Будинок Міського Казино, відомого також під назвою Міщанського, споруджений у 1874 р. за проектом Людвіка Вежбицького. Це презентабельна будівля у стилі класицизму, прикрашена пілястрами, зубчастим фризом, ліпним обрамленням вікон. Колись вхід до казино оздоблювали дві жіночі скульптури, авторства Леонарда Марконі, які зараз можна побачити тільки на старих фотографіях.
В будівлі були бібліотека, читальні, курильні кімнати, дві бальні зали, гральні кімнати, буфети й кухня. Тут відбувалися бали (преси, архітекторів, правників, лікарів та ін.) літературні імпрези, авторські вечори композиторів, виступали літератори, такі як К. Уєйський (бюст цього поета, виконаний, А. Попелем, автором пам’ятника А. Міцкевичеві, з 1901 р. стояв перед входом до будівлі, а нині прикращає центр Щеціна), й відомі співаки, діяв польський Літературно-мистецький клуб. У 1880 р. в тут приймали цісаря Франца Йосифа І.
А в будні сюди “ходили на газети” львівські інтелігенти. До читальні та до кабінету для гри у шахи чи карти мали доступ лише чоловіки. До того ж вони мали бути членами касинового клубу. Натомість лекції, літературні вечори, концерти чи вистави аматорських театрів були відкриті для широкої публіки. 
Восени 1939 у цьому будинку за участю О. Корнійчука, П. Панча, М. Бажана та інших письменників з Радянської України була заснована радянська Спілка Письменників Львова. Її членами були В. Пачовський, П. Карманський, А. Волощак, М. Яцків, І. Вільде, Т. Бой-Желенський, Є. Путрамент, В. Василевська, І. Ашендорф та інші українські, польські, жидівські письменники.
В літературі зустрічається твердження, що саме в цьому будинку влітку 1941 р. був заснований Літературно-Мистецький клуб (голова М. Голубець, заст. – В. Блавацький, В. Пачовський), у якому побували У. Самчук, О. Теліга, О. Ольжич та інші відомі письменники, відбулася перша прилюдна дискусія про ставлення ОУН до німців. Інші автори (О. Тарнавський) вважають, що тут мав бути український клуб, але приміщення зайняли німці під офіцерське казино, тому насправді першим осідком клубу був будинок на Підвальній, 3. Останнє твердження підтверджується офіційною інформацією того періоду: «Спершу клуб мав приміщення на вулиці Підвалля, ч. 3, де була кухня, що видавала для членів клубу снідання та обіди. Тепер Літературно-мистецький клуб одержав нову домівку (вул. 29 Юні – давніше 3 травня, 10). В неділю 2 листопада відбулось урочисте відкриття клубу з виступами львівських поетів і письменників. Клуб повинен стати культурним осередком Львова» (Наші Дні. – Л., 1941, грудень. – С. 14-15). Згадана в тексті вул. 29 Юні (3 Травня) – нинішня Січових Стрільців.
За радянських часів тут був будинок політосвіти, а у 1990-х роках містився Народний рух та інші громадські організації. З 2009 року тут знаходиться Львівська обласна універсальна наукова бібліотека.
Джерела: www.lvivcenter.org, www.lvivcenter.org, www.lounb.org.ua
Історичні будівлі завжди мають особливий шарм, і Міське казино у Львові — не виняток. Це місце дійсно вражає своєю архітектурою і тим, як воно зберігає атмосферу минулих епох. Цікаво уявити, як тут збиралися люди, щоб обговорювати важливі події або просто насолоджуватися товариством однодумців. Такі місця мають свою душу, і це відчувається в кожній деталі. Львів завжди вмів поєднувати сучасність із глибокою повагою до своєї історії, і це казино є яскравим прикладом цього. Це надихає на те, щоб досліджувати місто ще більше, відкривати для себе нові куточки, які зберігають пам’ять про минулі часи.
Хочу з вами поділитися чудовим ресурсом, який недавно відкрив для себе https://onlineslots.com.ua/mobilnaya-versiya/ Для мене це шанс проявити себе в такий спосіб і робити те, що мені подобається.