектів, а також створюють особливе поле для спілкування у музейному середовищі.
Данута БІЛАВИЧ
завідувач наукового відділу Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Використана література
- Каталог тематичних виставок (1992-1996 рр.) / Муз.-мемор. музей С. Крушельницької у Львові ; упоряд. Д. Білавич; передм. Л. Яросевич. – Л, 1998. – 104 с., іл.
- Каталог тематичних виставок (1997-2001 рр.) / Муз.-мемор. музей С. Крушельницької у Львові; авт. колектив: Г. Тихобаєва, І. Лужецька, Д. Білавич, М. Зубеляк, Р. Мисько-Пасічник ; упоряд. Д. Білавич; передм. С. Павлишин. – Л.: Ліга-Прес, 2002. – 169 с., іл.
- Каталог тематичних виставок (2002-2006 рр.) / Муз.-мемор. музей С. Крушельницької у Львові; авт. колектив: Г. Тихобаєва, І. Криворучка, Д. Білавич, М. Зубеляк, Р. Мисько-Пасічник, О. Кирик ; упоряд. Д. Білавич; передм. Л. Кияновська. – Л.: Апріорі, 2006. – 184 с.: 20 іл.
- Каталог тематичних виставок (2007-2011 рр.) / Муз.-мемор. музей С. Крушельницької у Львові; авт. колектив: Г. Тихобаєва, І. Криворучка, Д. Білавич, М. Зубеляк, Р. Мисько-Пасічник, О. Кирик, Г. Огорчак ; упоряд. Д. Білавич; передм. Н. Бічуя. – Л.: ПП “Кварт”, 2011. – 204 с.: 20 с. іл.
- Музей: менеджмент і освітня діяльність / упоряд. Г. Аартс, З. Мазурик. – Львів: Літопис, 2000. – 224 с.
