На площі Старий Ринок, біля підніжжя Замкової гори, розташований один з найдавніших храмів Львова, пам’ятка архітектури – Костел Св. Івана Хрестителя. Протягом свого довгого існування він зазнав багатьох ремонтів та перебудов, результатом яких стала цілковита зміна його первісного вигляду.
Сучасні дослідники Львова не мають єдиної думки відносно часу побудови храму, дату заснування якого називають від 1201 року до 1370 року.
Згідно першої теорії храм був побудований 1201 року на честь народження Данила Галицького, у 1230-х роках тут зупинялись монахи домініканської місії, у 1240-50-х роках віддали ревній католичці Констанції – дружині Лева І. Після її смерті святиню передали вірменам-уніатам.
Згідно другої теорії саме вірмени біля 1370 року будували костел, який до кінця століття перейшов до католиків. 1415 року архієпископ Ян Жешовський прилучив костел до парафії новоутвореної львівської латинської катедри. Пребенду костелу 1517 року ввели до капітули латинського собору, а в половині століття з’єднали з прелатурою львівського декана. За патронат над костелом довгі роки точились суперечки поміж магістратом та католицькими єпископами. З роками костел залишився фактично без парафіян, адже нечисленні католики, що ще мешкали на Краківському передмісті, ходили до костелу Марії Сніжної. До кінця ХVІІІ ст. він перебував майже у повному забутті.
Фатальною для костелу стала пожежа 1800 року, яка знищила закритий храм. Кошти на його відновлення виділили лише через 37 років, але реставрацію провели на такому рівні, що вже 1855, 1860 роках довелось вести нові ремонтні роботи для порятунку святині. Нову капітальну реставрацію виконали за проектом Юліана Захаревича у 1886-88 роках.
До середини 1920-х років від старого костелу в храмі залишався надзвичайної роботи величезний бароковий вівтар (1526 року) із зображенням Христа. Проте даних про його місцезнаходження на сьогодні немає. Після завершення ІІ світової війни костел закрили. Він став господарським приміщенням, моргом прилеглої лікарні.
У 1986-89 роках для відтворення складної будівельної історії храму та реконструкції його первісного вигляду були проведені ґрунтовні комплексні дослідження пам’ятки, які охопили всі її частини. Археологічні дослідження проводилися під керівництвом начальника Львівської експедиції Інституту суспільних наук АН України Романа Багрія.
На початок робіт пам’ятка була фактично хрестовидним в плані храмом. Рамена хреста утворювала апсида, дві ризниці (північна та південна), прибудований з заходу присінок з допоміжними приміщеннями. Всі ці частини групувалися навколо центральної, найбільшої частини – нави.
Результати досліджень доводять, що всі частини храму походять з різних будівельних періодів.
1-й будівельний період – рубіж ХІІ-ХІІІ ст. – початок будівництва. Не дивлячись на значну кількість пізніших перебудов основна частина пам’ятки збереглась в первісному вигляді під пізнішим нашаруванням.
Це нижня частина частина фундаментів храму, що дає змогу відтворити первісний тридільний план пам’ятки. Основні частини храму: апсида, центральна частина – нава і бабинець, відділений аркою емпори.
Крім фундаментів до цього будівельного періоду відноситься і більша частина муру стін храму, який виконаний з пальчатої брускової цегли на вапняно-піщаному розчині. Наявність цем’янки в розчині доводить, що будували костел місцеві майстри.
2-й будівельний період – середина-кінець ХІІІ ст., до якого відноситься незначна частина муру південної стіни нави над первісним двірним прорізом. Ймовірно в цьому місці знаходилося вікно.
3-й будівельний період – ХVІ ст. Саме в цьому періоді відбувається перша значна перебудова храму. З півночі до нього була прибудована ризниця, що викликало необхідність підняти стіни пам’ятки, змінити щипці східної і західної стін, переробити дахові конструкції та підсилити фундаменти храму.
