У листопадові дні 1918 р. українці творили свою державу з центром у Львові під назвою Західно-Українська Народна Республіка. Активну участь в цьому процесі взяло чимало українців серед яких й Іван Боберський – відомий педагог, громадський та військово-політичний діяч. У роки Першої світової війни він був членом Української Бойової Управи Легіону Українських Січових Стрільців, брав активну участь в організації діяльності Пресової Кватири та Артистичної горстки УСС, загалом проявив себе як організатор, редактор, видавець, пропагандист.
З листопада 1918 р. до кінця 1924 р. Іван Боберський присвятив себе діяльності ЗУНР. З 13 листопада 1918 р. до червня 1919 р. він – голова “Письменничого відділу” Державного Секретаріату Військових Справ ЗУНР, у 1919–1924-их рр. – представник ЗУНР спочатку у США, а з листопада 1920 р. – у Канаді.
Значною заслугою Івана Боберського було й те, що він вів щоденникові записи, які є важливим джерелом для відтворення подій цієї славної сторінки української історії. “Дневник” Івана Боберського охоплює час від 15 вересня 1918 р. до 22 травня 1919 р. Перебуваючи в еміграції, спочатку у Канаді, а з 1932 р. в словенському місті Тржич, Іван Боберський упорядкував щоденник та набрав його на друкарській машинці (22 жовтня 1944 р. – кінцева дата упорядкування записів). Один примірник він надіслав до “Українського музею” в Празі, другий – до Національної бібліотеки у Відні, третій – Осередку української культури і освіти у Вінніпезі. Нещодавно вдалося отримати електронну копію третього примірника “Дневника”, який містить також вступ, перегляд важливих подій 1918–1919 рр. та різноманітні правки і слова дописані Іваном Боберським. Саме із цього вичитаного мною примірника, пропоную ознайомитися широкому загалу з перебігом подій у Львові упродовж 1–21 листопада 1918 р. Текст публікується із збереженням мови та правопису ориґіналу.
1 листопада 1918 р. Іван Боберський спаковував експонати воєнної виставки УСС, яка проходила у Національному музеї по вул. Мохнацького (тепер вул. М. Драгоманова) з 15 вересня до 31 жовтня 1918 р. Зауважимо, що Іван Боберський ретельно ставився до документів, зокрема їх збору, підготовки і збереження. Однією з позитивних прикмет його діяльності було те, що він постійно вів нотатки, особистий щоденник, фіксував і висвітлював події у різних публікаціях. Саме завдяки йому збереглися унікальні документи про діяльність УСС. Його вихованець Степан Гайдучок у своєму спогаді у 1920-х рр. зауважив, що якщо б не Іван Боберський “то нині не булоб протоколів з засідань Боєвої Управи. Бо хоч мала вона секретаря, не писалися протоколи. Остало то, що для себе списував приватно, [Іван] Боберський. Інтензивно попрацював над уладженням українського відділу на воєнних виставах у Відни, які також не мало причинилися до обзнайомлення чужинців з нашою справою”.
Документи Легіону УСС та воєнні пам’ятки зібрані у Відні передусім зусиллями Івана Боберського неодноразово експонувалися у Відні та Львові. Так, в рамках воєнної виставки організованої у Відні впродовж 22 жовтня – 17 листопада 1917 р. був представлений окремий павільйон для репрезентації УСС, величезних зусиль до підготовки якого доклав Іван Боберський. З 15 вересня до 31 жовтня 1918 р. подібна виставка відбулася у Львові в Національному музеї по вул. Мохнацького (тепер вул. М. Драгоманова). За 47 днів її відвідали 2028 осіб. Ці та інші заходи поряд з пресою давали певну можливість ознайомлювати українців з діяльністю Української Бойової Управи та Легіону Українських Січових Стрільців. Згодом ці документи лягли в основу Музею історико-воєнних пам’яток Наукового товариства імені Шевченка.
Витяги із “Дневника”. Дня 1.ХІ.1918, Львів, пятниця
Цілу ніч лляло. Чути стріли. Слуга в камениці кличе: “Революція стріляє”. Йду до Музея прятати, бо кімнати мають бути свобідні. Знімаємо малюнки, світлини, гарно викінчену карту походів Лєгіону через Карпати в напрямі Галича, велику знимку Мойсеовича коло Семиківців, що вражає кожного видця глибиною простору. Працюємо цілий день до 8-мої вечером. Добрянський Антін дуже пильний, помагає неструдимо, Фронзей Володимир не прийшов пополудні. Гриневич цілком не приходив. В полуднє заглянув я по місті. На вежі ратуша синьо-жовтий, великий прапор, в ринку сторожать українські вояки. По вулицях прибитий маніфест, що власть над містом находиться в руках Української Національної Ради. Склепи зачинені. Нині задушний день. Люди поденервовані, йдуть вулицею й оглядаються поза себе. На Академічній площі виджу 5 вояків з крісом в правій руці провагом. “Діло” й “Українське слово” вийшли кілька годин скорше, чим звичайно. Намісник інтернований, стрільці походують на Львів.
Іван Боберський
Особлива подяка за надані світлини та матеріали Андрієві Гречилу, Оксані Дудко, Лесі Крип’якевич, Романові Метельському та Василю Стрільчуку.
Андрій СОВА
історик
Джерела і література:
- Боберський І. Щоденник 1918–1919 рр. / Упоряд. Ю. А. Мицик. – Київ : Академія, 2003. – 260 с.
- Сова А. Військово-політична діяльність Івана Боберського в роки Першої світової війни // Гуманітарні дисципліни у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів: [зб. наук. статей]. – Львів : ПП Сорока Т. Б., 2014. – Вип. 4. – С. 90–100.
- Сова А. Степан Гайдучок – творець та літописець історії українського гімнастично-спортового руху. – Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/stepan-hajduchok-tvorets-ta-litopysets-istoriji-ukrajinskoho-himnastychno-sportovoho-ruhu/ [03.2018].
- Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / За наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.: іл.
- Сова А. Боберський Іван Миколайович // Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія. – Івано-Франківськ, 2018. – Т. 1: А–Ж. – С. 143–144.
