Сьогодні наше видання “Фотографії старого Львова” розпочинає нову серію пізнавальних відео сюжетів в рамках співпраці з львівським виданням “Духовна велич Львова”. Результатами попередньої співпраці вже була відео серія про Свято-Покровський Катедральний собор УПЦ КП, а серія, котру ми розпочинаємо сьогодні, розкаже про храмовий комплекс Успенської церкви. Слідкуйте за нашими публікаціями.
В самому серці Львова, поблизу площі Ринок, знаходиться унікальна пам’ятка архітектури ренесансу – храм Успення Пресвятої Богородиці. Поблизу розташовані не менш унікальні каплиця Трьох Святителів та вежа Корнякта, які разом творять храмовий комплекс Успенської церкви. Якщо дивитись глибше в історію, до цього комплексу також слід відносити Львівське Успенське братство та Ставропігійний інститут.
Вважається, що перша святиня на місці сучасного храму Успення Пресвятої Богородиці існувала ще в княжі часи. Відтоді вона зазнавала численних руйнувань. Однією з таких була велика пожежа 1527 року. Після неї храм було відбудовано лише у 1547 – 1559 роках. Керівником проекту був архітектор Петро Італієць, меценатом – молдавський господар Олександр Лопушняну (Лопушнянин). Саме з того часу храм почали називати Волоським. На сьогодні, зображення церкви Петра Італійця не збереглося і дізнатися як вона виглядала можна лише з печатки Успенського братства.
Інша велика відбудова мала місце у 1591 – 1629 роках. Керував цим проектом Павло Римлянин, йому допомагали Войцех Капінос та Амвросій Прихильний. Зміна в інтер’єрі храму мала місце на початку ХХ століття. Тоді для церкви було створено вітражі авторства Петра Холодного старшого. Варто сказати, що Петро Холодний – це міністр освіти часів УНР, тому його роботи (“Київська Русь”, “Галицька Русь”, “Архангел Михаїл”, “Архангел Гавриїл”, “Фундаторів Успенської церкви”) виконані у пронаціональному дусі.
При храмі Успення Пресвятої Богородиці знаходиться каплиця Трьох Святителів. Її було побудовано у 1578 – 1591 роках на кошти грецького купця Костянтина Корнякта. Архітектором цієї будови був Андрій Підлісний. Каплицю виконано в стилі ренесансу з народними елементами. 1848 – 49 років, під час однієї з реконструкції, каплицю було сполучено з храмом.
Комплекс Успенської церкви асоціюють із діяльністю Львівського братства. Братство – це національно-релігійна організація, покликана захищати та зберігати власну традицію. Активний період діяльності Львівського братства розпочинається в 40-ві рр. XVII століття, а 1586 року, під час візиту до Львова антіохійського патріарха Йоакима V, братству було надано статус ставропігії, що, фактично, означало незалежність від місцевого єпископа і підпорядкування патріарху. Серед меценатів братства можна побачити такі відомі імена, як Єремія та Симеон Могили, Олександр Лопушняну, Іван Виговський, Петро Сагайдачний, Петро Могила та інші.
1586 року при братстві було засновано школу. Це була перша братська школа в Україні. За деякими даними, початкову освіту в цій школі здобув майбутній митрополит Київський та Галицький, Петро Могила. 1592 року, за сприяння Петра Сагайдачного, король Речі Посполитої, Сигізмунд ІІІ надав братству право викладати “сім вільних наук”, що прирівнювало школу до вищого навчального закладу. 1591 року, під керівництвом першого ректора Львівської братської школи Арсенія Еласонського було підготовлено видання “Адельфотес”, тобто граматику елліно-славенського язика. Впродовж тривалого часу це був єдиний підручник для вивчення давньогрецької мови на східно-слов’янському просторі. Викладач Львівської братської школи Ісайя Козловський став першим ректором Києво-Могилянської академії.
1591 року при братстві було засновано друкарню. Того ж року було надруковано згаданий раніше “Адельфотес”, а також “Просфонему” – збірник віршів давньогрецькою та давньоукраїнською мовами. Вперше на східнослов’янському просторі, друкарнею було видано тексти п’єс до шкільного театру.
1788 року на базі братства виникає Ставропігійний Інститут. При Інституті існували музей, архів, друкарня та братська школа. Інститут причетний до виходу в світ першої україномовної газети ʺЗоря Галицькаʺ.
На сьогодні, з комплексу Успенської церкви збереглися сам храм, каплиця Трьох святителів, вежа Корнякта. Комплекс продовжує відігравати вагому роль в релігійному житті міста.
Євген ГУЛЮК
