Завжди активні, в пошуках цікавих проектів, виставок, прагненні творити, знаходити нові форми та надавати глибинних змістів усьому, що потрапляє до їхніх рук чи вимальовує уява — такими є митці Зоряна Зірка Савка та Роман Хрущ.
Молоді митці постійно долучаються до величезної кількості спільних із іншими художниками виставок, пленерів, а також волонтерства. Найвідоміша їхня благодійницька діяльність — розмальовування лікарняних стін у Львові. Вони звичайні сірі лікарняні коридори перетворили у величезне дерево з кронами, які сягали неба та роєм пташок, які з поверху на поверх „перелітали“, щоб втішати маленьких пацієнтів. Також митці є постійними волонтерами акції „Червоні носики“ Всеукраїнського благодійного фонду „Запорука“, який збирає кошти на перетворення дитячих лікарняних відділень у затишні та комфортні місця найкращих європейських зразків.
Нещодавно Роман захистив свій дипломний проект у Львівській національній академії мистецтв. Його робота „Наскрізь“ — вразила і викладачів, і всіх, хто її бачив.
— Основне, що хотів у цій роботі — максимально використати природну красу дерева, бо воно має графічну фактуру, багато кольорів і відтінків. Для втілення задуму використав колоду дуба, яка тривалий час зрізана лежала на вулиці і вже навіть почорніла від дощу. В мене виникло чимало ідей та врешті вирішив зробити об’ємну роботу, використавши кругляки і скло. Дерево — символ матеріального, а скло —духовного. Відсутність духовного породжує нестабільність і дисгармонію в структурі. Мені подобається робота з деревом та не менше захоплює й живопис. Хотів би поєднати ці два напрями своєї творчості, — розповів про свою роботу Роман Хрущ.
А наприкінці осені минулого року представили першу спільну виставку „Приховане“. Ці роботи в певній мірі доповнюють одні одних: об’єднані технікою виконання, кольоровою гамою, тематично.
— Творіння молодих талановитих художників Романа Хруща та Зірки Савки дають можливість зазирнути у незримий, таємний світ людини. Об’єднані спільною назвою виставки, автори робіт звертаються до різних аспектів „прихованого“. Роман Хрущ за допомогою видимих символів, образів та кольору, відображає у своєму живописі прихований, тісно пов’язаний із релігією внутрішній світ людини. А тривожні моменти життя, які люди зазвичай тримають у таємниці від інших, стали основною темою робіт Зірки Савки. Експресивні образи відображені у творах художниці спонукають задуматись над прихованим від чужих очей світом людських переживань, — проаналізувала їхні роботи мистецтвознавець Лідія Кукіль.
Із прихованим художники побували також і на півдні нашої країни — у Миколаєві, де зібрали чималу публіку і знайшли шанувальників своєї творчості. Найближчим часом своїм прихованим світом планують поділитися з дрогобиччанами.
Митці переконані, що в цій виставці кожен знаходить для себе щось цікаве, бо мистецтво впливає на глядачів на підсвідомому рівні. Саме тому часто люди навіть не можуть пояснити, чим саме та чи інша робота їх захопила.
До такого спільнотворення вони йшли досить тривалий час.
— На початках ми творили окремо, кожен в себе. А згодом, коли з’явилася можливість мати майстерню в одному приміщенні, почали „притиратися“. Досі маємо уявну лінію розподілу простору, хоча здебільшого працюємо разом на чиїсь стороні. Звичайно, іноді відчувається якась конкуренція та щодалі, то частіше радимося, прислухаємося і підтримуємо один одного, — зауважив Роман.
— Завжди на виставках хвалять нас по різному і це, мабуть, найбільше, що зачіпає внутрішнє его. Та ми все таки разом і розуміння, що це не чужа людина стає дужчим і глибшим. Тим більше, що здорова конкуренція стимулює до розвитку. Ми практично щодня працюємо разом, тож є певним трампліном один для одного, спонукаємо до участі в різних проектах. Буває, що готуючись до якоїсь виставки Роман починає вже малювати, а в мене ще нема часу чи ідеї, то він мене надихає роботою і все ж таки встигаю все. Тобто в такий спосіб ми взаємодоповнюємо один одного і це дає можливість значно більше встигати і краще працювати, — зазначила Зірка.
Зрештою, вони завжди один одного підтримують. І підтримуючи один одного втримують рівновагу: коли один завантажений якоюсь нагальною роботою, другий допомагає залагоджувати інші справи. Те ж стосується взаємної промоції творчості: Зірка намагається бути для Романа і рекламним агентом, і менеджером, і натхненником, натомість Роман не згаює жодної можливості, щоб розповісти про роботи дівчини.
— Ми близькі люди і мусимо радіти успіхам один одного, бо інакше руйнуватимемо все. Успіх одного підштовхує до активнішої праці іншого, стараємося розвиватися кожен у своєму напрямі. Я зацікавлена, щоб Роман робив те, що робить, нехай просувається, це буде легше для нас обох. Я вчуся на монументальному живописі. Мені це подобається і стараюся не просто творити величезні полотна, а не забувати, що окрім великого об’єму робота має приваблювати дрібними деталями. Зараз прагну навчитися „видавлювати“ зі себе колір, щоб картини були живописніші, а не нагадували кольорову графіку¸ — додала мисткиня.
Зараз художники мають декілька цікавих проектів, які один за одним планують втілювати. Кажуть, що, незважаючи на труднощі, перед якими стоять українські митці, а особливо молоді, перспективи є, а тим більше, якщо мати потенціал, талант і прагнення до розвитку.
Наталія ПАВЛИШИН