4-й та 5-й будівельні періоди – ХVІІ – перша половина ХІХ ст. В цей період повністю перебудовується інтер’єр храму. Закладаються ніші та бічні апсиди. Прорубаються вікна в стінах апсиди та в північній і південній стінах нави. Симетрично до вікон в стінах нави вирубаються ніші, а самі стіни діляться спареними пілястрами. Повністю перекладається склепіння, яке дістає сучасну форму.
6-й будівельний період – 1869 рік. На цей момент назріла необхідність ґрунтовного ремонту храму. Були повністю перекладені північна та південна стіни, склепіння, західна стіна храму разом з щипцем. Влаштовані нові хори.
7-й будівельний період – 1887 рік. Не дивлячись на перебудову у 1869 році, технічний стан храму продовжував погіршуватись і тому назріла необхідність нової реставрації будівлі. За цю справу взявся відомий львівський архітектор Юліан Захаревич, який розробив проект у псевдороманському стилі і втілив його у життя.
В цей період були приховані риси, притаманні первісному вигляду храму. Тому довгий час взагалі вважалося, що споруда повністю перебудована і втратила історико-культурну цінність.
Результатом проведених досліджень став виготовлений інститутом «Укрзахідпроектреставрація» проект храму у кількох варіантах, один з яких передбачав повне відтворення первісного вигляду пам’ятки. Проте, до реалізації був прийнятий проект, згідно з яким частково були залишені пізніші добудови і нашарування. Автори проекту отримали Державну премію України.
Поруч з храмом розташовується мурована під три дзвони дзвіниця. У 1939 році дзвони зникли. Причина зникнення і досі залишилася невідомою. Після чого понад 70 років дзвіниця стояла без основних своїх атрибутів, аж поки у 2010 році не встановили нові дзвони, які спеціально для храму Івана Хрестителя було виготовлено у Польщі на ливарні Кавінських.
З 1993 року в костелі почав діяти Музей пам’яток стародавнього Львова, який є одним з відділів Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького. У 2009 році храм освятили під титулом святого Івана Хрестителя. З того часу споруду ділять між собою церква і музей.
Джерела:
І. Качор, Л.Качор. Львів крізь віки. Львів: Видавництво «Центр Європи», 2004 р.;
В.Швець. Архітектурні дослідження храму Івана Хрестителя у Львові // Галицька брама. – Львів, лютий 1996. – № 12;
http://risu.org.ua/ua/relig_tourism/religious_region/59156/
Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. Część I. Kraków 2011
ЗЕМЕЛЬНІ БЕТОННI РОБОТИ прокладання дренажів, гідроізоляція пiдвалiв влаштування каналізаційних систем та відстійників,вигрібні ями (септик) для будинка БЕЗ ВІДКАЧКИ,. підключення, прокладання труб,водопровід,газ будь-які види.каналізаційних систем та Копання траншей доставка кілець. Підсилення Старих Фундаментів, будь яких аварiйних будинків Якщо ви помітили, що на стінах будинків зявилися тріщини, будівля покосилось, початок нерівномірно просідати, зверніть увагу на фундамент.підземна частина будівлі найбільше схильна до руйнування,Увага! У разі виникнення тріщин через «слабкий» фундамент заборонено проводити їх ремонт. У 50% випадків необхідне У зв’язку з цим, якщо вчасно не провести ремонтні роботи зі зміцнення та посилення міцності фундаменту, то існує ризик його деформації. А як закономірний наслідок — початок руйнування несучих стін конструкції всього будинку.
Власники старих будинків нерідко стикаються з проблемою руйнування або часткового порушення фундаменту: утворення тріщин, осідання, перекіс, що призводить до аварійного стану і повної втрати житла. Посилення або ремонту фундаменту в таких випадках не уникнути. І чим раніше, тим краще. Справа, звичайно, це нелегка, дорога, але все нового будинку. найважливішим етапом будівництва є облаштування фундаменту не менша марка бетон: М350,М400 Великий досвід,роботи гарантуємо надійність,+ якість порядність гарантую та оперативність виконання робіт. Стецина Мар’ян 0981799011 Львів Львівська область