У другій половині XIX століття тодішнє диво техніки – паровоз – проходив відстань від Львова до Чернівців за 12 годин, сьогодні – за 3 години 43 хвилини. 1 вересня 1866 об 11 годині ранку прикрашений прапорами та гірляндами потяг, під звуки військового оркестру вирушив зі Львова до Чернівців – столиці Буковини. 8 вересня 2016, з нагоди 150-річчя залізничної лінії Львів-Станіславів-Чернівці ретро-поїзд «Львівської залізниці» повторив маршрут. У кожному місті, де зупинявся «сталевий змій» 1866-го, на вокзалах Івано-франківська, Коломиї, Чернівців, його наступника чекали урочистості. Лунали привітання від місцевої влади та керівників «Львівської залізниці». Згадували видатне минуле, між тим, не вдалось оминути й злободенних проблем.
З Історії Львівсько-Чернівецької залізниці
Колії, якими проїхав потяг, були прокладені у тому ж 1866. Будівництво відтинку залізниці Львів-Станіславів-Коломия-Чернівці розпочали з ініціативи князів Леона Сапіги та Адама Потоцького зі згоди австрійського імператора Франца Йосифа під керівництвом англійських інженерів. Тривало воно менше двох років, мало низку економічних, ідеологічних та військово-стратегічних передумов. Економічних, бо «тільки в залізниці вбачали ефективний засіб вивезення збіжжя, худоби, а також надзвичайно багатої сировини з Галичини» – пояснює у статті «Як постала Львівсько-Чернівецька залізниця» історик-краєзнавець Богдан Купчинський. Ідеологічних, тому, що новітні комунікаційні системи мали забезпечити цінність Австрійської імперії. Військово-стратегічних, бо в середині ХІХ століття, Галичина розглядалась як плацдарм на випадок конфліктів з іншою імперією – Російською. Але найголовніше маленька ділянка залізниці, довжиною 267 кілометрів, була частиною амбітного проекту – сполучення Європи з Індією.
Втіленню задуму також посприяв львівсько-віденський чиновник Віктор фон Оффенгайм та засноване ним у Лондоні в 1864 році акціонерне «Товариство Львівсько-Чернівецької залізниці», активним учасником якого був князь Сапіга. Останній у своїх спогадах про лондонські перемовини писав: «Англійців мало б цікавила залізниця зі Львова до Ясc та Чернівців, якби вони не бачили в ній початку лінії, що йшла аж до Індії». Щоб переконати у доцільності залізниці міністра торгівлі Мільнера Гібсона довелося розтягнути на глобусі в його кабінеті нитку від Лондона до Бомбея. Найкоротший шлях пролягав через Дрезден, Краків, Львів та Чернівці.
– Будівництво було завершене раніше терміну, а 150-літня залізниця слугує нам і дотепер. – розповів Б. Купчинський, присутній на урочистостях в Івано-франківську з виставкою цінних фото й документів. – Вдячні станіславівці назвали на честь Леона Сапіги одну з центральних вулиць – сучасна вулиця Незалежності. – додав він.
Івано-Франківськ зустрічає “паровоз із минулого”
Колишній Станіслав, а нині Івано-Франківськ зустрів ретро-поїзд о 10-й годині. Сотні людей зібралися зустріти “потяг з минулого”, як раніше збиралися зустрічати сталевого змія. Зі знаменним днем присутніх вітали Руслан Марцінків – міський голова Івано-франківська; Іван Груник – виконувач обов’язків начальника Регіональної філії “Львівська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”; Сергій Басараб – Перший заступник голови обласної державної адміністрації міста. Під час спілкування з медіа Іван Груник наголосив:
– Сьогодні надзвичайна подія, бо саме у цей день 150 років тому Станіславів прибув перший потяг зі Львова, потім рушивши на Буковину. Усі ми розуміємо, що відтоді почала стрімко розвиватись інфраструктура, майстерні, сюди перевезли локомотивний завод, маса краян отримали робочі місця.
Представники місцевої влади пишаються, що залізничні шляхи з’явились у Франківську раніше ніж в Києві та Харкові, що з 1866 року вдалося зберегти Івано-Франківський вокзал. Руслан Марцінків також розповів, що потік туристів до міста зріс останніми роками на 80%. Є потреба вдосконалювати інфраструктуру, запускати на маршрути надсучасні поїзди. Щодо перспектив на майбутнє думки усіх промовців зійшлись на тому, що приміський рух наразі збитковий. І попри те, його варто продовжувати, поліпшувати сервіс, очікувати прибутків насамперед від туризму.
