Львів – старовинне, мальовниче, сповнене цікавих історій та легенд місто. Воно завжди було відкритим для відвідувачів з усього світу та гостинно приймало у себе численних іноземців та подорожуючих. Саме цим продиктована наявність у Львові великої кількості вишуканих готелів.
Одним із найбільших та найкрасивіших готелів Львова на межі ХІХ – ХХ століть був готель “Краківський”, що розмістився на пл. Бернардинів (Соборній), 7.
Створенню нового готелю у місті передував конкурс, який було оголошено у 1910 р. У конкурсі було представлено кілька проектів новобудови, зокрема проект Генрика Заремби та Рудольфа Мацури.
Також були репрезентовані ідеї Фердинанда Ліблінга.
Учасниками, які підтримали конкурс своїми роботами, були й Франциск Мончинський і Тадеуш Стриєнський.
Можна сказати, що кожен із проектів вражав та був гідний втілення, однак перемогла робота Г. Заремби та Р. Мацури. Саме за їхнім проектом, архітектори Міхал Лужецький та Едмунд Жихович збудували у 1913 році готель, що отримав назву “Краківський”.
Новостворена споруда у стилі сецесії, поєднала також елементи ренесансу та готики, адже митці повсякчас звертаючись до романтичного минулого, за допомогою стилізації та компонування, намагалися створити принципово нове архітектурне явище. Втілення такого звернення митців до стилів минулих епох, чітко проглядається у високих ренесансних аттиках, використанні готичної аркади у вітринах першого поверху та залученні наріжної лоджії.
Внутрішнє оформлення готелю було розроблене групою членів товариства “Зеспул” на чолі із Мар’яном Ольшевським. Художнє оформлення апартаментів, бенкетного залу та ресторану ґрунтувалися на засаді стилізації. Як стверджує дослідник Ю. Бірюльов, у композиції простору з однаковою інтенсивністю діяли меблі, освітлювальні приладдя, вітражі, гобелени та розписи. Це яскраво проглядається на проектах готельних номерів В. Гжимальського та М. Осінського.
Варто зазначити, що приміщення зазнало перебудови, тому значна внутрішня частина будівлі та художнього оформлення були знищені або перероблені. Частково залишилися цілими й дійшли до наших днів фойє, сходова клітка та вітражі.
Вітражі у готелі “Краківський” розміщувалися на трьох поверхах і були виконані за ескізами Г. Узембла на вітражній фірмі С.Г. Желєнського у Кракові.
Вітражі були створені відповідно до тогочасних тенденцій, у стилі сецесії. Вони є виваженими та пишними, стриманими та вишуканими водночас. Моліроване скло доповнюється барвистими медальйонами, що звисають донизу на гірляндах. Важливо зауважити, що кольорова гама вітражів вже не така яскрава як використовувалася колись. Відповідно до сецесійних віянь, барви використовувалися ненасичені, бліді, розбілені, переважали ніжні пастельні кольори, що плавно переходили один в інший.
Слід відзначити, що у строгій, класичній, геометризованій композиції залишилося місце і для ірраціональних вкраплень, які стають одразу помітними як тільки уважніше поглянути на медальйони. Медальйони, що складаються з гілля лавру, прикрашені ягодами утворюють овал, завершуючи його завитками. В середині міститься композиція різноманітних квітів, що нібито проростають один з одного, символізуючи немов вічне відтворення життя. У цьому можна віднайти біологізм, притаманний мистецтву сецесії. Також слід звернути увагу на те, що вітражі обрамлює композиція з лаврового листя та квітів, утворюючи ритмічне нескінченне, барвисте завершення.
Відтак, безумовно готель “Краківський” був надзвичайно яскравим та вишуканим місцем, де могли прихиститися подорожуючі та гості міста. Даний готель діяв у міжвоєнний час, однак згодом владою СРСР був зачинений. На сьогоднішній день, колишній найбільш модерновий та пишний готель у Львові є адміністративним будинком, в якому розмістився Апеляційний Верховний суд Львівської області та Львівський науково-дослідний інститут судової експертизи.
Ірина МИКИТЕНКО
Джерела:
- Бірюльов Ю. О. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. / Ю. О. Бірюльов. – Львів: Центр Європи, 2008. – 464 – 465 с.
- Бірюльов Ю. О. Мистецтво львівської сецесії / Ю. О. Бірюльов. – Львів : Центр Європи, 2005. – 108 с.
- Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття / Р. Грималюк [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.pslava.info/LvivM_SobornaPl_KrakivskyjGotel7_187-2,223735.html
- Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці / І. Мельник. – Львів: Центр Європи, 2008. – 310 – 311 с.
- http://lva.court.gov.ua
- http://polona.pl
- http://www.lvivcenter.org
- http://zelenski.pl/
- https://uk.wikipedia.org
