Січові стрільці перемогли російську армію у бою на горі Ключ у Карпатах 29 жовтня 1914-го.
Метою росіян було швидке оточення та знищення 55 австро-угорської дивізії, у складі якої перебували і відділи українського січового стрілецтва.
Командування австрійської дивізії вирішило зробити кілька кроків назад, стабілізувати фронт за лінією Бескидів. Сил для оборони бракувало. Щоб уникнути оточення, мали відвоювати гору Комарницьку та гору Ключ. На гору Ключ пішла сотня Володимира Сроковського. Озброїлися однозарядними гвинтівками системи Верндля, знятими з озброєння австрійської армії ще 1888-го.
Розпочали наступ 28 жовтня. Частина московського війська відступила, а інша частина із багнетами пішла назустріч.
“Стрільців щораз меншає. Одні поранені, інші вбиті. Нарешті головний наступ. Усі вцілілі швидко біжать уперед. Москалі подалися назад, одначе не всі. Багато москалів вискочили з окопів та наставили багнети проти нас, але стрільці в одну мить прикладами ґвинтівок потрощили їм голови. Земля, червона від крові, густо вкрилася московськими трупами. Нарешті ми взяли московські окопи”, – розповідав один із учасників бою.
13 стрільців загинули, 14 було поранено. Комендант сотні помер від отриманих ран навесні наступного року.
Довідково. 6 серпня 1914-го українці Австро-Угорщини заснували легіон Українських січових стрільців. У формуванні Легіону активну участь брало військове товариство “Січові стрільці” (утворене з ініціативи українських діячів Галичини у березні 1913-го) та посталі в перші місяці потому понад 50 аналогічних товариств у Сокалі, Бориславі, Яворові, інших містах Галичини.
Ольга ДОВГАНИК
Джерело: Gazeta.ua