Коломия розпочинає свято з благословення
У Коломию локомотив прибув опівдні, протяжним гудком сповістивши про прибуття. Опісля благословення від священників із вітальним словом до містян звернувся Ярослав Лучко, начальник Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень.
– 150 років багато чого змінилося на залізниці, багато пережито, були й руйнування, і мости зруйновані. Так у Другу світову війну вибухом снаряда було пошкоджено вокзал Коломиї. Але залізничники завжди відзначалися своєю наполегливою працею. Тож швидко відбудували залізничні колії та споруди. – зазначив він. Я. Лучко висловив здивування тим, як «на межі фантастики» працівники залізничних депо лагодять рухомий склад, призначений для перевезення пасажирів і вантажів.
Відтак, мали слово перший заступник міського голови Сергій Коцюр, голова Коломийської районної ради Роман Дячук, голова Коломийської районної державної адміністрації Любомир Глушков. У день, з якого почався індустріальний розвій Коломиї, побажали залізниці процвітання і «руху вперед». Л. Глушков зауважив, що галузь знавала і кращі часи. «У 80 роках можна було доїхати до Львова за дві години, то тільки нещодавно ця можливість відновилась, сподіваємось скоро зможемо ще швидше» – сказав голова райдержадміністрації.
Спогади про минуле і голос сьогодення у Чернівцях
Яскраве дійство з нагоди прибуття паровоза влаштували у Чернівцях. Актори у костюмах ХІХ сторіччя виходять із ретро-потягу, танцюють просто на пероні, роблять фото на згадку. Ловлячи на собі здивовані погляди гості з минулого прямують до сцени. Там очікуватимуть прибуття нового дива техніки – українського дизель поїзда ДПКр2-001. Але це згодом.
Доти, з днем, котрий знаменував прогрес Галичини й Буковини поздоровляє чернівчан Іван Груник, відтак бажають процвітання голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян, заступник голови обласної державної адміністрації Ігор Богатирець, заступник міського голови Чернівців Володимир Середюк. Вітальні промови супроводжуються врученням подяк залізничникам за сумлінну працю та з нагоди 150-ліття прибуття першого потягу зі Львова до Чернівців.
Тим часом у натовпі біля сцени спостерігаємо плакати «Не вбивайте Карпати», «Перестаньте возити ліс». Чоловік, який тримає їх – Тарас Полатайко – буковинський художник. Довгий час прожив у Канаді, зажив світової слави, завдяки неординарному погляду на мистецтво, його роботи виставляли галереї від Києва до Нью-Йорка. Як повідомляє інформаційна агенція культурних індустрій «ПРО» , в Чернівцях митець протестував проти «щоденних 100 вагонів лісу, які курсують на захід». Правоохоронці намагались зупинити акцію художника й вивести з територій вокзалу.
Під час брифінгу, на запитання, що стосувалось вирубки лісів І. Груник, нагадаємо, ВО начальника Регіональної філії “Львівська залізниця” відповів:
– Я б хотів, щоб суспільство українське зрозуміло, що залізничники не відповідальні за те, хто ріже ліс. Ми надаємо тільки послуги з перевезення. Відповідальність покладається на митні служби, на лісовиробництва, які здійснюють вирубку лісу. Транспортники лише виконують замовлення на перевезення вантажів, пасажирів, імпорт та експорт.
В кожному місті урочистості супроводжувались концертом. Зокрема в Івано-франківську та Чернівцях виступили танцювальні колективи «Сонечко», «Смайлики» та балет «Життя» Будинку науки і техніки Львівської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». Між їхніми номерами на вокзал прибув очікуваний дизель-поїзд під аплодисменти та звуки оркестру. Завершував свято у Чернівцях Буковинський ансамбль пісні і танцю імені Андрія Кушніренка.
Ксенія ЯНКО
Додаткові джерела:
- Богдан Купчинський «Як постала Львівсько-Чернівецька залізниця»
- Погляд https://pogliad.ua/news/chernivtsi/taras-polatayko
- Про http://i-pro.kiev.ua/content/piket
